2010–2019
Покликані Ним проголошувати Його Слово
попереднє наступне

Покликані Ним проголошувати Його Слово

Якщо ви покірні, послушні та дослухаєтеся до голосу Духа, ви знайдете велике щастя у своєму служінні місіонером.

На той час, коли мене було покликано генеральним авторитетом у квітні цього року, я служив президентом місії в Індії. Я був очевидцем того, про що мені казав інший колишній президент місії: “Місіонери цієї Церкви просто чудові”1.

Одним з багатьох прекрасних місіонерів, з яким ми з сестрою Фанк мали честь служити разом, був старійшина Покхрел з Непалу. Лише через два роки після свого хрищення він був покликаний служити в Індійській Бангалорській місії, де проповідування ведеться англійською мовою. Він міг сказати вам, що був не дуже добре підготовленим. Це було зрозумілим. Він ніколи не бачив місіонера, доки сам не став ним, оскільки в Непалі не служать молоді місіонери. Він недостатньо добре читав по-англійськи, щоб зрозуміти настанови, які містилися у тексті його покликання. Коли він прибув у Центр підготовки місіонерів, то замість того, щоб привезти з собою гарні широкі штани, білі сорочки та краватки, він спакував, за його словами, “п’ять пар бавовняних джинсів, пару футболок та багато гелю для волосся”2.

Навіть після придбання відповідного вбрання він казав, що відчував свою невідповідність кожного дня протягом перших кількох тижнів. Він описував цей період свого служіння на місії такими словами: “Важким було не лише опанування англійської мови, але й сама робота. … Крім всього цього, я був голодним, стомленим і сумував за домом. … Незважаючи на складність обставин, я був сповненим рішучості. Я відчував свою слабкість і невідповідність. Тоді я молився Небесному Батькові і благав Його допомогти мені. І незмінно, кожного разу, коли я молився, я відчував втіху”3.

Хоча місіонерська робота була новою і складною для старійшини Покхрела, він служив з великою вірою і відданістю, прагнучи зрозуміти і виконувати те, що він дізнавався з Писань, путівника Проповідуйте Мою євангелію та від своїх провідників місії. Він став сильним учителем євангелії—англійською мовою—і прекрасним провідником. По завершенні своєї місії, провівши деякий час у Непалі, він повернувся до Індії, щоб продовжити здобуття освіти. З січня він служить президентом філії у Нью-Делі. Завдяки справжньому зростанню, яке відбулося з ним під час служіння на місії, він продовжує робити свій внесок у справжнє зростання Церкви в Індії.

Як же юнак, який ніколи не бачив місіонера, став місіонером з такою духовною силою? Як зможете ви, як місіонер, отримати духовну силу, щоб відкривати двері, поштові скриньки та серця людей у місії, де ви будете служити? Як звичайно, відповіді знаходяться у Писаннях і словах живих пророків та апостолів.

Коли євангелію було вперше проповідувано в Англії в липні 1837 року, в одкровенні Господь сказав: “Всі належно рекомендовані й уповноважені вами, кого голосом ваших братів, Дванадцятьох, ви посилатимете в ім’я Моє, матимуть силу відкривати двері Мого царства для будь-якого народу, куди б ви не послали їх”4.

Куди б вас не було послано, до якої б місії не було призначено, знайте, що один з членів Кворуму дванадцятьох належним чином рекомендував це призначення і вас покликано Господнім пророком. Ви покликані “через пророцтво й рукопокладання”5.

Далі Господь дав умови для виконання цього обіцяння. Він сказав: “Якщо [це означає, що обіцяння буде виконано, коли] вони [тобто місіонери, яких послано] [1] упокорять себе переді Мною, і [2] перебуватимуть у Моєму слові, і [3] прислухатимуться до голосу Мого Духа”6.

Господні обіцяння ясні. Щоб мати духовну силу, потрібну для відкриття дверей Божого царства народам, до яких вас послано, ви повинні бути покірними, слухняними і здатними чути Духа та діяти за його підказками.

