2010–2019
Навчання силою і повноваженням Бога
Жовтня 2013


Навчання силою і повноваженням Бога

Господь підготував шлях для кожного гідного святого останніх днів, щоб навчати в Спасителевий спосіб.

Неможливо висловити нашу вдячність за вчителів по усій Церкві. Ми любимо вас і маємо до вас велику довіру. Ви—одне з великих чудес відновленої євангелії.

Це справді секрет: ставати успішним вчителем євангелії, навчати з силою і повноваженням Бога. Я вжив це слово секрет, бо принципи, якими обумовлюється успіх такого учителя, можуть зрозуміти тільки ті, хто має свідчення про подію, яка сталася чудового ранку ясного дня ранньою весною 1820 року.

У відповідь на смиренну молитву 14-річного юнака небеса відкрилися. Бог, Вічний Батько, і Його Син, Ісус Христос, явилися пророку Джозефу Сміту і говорили з ним. Розпочалося довгоочікуване відновлення всього і принцип одкровення назавжди був встановлений в нашому розподілі. Послання Джозефа і наше послання світу можна узагальнити двома словами: “Бог говорить”. Він говорив у давні часи, Він говорив до Джозефа, і Він буде говорити до вас. Саме це й відрізняє вас від усіх інших вчителів у світі. Саме з цієї причини ви не можете зазнати невдачі.

Ви були покликані через дух пророцтва й одкровення і були рукопокладені владою священства. Що це означає?

По-перше, це означає, що ви виконуєте Господнє доручення. Ви—Його довірена особа, і ви уповноважені та маєте доручення представляти Його й діяти від Його імені. Як Його довірена особа, ви маєте право на Його допомогу. Ви можете спитати себе: “Що сказав би Спаситель, якби Він навчав сьогодні мій класс, і як би Він це сказав?” І ви повинні робити те саме.

Ця відповідальність може в декого викликати почуття своєї невідповідності або навіть і страху. Шлях—не важкий. Господь підготував шлях для кожного гідного святого останніх днів, щоб навчати в Спасителевий спосіб.

По-друге, ви покликані проповідувати євангелію Ісуса Христа. Ви не повинні навчати вашим власним ідеям чи філософіям, навіть змішаним з Писаннями. Євангелія—це “сила Божа на спасіння”1 і саме через євангелію ми спасаємося.

По-третє, вам наказано навчати принципам євангелії, як вони дані в Головних трудах Церкви, навчати словам сучасних апостолів і пророків та навчати того, чого навчає вас Святий Дух.

З чого ж нам почати?

Наша найбільша відповідальність—жити так, щоб мати Святого Духа як нашого провідника й напарника. Коли Гайрум Сміт прагнув залучитися до цієї роботи останніх днів, Господь сказав: “Ось, це твоя праця—виконувати Мої заповіді, так, з усією своєю могутністю, з усім своїм розумом і всією своєю міццю”2. Оце і є старт. Порада, дана Господом Гайруму, є тією ж, яку Він давав святим в кожному столітті.

Звертаючись до вчителів сьогодні, Перше Президентство заявило: “Найважливішою частиною вашого служіння буде ваша особиста щоденна духовна підготовка, яка включає в себе молитву, вивчення Писань та слухняність заповідям. Ми закликаємо вас присвятити себе життю за євангелією з більшою цілеспрямованістю, ніж будь-коли раніше”3.

Важливо відзначити, що Перше Президентство не сказало, що найважливішою складовою вашого служіння є гарна підготовка уроків або майстерне використання різних навчальних методів. Звичайно, ви повинні старанно готуватися до кожного уроку і старатися дізнатись, як ви можете навчати так, щоб допомогти своїм студентам використовувати їхню свободу вибору і давати євангелії можливість увійти в їхнє серце, однак найперша й найважливіша частина вашого служіння—це ваша особиста духовна підготовка. Якщо ви будете дослухатися до цієї поради, Перше Президентство пообіцяло, що: “Святий Дух допомагатиме вам знати, що саме робити. Ваше особисте свідчення зросте, ваше навернення стане глибшим, і вас буде зміцнено, коли ви зустрічатиметеся з життєвими випробуваннями”4.

Якого більшого благословення може бажати вчитель?

Наступне, Господь заповів, щоб ми не прагнули проголошувати Його слово, а спочатку прагнули отримати його5. Ви повинні стати чоловіками і жінками з твердим розумінням, старанно досліджуючи Писання і зберігаючи їх як скарб у своєму серці. Потім, коли ви проситимете в Господа допомоги, Він благословить вас Своїм Духом і Своїм словом. Ви матимете силу від Бога для переконання людей.

