2020
Бачити перспективу в темні й похмурі часи
Лютий 2020


Дорослій молоді

Бачити перспективу в темні й похмурі часи

Зображення
young adult smiling under umbrella

Фотографія від Getty Images

Усі ми маємо темні й похмурі дні, коли здається, що все йде не так. У ті миті ми можемо запитувати себе: “Чому я? Чому зараз? Як я зможу це знести?” На щастя, нас не залишено на самоті. Ми можемо розраховувати на сповнене любові скерування нашого Небесного Батька.

Коли я була молодшою, то звикла скаржитися на випробування і не могла зрозуміти випробувань, з якими стикалася, поки не сталося щось таке, що назавжди змінило моє життя: я потрапила в аварію, в якій, на жаль, повністю втратила пальці лівої руки. Як би важко не було його переносити, те випробування навчило мене довіряти Небесному Батькові. І, попри все, я навчилася бути оптимістичною і вдячною й ніколи не здаватися. Щось у мені повністю змінилося, і я відчувала, як Небесний Батько проливає на нас Свою любов і веде через усі труднощі, що зустрічаються в житті. Ви можете прочитати мою історію в електронній версії цього номера.

У своїй статті на с. 44 Хуліета також нагадує нам про те, що ми можемо бути щасливими навіть серед очищувального вогню й дивитися в майбутнє з вірою. У статті, що існує лише в цифровому форматі, Лідія нагадує нам, що слід шукати мету в наших випробуваннях. Саме випробування допомагають нам ставати такими, як Небесний Батько. А на с. 48 Брікстон свідчить, що в той час як Спаситель може зцілювати наші рани, у тому числі й психічні розлади, іноді необхідно—і безсумнівно це є нормою,—звертатися до інших по допомогу.

Я знаю всім серцем, що будь-які труднощі—всі темні й похмурі періоди нашого життя—можуть вести до священної мети, і та мета—очищувати нас і змінювати, аби одного дня ми могли зрештою стати досконалими, як наш Небесний Батько.

З любов’ю,

Дженніфер