Вибране з
Книги Мойсея

1 Слова Бога, що Він сказав їх Мойсеєві в той час, коли Мойсея було піднесено на надзвичайно високу гору,

2 І він бачив Бога лице до лиця, і він розмовляв з Ним, і слава Бога була на Мойсеєві; отже, Мойсей міг витримати Його присутність.

3 І Бог говорив до Мойсея, кажучи: Ось, Я є Господь Бог Всемогутній, і Нескінченний—імʼя Моє; бо Я є без початку днів або без кінця років; і хіба це не є нескінченним?

4 І ось, ти є Мій син; отже дивись, і Я покажу тобі витвір Моїх рук; але не все, бо Мої діяння без кінця, і також Мої слова, бо вони ніколи не припиняються.

5 Отже, жодна людина не може побачити всі Мої діяння, якщо не побачить всієї Моєї слави; а жодна людина не може побачити всієї Моєї слави, і після того залишитися у плоті на землі.

6 І Я маю роботу для тебе, Мойсею, сину Мій; і ти є подобою Мого Єдинонародженого; а Мій Єдинонароджений є і буде Спасителем, бо Він сповнений благодаті й істини; але немає Бога, крім Мене, і всі речі присутні зі Мною, бо Я знаю їх усіх.

7 А тепер ось, цю одну річ Я покажу тобі, Мойсею, сину Мій, бо ти є у світі, і тепер Я показую її тобі.

8 І сталося, що Мойсей подивився і побачив світ, на якому його було створено; і Мойсей побачив світ, і кінці його, і всіх дітей людських, які є і яких було створено; і цьому він надзвичайно дивувався й вражався.

9 І присутність Бога відійшла від Мойсея, так що Його слава не була на Мойсеєві; і Мойсея було залишено наодинці з собою. І коли його було залишено наодинці з собою, він упав на землю.

10 І сталося, що пройшло багато годин, аж поки Мойсей знов отримав свою природну силу людини; і він сказав сам собі: Тепер, завдяки цьому, я знаю, що людина—ніщо, а я так ніколи не вважав.

11 Але тепер мої власні очі бачили Бога; але не мої природні, а мої духовні очі, бо мої природні очі не побачили б; інакше б я засох і помер в Його присутності; але Його слава була на мені; і я бачив Його лице, бо мене було переображено перед Ним.

12 І сталося, що коли Мойсей сказав ці слова, ось, Сатана прийшов, спокушаючи його, і сказав: Мойсею, сину людський, поклоняйся мені.

13 І сталося, що Мойсей подивився на Сатану і сказав: Хто ти? Бо ось, я—син Бога, за подобою Його Єдинонародженого; а де твоя слава, щоб я поклонявся тобі?

14 Бо ось, я б не міг дивитися на Бога, якби Його слава не зійшла на мене і мене не було переображено перед Ним. Але я можу дивитися на тебе як тілесна людина. Дійсно, хіба це не так?

15 Благословенним будь імʼя мого Бога, бо Його Дух не зовсім відійшов від мене, або інакше кажучи, де твоя слава, бо вона є темрявою для мене? І я можу розрізнити між тобою та Богом; бо Бог сказав мені: Поклоняйся Богу, бо тільки Йому ти служитимеш.

16 Відійди, Сатана; не обманюй мене; бо Бог сказав мені: Ти є за подобою Мого Єдинонародженого.

17 І Він також дав мені заповіді, коли Він звертався до мене з полумʼяного куща, кажучи: Прикликай Бога в імʼя Мого Єдинонародженого і поклоняйся Мені.

18 І знову Мойсей сказав: Я не припиню прикликати Бога, я маю запитати Його про інші речі: бо Його слава перебувала на мені, отже я можу розрізнити між Ним і тобою. Іди звідси, Сатана.

19 І тепер, коли Мойсей сказав ці слова, Сатана заволав гучним голосом і заревів на всю землю, і наказав, кажучи: Я—Єдинонароджений, поклоняйся мені.