Павло каже нам, що євангелія приходить до людей двома шляхами: у слові і в силі6. Слово євангелії написано в Писаннях, і ми можемо отримати це слово завдяки старанному його дослідженню. Сила євангелії приходить в життя тих, хто так живе, що Святий Дух є їхнім супутником, і хто дослухається до підказок, які отримує. Дехто зосереджує свою увагу лише на отриманні слова і стає експертом у передачі інформації. Інші нехтують своєю підготовкою і сподіваються, що Господь якось допомагатиме їм під час уроку. Ви не можете сподіватися, що Дух допомагатиме вам згадати уривки з Писань та принципи, які ви не вивчили або не обдумали. Аби успішно навчати євангелії, ви повинні мати як слово, так і силу євангелії у своєму житті.

Алма розумів ці принципи, коли він радів за синів Мосії і те, як вони навчали із силою і владою від Бога. Ми читаємо:

“Вони були чоловіками з твердим розумінням, і вони вивчали писання старанно, щоб вони могли знати слово Бога.

Але це ще не все; вони багато віддавалися молитві і посту; тому вони мали дух … одкровення”7.

Наступне, ви повинні навчитися слухати. Старійшина Джеффрі Р. Холланд навчав цього принципу місіонерів. Сказане ним стосується всіх учителів. Я процитую слова з виступу старійшини Холланда, але, взявши на себе сміливість, заміню слова місіонери і зацікавлені Церквою словами вчителі і студенти відповідно: “[Учителі], крім обов’язку слухати Духа, мають ще й обов’язок слухати [студента]. … Якщо ми будемо слухати духовними вухами, … то [наші студенти] скажуть нам, які уроки їм треба почути!”

Старійшина Холланд продовжив: “Справа в тому, що [вчителі] все ще продовжують надто зосереджуватися на проведенні спокійних і повторюваних за змістом уроків, а не на своїх [студентах] як особистостях”8.

Зробивши все, щоб якнайкраще підготуватися самим і підготувати свої уроки, ви повинні дати Духу вести себе. Коли приходять тихі підказки від Святого Духа, вам слід сміливо відкласти вбік свої плани й нотатки і проводити далі урок за цими підказками. Якщо ви робите так, урок вже перестає бути вашим уроком, він стає уроком Спасителя.

Якщо ви присвячуєте себе життю за євангелією з більшою цілеспрямованістю, ніж будь-коли раніше, і досліджуєте Писання, зберігаючи їх як скарб у своєму серці, тоді Той Самий Святий Дух, Який відкрив ці слова апостолам і пророкам у давній час, буде свідчити про їхню істинність вам. По суті, Святий Дух буде заново відкривати їх вам. Коли це відбувається, слова, які ви читаєте, вже більше не є словами Нефія чи Павла, чи Алми, вони вже стають вашими словами. Потім, коли ви навчаєте, Святий Дух дасть вам згадати все. Справді, “буде дано вам у той самий час, так, у ту саму мить, що вам слід казати”9. Коли це станеться, ви побачите, що кажете те, чого не планували казати. А потім, якщо ви будете уважні, то щось дізнаєтеся з того, що казали під час навчання. Президент Меріон Дж. Ромні зауважив: “Я завжди знаю, коли я говорю під натхненням Святого Духа, бо я завжди дізнаюсь щось з того, що сказав”10. Пам’ятайте, що вчитель—теж студент.

І останнє, ви повинні стояти як незалежний свідок того, чого навчаєте, а не просто повторювати слова з посібника або думки інших. Коли ви бенкетуєте словами Христа і намагаєтеся жити за євангелією з більшою цілеспрямованістю, ніж будь-коли раніше, Святий Дух дасть вам знати, що те, чого ви навчаєте, є істинним. Це—дух одкровення, і цей самий дух передасть ваше послання у серце тих, хто бажає й готовий отримати його.

Давайте закінчимо там, де ми почали,—у Священному гаю. Бо про те, що відбулося тут в той чудовий весняний ранок не так вже й давно, ви маєте право навчати з силою і повноваженням від Бога. Про це я урочисто і впевнено свідчу, в ім’я Ісуса Христа, амінь.

Посилання

  1. Римлянам 1:16.

  2. Учення і Завіти 11:20.

  3. Перше Президентство, в Навчати євангелії, як навчав Спаситель, Путівник до За Мною йдіть: Навчальні матеріали для молоді” (2012), с. 2

  4. Перше Президентство, в Навчати євангелії, як навчав Спаситель, с. 2.

  5. Див. Учення і Завіти 11:21.

  6. Див. 1 Солунянам 1:5.

  7. Алма 17:2–3.

  8. Jeffrey R. Holland, “The Divine Companionship” (address given at the seminar for new mission presidents, June 26, 2009), 7, 8, Church History Library, Salt Lake City; курсив додано.

  9. Учення і Завіти 100:6.

  10. Marion G. Romney, in Boyd K. Packer, Teach Ye Diligently (1975), 304.