Геламан 4
    Footnotes
    Theme

    Розділ 4

    Нефійські розкольники і Ламанійці обʼєднують свої сили і захоплюють землю Зарагемлі—Нефійці зазнають поразок через свою злочестивість—Церква вироджується, а люди стають такими слабкими, як Ламанійці. Близько 38–30 рр. до р.х.

    1 І сталося, в пʼятдесят і четвертому році було багато розколів у церкві, і була також асуперечка серед народу, так що було багато кровопролиття.

    2 І бунтівну частину було вбито і вигнано з землі, і вони пішли до царя Ламанійців.

    3 І сталося, що вони намагалися підбурювати Ламанійців до війни проти Нефійців; але, бачите, Ламанійці були надзвичайно налякані, так що вони не прислухалися до слів тих розкольників.

    4 Але сталося пʼятдесят і шостого року правління суддів, були арозкольники, які перейшли від Нефійців до Ламанійців; і їм удалося з тими другими підбурити їхній гнів проти Нефійців; і вони весь той рік готувалися до війни.

    5 І пʼятдесят і сьомого року вони пішли проти Нефійців на битву і почали діяння смерті; так, такою мірою, що в пʼятдесят і восьмому році правління суддів їм удалося заволодіти землею Зарагемлі; так, і також усіма землями, аж до землі, яка була біля землі Щедрої.

    6 І Нефійців, і військо Моронійги було вигнано аж до землі Щедрої;

    7 І там вони зводили укріплення проти Ламанійців від західного моря аж до східного; було то на відстані одноденної мандрівки для Нефійця, вздовж лінії, яку вони укріпили і вздовж якої вони розмістили своє військо, щоб захищати свою північну країну.

    8 І так ті розкольники з Нефійців з допомогою численного війська Ламанійців здобули всі володіння Нефійців, які були на землі, що на півдні. І все це відбулося в пʼятдесят і восьмому і девʼятому роках правління суддів.

    9 І сталося в шістдесятому році правління суддів, Моронійзі вдалося зі своїм військом здобути багато частин землі; так, вони знову заволоділи багатьма містами, які до того попали в руки Ламанійців.

    10 І сталося в шістдесят і першому році правління суддів їм удалося знову заволодіти аж половиною всіх своїх володінь.

    11 Тож ця велика втрата Нефійців, і велике вбивство, яке було серед них, не сталися б, якби не їхня злочестивість і їхні мерзоти, що були серед них; так, і це було також серед тих, хто заявляв, що належить до церкви Бога.

    12 І було це через агордовитість їхніх сердець, через надзвичайні ббагатства, так, це було через те, що вони гнобили вбідних, не давали їжі голодним, не давали одягу роздягненим, і били своїх покірливих братів по щоці, глузували з того, що є священним, заперечували дух пророцтва й одкровення через убивства, грабежі, брехню, крадіжки, чинення перелюбу, повставання у великих суперечках, втечу до землі Нефія, до Ламанійців,—

    13 І через цю їхню велику злочестивість і їхнє авихваляння своєю власною силою їх було залишено з їхньою власною силою; отже, вони не процвітали, але були страждаючими, і побитими, і гнаними Ламанійцями, доки вони не втратили володіння майже всіма своїми землями.

    14 Але ось, Моронійга проповідував багато чого людям через їхні беззаконня, і також аНефій і Легій, які були синами Геламана, проповідували багато чого людям, так, і пророкували їм багато чого стосовно їхніх беззаконь, і що станеться з ними, якщо вони не покаються у своїх гріхах.

    15 І сталося, що вони покаялися, і наскільки вони покаялися, настільки вони почали процвітати.

    16 Бо коли Моронійга побачив, що вони покаялися, він зважився повести їх з місця до місця, і від міста до міста, аж поки вони не повернуть одну половину своєї власності й одну половину всіх своїх земель.

    17 І так закінчився шістдесят і перший рік правління суддів.

    18 І сталося у шістдесят і другому році правління суддів, що Моронійга не міг більше здобути володінь у Ламанійців.

    19 Отже, вони облишили свій план отримати решту своїх земель, бо такими численними були Ламанійці, що Нефійці вже не могли здобувати більше влади над ними; отже, Моронійга використав усе своє військо для утримування тих частин, якими вони вже оволоділи.

    20 І сталося, через величезну кількість Ламанійців, Нефійці були у великому страхові, що їх буде переможено, і роздавлено, і вбито, і знищено.

    21 Так, вони почали згадувати пророцтва Алми, а також слова Мосії; і вони побачили, що вони були твердошиїм народом, і що вони зневажали заповіді Бога;

    22 І що вони змінили і розтоптали під ногами азакони Мосії; тобто, ті закони, які Господь заповідав йому передати людям; і вони побачили, що їхні закони було перекручено, і що вони стали злочестивим народом, до того, що вони були такими самими злочестивими, як і Ламанійці.

    23 І через їхні беззаконня церква почала авироджуватися; і вони піддалися зневірі в духові пророцтва і духові одкровення; і вироки Бога дивилися їм прямо в обличчя.

    24 І вони побачили, що вони стали аслабкішими, як і їхні брати Ламанійці, і що бДух Господа не оберігає їх більше; так, Він полишив їх, тому що Дух Господа не живе в внесвятих храмах,—

    25 Отже, Господь перестав оберігати їх Своєю дивовижною і незрівнянною силою, бо вони впали в стан азневіри і жахливої злочестивості; і вони бачили, що Ламанійці були надзвичайно численнішими за них, і якщо вони не бприпадуть до Господа Бога їхнього, вони неминуче загинуть.

    26 Бо ось, вони побачили, що сила Ламанійців була так само великою, як і їхня сила, тобто чоловік за чоловіка. І таким чином вони впали у цю велику провину; так, таким чином вони стали слабкими через свою провину протягом ане дуже багатьох років.