20 І сталося, що Мойсей почав надзвичайно боятися; і коли він почав боятися, він побачив гіркоту пекла. Проте, прикликаючи Бога, він отримав силу, і він наказав, кажучи: Відійди від мене, Сатана, бо тільки Цьому єдиному Богу я поклонятимусь, Який є Богом слави.

21 І тепер Сатана почав тремтіти, і земля здригнулася; і Мойсей отримав силу і прикликав Бога, кажучи: В імʼя Єдинонародженого, іди звідси, Сатана.

22 І сталося, що Сатана заволав гучним голосом, з плачем, і голосінням, і скрегітом зубів; і він пішов звідти, саме з присутності Мойсея, так що той не бачив його.

23 І ось, про це Мойсей свідчив; але через злочестивість цього немає серед дітей людських.

24 І сталося, що коли Сатана залишив присутність Мойсея, Мойсей звів очі до неба, будучи сповнений Святим Духом, Який свідчить про Батька і Сина;

25 І прикликаючи імʼя Бога, він побачив Його славу знову, бо вона була на ньому; і він почув голос, що казав: Благословенний ти, Мойсею, бо Я, Всемогутній, вибрав тебе, і ти станеш сильнішим за великі води; бо вони слухатимуться твого наказу, немовби ти є Бог.

26 І ось, Я з тобою, саме до кінця твоїх днів; бо ти звільниш з неволі Мій народ, саме Ізраїль, Моїх вибраних.

27 І сталося, коли голос ще звучав, Мойсей кинув оком і побачив землю, так, саме всю її; і не було жодної частки її, яку б він не побачив, розпізнаваючи її Духом Божим.

28 І він також бачив жителів її, і не було жодної душі, яку б він не бачив; і він розпізнав їх Духом Божим; і чисельність їхня була великою, навіть незліченною, як пісок на березі морському.

29 І він побачив багато країн; і кожна країна називалася землею, і були жителі на лиці кожної.

30 І сталося, що Мойсей прикликав Господа, кажучи: Скажи мені, я молю Тебе, чому воно так і як Ти зробив усе це?

31 І ось, слава Господа була на Мойсеєві, так, що Мойсей стояв у присутності Бога і говорив з Ним лице до лиця. І Господь Бог сказав Мойсеєві: Для Своєї власної мети створив Я ці речі. Ось у чому мудрість, і вона залишиться в Мені.

32 І словом Моєї влади створив Я їх, і це є Мій Єдинонароджений, повний благодаті й істини.

33 І світи без числа створив Я; і Я також створив їх для Моєї власної мети; і Сином Я створив їх, Який є Моїм Єдинонародженим.

34 І першу людину з усіх людей назвав Я Адамом, а це є багато.

35 Але тільки історію цієї землі та жителів її дав Я тобі. Бо знай, є багато світів, які перейшли за словом Моєї влади. І є багато, що зараз стоять, і незліченні вони для людини; але все пораховано для Мене, бо вони є Моїми і Я знаю їх.

36 І сталося, що Мойсей говорив до Господа, кажучи: Будь милостивим до Твого слуги, о Боже, і розкажи мені про цю землю і жителів її, а також про небеса, і тоді Твій слуга буде задоволений.

37 І Господь Бог говорив до Мойсея, кажучи: Небеса, їх багато, і їх не можна людині порахувати; але вони пораховані для Мене, бо вони є Моїми.

38 І коли одна земля перейде і небеса її, тоді інші прийдуть; і немає кінця ані Моїм діянням, ані Моїм словам.

39 Бо ось, це є Моя робота і Моя слава—здійснювати безсмертя і вічне життя людини.

40 А тепер, Мойсею, сину Мій, Я говоритиму з тобою стосовно цієї землі, на якій ти стоїш; і ти запишеш те, що Я скажу.

41 І в той день, коли діти людські вважатимуть Мої слова за ніщо і вилучать багато їх з тієї книги, що її ти напишеш, ось, Я поставлю іншого, подібного до тебе; і вони знову будуть серед дітей людських—серед усіх тих, хто увірує.

42 (Ці слова були сказані Мойсеєві на горі, назва якої не буде відомою серед дітей людських. А тепер їх сказано тобі. Не показуй їх нікому, крім тих, хто увірує. Саме так. Амінь).