Ці три якості тісно пов’язані між собою. Якщо ви покірні, ви будете прагнути бути слухняними. Якщо ви слухняні, ви відчуватимете Духа. Дух—це головне, бо як навчав Президент Езра Тефт Бенсон: “Без Духа ви ніколи не досягнете успіху, якими б не були ваші таланти і здібності”7.

Як президент місії, я час від часу проводив співбесіди з місіонерами, які страждали через те, що не були цілковито чистими. Вони були неспроможні у повній мірі використовувати свій духовний потенціал. Незалежно від того, наскільки старанно вони працювали або як багато доброго робили, вони не були в змозі відчувати мир і насолоджуватися супроводом Святого Духа, доки не впокорилися, цілковито не розкаялися і не стали причасниками милості та благодаті Спасителя.

Господь навчає Своїх слуг бути покірними, оскільки процес духовного зцілення починається зі скрушеного серця. Подумайте про те добре, що відбувається внаслідок скрушення: землю скрушують, щоб посіяти пшеницю. Пшеницю скрушують, щоб зробити хліб. Хліб скрушують, щоб він став одним з символів причастя. Коли людина, яка покаялася, причащається зі скрушеним серцем і упокореним духом, вона зцілюється8. Коли ми каємося і зцілюємося через Спокуту Ісуса Христа, ми можемо набагато більше дати Спасителю, служачи Йому. “Так, прийдіть до Нього, і віддайте всю вашу душу як жертвоприношення Йому”9.

Якщо вас обтяжує гріх і вам потрібно покаятися, будь ласка, зробіть це відразу. Коли Спаситель зцілював уражених, Він часто закликав їх встати. У Писаннях сказано, що вони це робили в ту ж мить, тобто відразу10. Щоб зцілитися від своїх духовних недугів, будь ласка, відгукніться на Його заклик встати. Без зволікань, поговоріть з вашим єпископом, президентом філії або президентом місії, щоб почати процес покаяння вже зараз.

Цілюща сила Спокути принесе мир вашій душі та дозволить вам відчувати Святого Духа. Жертва Спасителя є безмежною, але наші гріхи, якими б численними і тяжкими вони не були, можуть бути підраховані, в них можна сповідатися, полишити їх і отримати прощення. “І якою великою є Його радість від тієї душі, що кається!”11

Яким могутнім є це обіцяння, вміщене в Ученні і Завітах: “Нехай чеснота прикрашає твої думки безупинно; тоді зміцніє твоя впевненість у присутності Бога”12. Коли ви живете чеснотним життям, ви відчуєте заспокійливу впевненість у вашому становищі перед Богом і сила Духа перебуватиме з вами13.

Дехто з нових членів Церкви або тих, хто нещодавно повернувся до повної активності, можуть сказати: “Зараз я гідний і маю бажання служити, але не впевнений, чи достатньо багато я знаю”. У квітні Президент Томас С. Монсон навчав нас: “Знання про істину й відповіді на наші найважливіші запитання надходять до нас, коли ми послушні заповідям Божим”14. Яке це чудове запевнення—знати, що через наш послух ми отримуємо знання.

Інші можуть відчувати, що їхні таланти, здібності або досвід, якими вони могли б поділитися, є обмеженими. Якщо ви відчуваєте подібні занепокоєння, згадайте про те, що сталося зі старійшиною Покхрелем. Готуйтеся так добре, як тільки можете, і знайте, що наш Небесний Батько звеличить ваші зусилля, докладені у покорі та з послухом. Старійшина Річард Г. Скотт дав таку підбадьорливу пораду: “Коли ми дотримуємося заповідей Господа і безкорисливо служимо Його дітям, то природно з’являється сила Бога—сила зробити більше, ніж ми можемо зробити самотужки. Наше розуміння, наші таланти, наші здібності збільшуються, оскільки ми здобуваємо силу й міць від Господа”15.

Коли ви довіряєте Господу і Його великодушності, Всемогутній Бог благословлятиме Своїх дітей через вас16. Старійшина Холлінгз з Невади пізнав це ще на початку своєї місії. На наступний день після прибуття в Індію він поїхав зі мною та сестрою Фанк у Раджахмандрі, своє перше місце служіння. Тоді ж у другій половині дня старійшина Холлінгз і старійшина Ганапарам пішли відвідати члена Церкви і її маму. Мама прагнула дізнатися про Церкву, оскільки бачила, як євангелія благословила життя її дочки. Сестра Фанк приєдналася до них, щоб потоваришувати з нею. Оскільки урок мав проводитися англійською мовою, а мати говорила лише мовою телугу, один з братів з філії був присутнім, щоб перекладати сказане.

