Разюча відмінність між Спасителем і супротивником

Кетрін Томас

Відділ семінарій та інститутів релігії

Порівнюючи відмінності між Ісусом Христом і Сатаною, ми зможемо краще оцінити місію та любов Спасителя.

Зображення

Christ standing in a field and watching over sheep

Я в недостатку не буду, художник Йонгсун Кім

Задумайтеся над величчю дару нашого Спасителя всім Божим дітям, коли Він добровільно запропонував Себе, щоб виконати план Батька. На доземній нараді, коли Небесний Батько сказав: “Кого Мені послати?”, Спаситель смиренно відповів: “Ось Я, пошли мене” (Aвраам 3:27), а потім проголосив: “Батьку, хай буде Твоя воля, і слава Твоя навіки” (Moйсей 4:2).

Саме з любові до нас Ісус Христос запропонував Себе стати нашим Спасителем¹. А ось реакція Сатани на план Батька була егоїстичною. Хоча він заявив: “Я викуплю все людство” (див. Moйсей 4:1), він “не погодився стати нашим спасителем. Він не хотів страждати чи помирати задля когось іншого. Він не збирався проливати ані краплини своєї крові. Він жадав слави, шани та влади Божої, але не хотів за це нічого платити. … Він був би верховною істотою, і ніхто інший не міг би розвиватися”².

Яскравим контрастом є Христос, Який в усьому, що робить і буде робити, керується Своєю досконалою любов’ю до нас (див. 2 Нефій 26:24), а також бажанням шанувати Небесного Батька (див. Іван 8:28–29). Зі смиренням і натхненням ми думаємо про те, що “витримуючи за нас незбагненний біль, жорстокість і несправедливість, Ісус Христос був наповнений величезною любов’ю. Завдяки Своїй любові до нас Він піднісся над нездоланними перешкодами, … щоб ми також могли піднятися над стражданням, жорстокістю і несправедливістю цього світу і допомагали, і прощали, і благословляли”³. Тож не дивно, що ми співаємо:“Як осягнуть мені, що Він зробив для нас? Життя віддав за нас!”⁴

У Писаннях міститься безліч порівнянь характеру Ісуса Христа і супротивника. Аналізуючи їх, ми краще зрозуміємо розмах досконалої любові Спасителя.

Зображення

Christ in the midst of people of various races or nationalities

Між ними Христос, художниця Джудіт Мер

Сатана	Ісус Христос
“Диявол ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого” (1 Петра 5:8) і “ходить угору і вниз, туди-сюди по землі, прагнучи знищити душі людей” (Учення і Завіти 10:27).	“Я—Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці. … І власне життя Я за вівці кладу. … Я власне життя віддаю, щоб знову прийняти його. Ніхто в Мене його не бере, але Я Сам від Себе кладу його” (Іван 10:11, 15, 17–18).
“Він повстав проти Мене, кажучи: “Дай мені Твою шану”, яка є Моєю силою; і також третину воїнства небесного відвернув він від Мене, через їхню свободу вибору” (Учення і Завіти 29:36).	“Я від Себе нічого не дію, але те говорю, як Отець Мій Мене був навчив. … Я завжди чиню, що Йому до вподоби. Я … шаную Свого Отця. … Не шукаю ж Я власної слави” (Іван 8:28–29, 49–50).
Він “поширює діяння темряви і мерзоти по всьому лицю землі, доки він не приведе людей до повного знищення і до вічного пекла” (Геламан 6:28).	“Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя” (Іван 8:12).
Він “прагнув знищити свободу вибору людини” (Moйсей 4:3) і “прагне всіх людей зробити так само нещасними, як сам” (2 Нефій 2:27).	“Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали” (Іван 10:10) і “Добру Новину звіщати вбогим, проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених” (Лука 4:18).
Він “не буде підтримувати своїх дітей в останній день” (Aлма 30:60), “улещує їх, і веде їх далі, доки не затягує їхні душі вниз до пекла” (Учення і Завіти 10:26), “доки він не стисне їх своїми жахливими ланцюгами” (2 Нефій 28:22).	“Я є серед вас, і є вашим заступником передБатьком” (Учення і Завіти 29:5), “Сам Ісус Христос, ваш заступник, Який знає слабкості людини і як допомогти тим, кого спокушають” (Учення і Завіти 62:1).
“Він підбурює серця людей сперечатися із злістю, один з другим” (3 Нефій 11:29), і “він збуджує їх на беззаконня проти того, що є добрим” (Учення і Завіти 10:20).	“Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю!Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай нетривожиться, ані не лякається” (Іван 14:27).
Він “для невіруючих … засліпив розум” (2 Коринтянам 4:4), “думає подолати твоє свідчення” (Учення і Завіти 10:33) та “приходить і забирає світло та істину” (Учення і Завіти 93:39).	“Якщо ти проситимеш, ти отримаєш одкровення за одкровенням, знання за знанням, щоб ти міг знати таємниці і мирні речі—те, що приносить радість, те, що приносить життя вічне. … Отже, той, кому не вистачає мудрості, нехай просить у Мене, і Я дам йому щедро і не докорятиму” (Учення і Завіти 42:61, 68).

Тож пам’ятаймо, що “безмежна милість Господа, любов Його свята” і плекаймо цю істину: “усім Спаситель наш приніс дар вічного життя”⁵.