Писання
Авраам 2
Завантаження
Уся книга (PDF)
Виноски

Hide Footnotes

Тема

Розділ 2

Авраам залишає Ур, щоб іти в Ханаан—Єгова являється йому в Харані—Усі благословення євангелії обіцяно його сімені і через його сімʼя всім—Він іде в Ханаан і далі в Єгипет.

1 І Господь Бог зробив так, що голод у землі Ур став настільки тяжким, що аГаран, мій брат, помер; але бТерах, мій батько, ще жив в Урі халдейському.

2 І сталося, що я, Авраам, узяв собі за дружину аСару, а бНахор, мій брат, узяв собі за дружину Мілку, яка була дочкою Гарана.

3 І апромовив Господь до мене: Аврааме, вийди зі своєї землі, і від родини своєї, і з дому батька свого до краю, який Я тобі покажу.

4 Отже, я залишив аУр халдейський, щоб піти в землю Ханаанську; і взяв я Лота, сина брата свого, і його дружину, і Сару, свою дружину; і також мій ббатько пішов за мною до землі, яку ми назвали Харан.

5 І голод зменшився; і мій батько залишився в Харані і жив там, оскільки в Харані було багато отар; і мій батько знов повернувся до свого аідолопоклонства, отже він продовжував жити в Харані.

6 Але я, Авраам, і аЛот, син мого брата, молилися Господу, і Господь бявився мені і сказав мені: Устань, і візьми Лота з собою; бо Я намітив забрати тебе з Харану і зробити з тебе священнослужителя, щоб нести Моє вімʼя в чужу гземлю, яку Я дам твоєму сімені після тебе на вічне володіння, поки вони прислухатимуться до Мого голосу.

7 Бо Я є Господь Бог твій; Я живу в небесах; земля є Моїм апідніжком; Я простираю Свою руку через море, і воно підкоряється Моєму голосу; Я роблю так, що вітер і вогонь є Моєю бколісницею; Я кажу горам—Підіть звідси—і ось, їх відносить вихор за одну мить, зненацька.

8 Моє імʼя аЄгова, і Я бзнаю кінець від початку; отже, Моя рука буде над тобою.

9 І Я створю від тебе великий народ, і Я аблагословлю тебе без міри і зроблю твоє імʼя великим серед усіх народів, і ти будеш благословенням для твого сімені після тебе, щоб у своїх руках вони несли це священнослужіння і бсвященство до всіх народів;

10 І Я благословлю їх через твоє імʼя; бо всі, хто сприймає цю аєвангелію, будуть названі твоїм іменем, і будуть вважатися твоїм бсіменем, і воскреснуть, і благословлятимуть тебе як свого вбатька;

11 І Я аблагословлю тих, хто благословляє тебе, і прокляну тих, хто проклинає тебе; і в тобі (тобто, у твоєму священстві) і в твоєму бсімені (тобто, у твоєму священстві)—бо Я даю тобі обіцяння, що це вправо продовжуватиметься в тобі і в твоєму сімені після тебе (інакше кажучи, у сімені буквально, або сімені тіла)—буде всі роди землі благословлено, саме благословеннями євангелії, які є благословеннями спасіння, саме життя вічного.

12 І після того як Господь закінчив говорити зі мною і сховав Своє лице від мене, я промовив у серці своєму: Твій слуга старанно ашукав Тебе; тепер я знайшов Тебе;

13 Ти послав Свого ангела авизволити мене від богів Елкени, і я зроблю добре, якщо прислухаюсь до Твого голосу, отже, дозволь слузі Твоєму підвестися та й піти з миром.

14 Тож я, Авраам, пішов, як сказав мені Господь, і Лот зі мною; і мені, Авраамові, було ашістдесят і два роки, коли я пішов з Харану.

15 І я взяв аСару, яку я взяв собі за дружину, коли був в бУрі, у Халдеї, і Лота, сина брата мого, і все наше майно, що його ми зібрали, і душі, що їх ми впридбали в Харані, і вирушили в дорогу до землі гХанаанської, і мешкали в наметах, як ішли ми своєю дорогою;

16 Отже, вічність була нашим покриттям, і нашою аскелею, і нашим спасінням, як мандрували ми з Харану через Єршон, щоб прийти до землі Ханаанської.

17 І я, Авраам, збудував ажертовник у землі Єршон, і зробив жертвоприношення Господу, і молився, щоб бголод відступив від дому батька мого, щоб вони не загинули.

18 І потім ми пройшли від Єршону через цей край до місця Сехем; воно було розташоване в долинах Мамре, і ми вже прийшли до межі землі аХанаанської, і я приніс бжертву там в долинах Мамре і щиро прикликав Господа, бо ми вже прийшли в межі землі цього ідолопоклонницького народу.

19 І Господь явився мені у відповідь на мої молитви і сказав мені: Твоєму сімені віддам Я цю аземлю.

20 І я, Авраам, підвівся з місця того жертовника, що його збудував я Господу, і звідти рушив на гору на сході від аБет-Елу, і намета свого поставив там; Бет-Ел був на захід, а бГай—на схід; і збудував я там Господу ще одного жертовника, і вприкликав знову імʼя Господа.

21 І я, Авраам, мандрував, ідучи все далі на південь; і в краї продовжувався голод; і я, Авраам, вирішив піти до Єгипту, щоб пожити там, бо голод став дуже страшним.

22 І сталося, що коли я підійшов до самого Єгипту, Господь сказав мені: Ось, аСара, дружина твоя, дуже вродлива з обличчя жінка;

23 Отже, станеться, що коли Єгиптяни побачать її, вони скажуть: Вона його дружина; і вони вбʼють тебе, але її залишать живою; отже, дивись, що ви зробите цього разу:

24 Нехай вона скаже Єгиптянам, що вона твоя сестра, і твоя душа житиме.

25 І сталося, що я, Авраам, сказав Сарі, жінці моїй, усе те, що Господь сказав мені—Отже, скажи ж їм, я молю тебе, що сестра моя ти, щоб добре було через тебе мені, і моя душа житиме через тебе.