Старійшині Холлінгзу доручили на цій, першій для нього, бесіді, навчати про Перше видіння, використовуючи слова пророка Джозефа. У цей момент на уроці він обернувся до сестри Фанк і запитав: “Чи слід мені дослівно процитувати ці слова?”, знаючи, що вони будуть перекладені.

Вона відповіла: “Процитуй їх дослівно, щоб Дух міг свідчити про те, що ти кажеш”.

Коли цей новий місіонер щиро навчав про Перше видіння, використовуючи слова пророка, вираз обличчя тієї любої сестри змінився. Покотилися сльози. Коли старійшина Холлінгз завершив виголошувати це славетне послання, і до того, як його слова були перекладені, вона попросила крізь сльози своєю рідною мовою: “Чи не могли б мене охристити? І чи не змогли б ви навчати мого сина?”

Мої юні товариші у служінні, двері та серця щоденно відкриваються для євангельського послання—послання, яке приносить надію, мир і радість дітям Бога по всьому світу. Якщо ви покірні, послушні та дослухаєтеся до голосу Духа, ви знайдете велике щастя у своєму служінні місіонером17. Яка це чудова пора, коли служиш місіонером—час, коли Господь прискорює Свою роботу!

Я свідчу про нашого Спасителя, Ісуса Христа, і Його “божественний наказ”18—“Ідіть, і навчіть всі народи”19. Це Його Церква. Він скеровує її через живих пророків і апостолів. Протягом наступної години нас навчатиме Перше Президентство. Будьмо ж зі “швидким сприйняттям”20, як був Мормон, щоб, коли надійде покликання, ми були гідними і спроможними проголосити з силою Духа: “Знайте, я учень Ісуса Христа, Сина Бога. Мене Він покликав проголошувати слово Його серед Його народу, щоб вони могли мати вічне життя”21. В ім’я Ісуса Христа, амінь.

Посилання

  1. Особисте спілкування з Деннісом С. Брімхолом, президентом Кентукійської Луїзвільської місії, 2005–2008 р.

  2. Ashish Pokhrel, “My Name Is Ashish Pokhrel and This Is My Story” (неопублікована особиста історія, вер. 2011 р.).

  3. Pokhrel, “My Name Is Ashish Pokhrel”.

  4. Учення і Завіти 112:21.

  5. Уложення віри 1:5.

  6. Учення і Завіти 112:22.

  7. Езра Тефт Бенсон, у Проповідуйте Мою євангелію: Путівник для місіонерського служіння (2005), с. 188.

  8. Думки, взяті з виступу старійшини Джеффрі Р. Холланда на конференції колу Баунтіфул Юта Норт, 8–9 червня 2013.

  9. Омній 1:26.

  10. Див. Марк 5:41–42; Іван 5:8–9.

  11. Учення і Завіти 18:13.

  12. Учення і Завіти 121:45.

  13. Див. Учення і Завіти 121:46.

  14. Томас С. Монсон, “Послух приносить благословення”, Ліягона, трав. 2013, с. 89.

  15. Річард Г. Скотт, “Заради миру в домі”, Ліягона, трав. 2013, с. 29.

  16. Описуючи те, що будуть робити багато нових місіонерів, старійшина Рассел М. Нельсон сказав: “Вони робитимуть те, що завжди робили місіонери. Вони проповідуватимуть євангелію! Вони благословлятимуть дітей Всемогутнього Бога!” (“Бути на хвилі”, Ліягона, трав. 2013, с. 45).

  17. Див. Проповідуйте Мою євангелію, с. v.

  18. Томас С. Монсон, “Всі Божії сини, несіть народам звістку”, Ліягона, трав. 2013, с. 66.

  19. Матвій 28:19.

  20. Мормон 1:2.

  21. 3 Нефій 5:13.