2019
Надихаюча храмова поїздка
Серпень 2019


Місцеві сторінки

Надихаюча храмова поїздка

У грудні 2018 року тридцять юнаків і дівчат, провідники молоді й інші церковні провідники зібралися у Київському храмі на незабутній і дуже надихаючий захід. Це була храмова поїздка для семінаристів і усієї молоді віком від 12 до 17 років. У ній брала участь молодь з усіх філій Дніпровської місії. Серед цих філій: Центральна Дніпровська, Дніпровська Лівобережна, Донецька, Харківська—Олексіївка, Харківська—Салтівка, Харківська—Нові Доми, Полтавська, Одеські (Суворівська, Центральна, Таїрівська, Чорноморська), Сумська, Криворізька та Львівська (з Київської місії).

Президент Юрій Орлов, координатор семінарії та інституту в Дніпровській місії, був організатором та куратором цього заходу за підтримки багатьох інших членів комітету з усієї місії.

Храмова поїздка відбувалася з 24 по 28 грудня 2018 року. Уся молодь і їхні провідники жили та харчувалися у храмовому готелі. Молодь допомагала готувати їжу та прибирати зі столу. Девізом цієї храмової поїздки була така цитата Президента Рассела М. Нельсона: “Вас—моя люба надзвичайна молодь—було послано на землю в цей безцінний час, цей найважливіший час в історії людства, щоб допомогти зібрати Ізраїль”.

Усі заходи, що відбувалися протягом тижня, були ретельно сплановані, щоб із максимальною користю проводити дорогоцінний час. У понеділок відбулося відкриття заходу. На ньому молодь отримала програму з розкладом заходів і особливих зборів. На обкладинці програми була фотографія Київського храму та девіз храмової поїздки.

Крім того, у понеділок відбулися збори запитань і відповідей, а також захід “Знайомство”. Того ж вечора було проведено особливий Різдвяний духовний вечір, присвячений народженню Спасителя і тому, як ми ділимося посланням про Нього. Для Ганни Коваленко з Дніпровської Лівобережної філії цей захід був дуже важливим. Вона сказала: “Це була моя перша поїздка до храму. Час, проведений там, був дійсно чудовим. Оскільки я охристилася не так давно, це було і моє перше Різдво. Я змогла повною мірою відчути дух Різдва. Я ніколи ще не відчувала таку вдячність за Спасителя і Його спокутну жертву”. Після духовного вечора молодь весело провела час, граючи у “білого слона”, тобто обмінюючись цікавими подарунками.

У вівторок розпочалися ранкові уроки семінарії, які проводилися протягом всього тижня з 6:00 до 7:00. Уроки проводив президент Орлов, і молодь мала чудову нагоду перебувати серед великої кількості інших юнаків та дівчат, вивчаючи євангелію. Ліза Шеліхова, яка вдома навчалася в семінарії он-лайн, сказала: “І хоча кожного дня ми мали рано прокидатися на семінарію, це мені дуже подобалося, тому що цього разу ми вивчали євангелію не он-лайн”.

З вівторка по п’ятницю молодь мала нагоду виконувати роботу в храмі. Звичайно, більш за все запам’яталися обряди хрищення і конфірмації, в яких молодь брала участь. Протягом п’яти днів храмової поїздки для молоді було виділено по дві години на день з вівторка по п’ятницю для виконання храмової роботи, тобто всього—8 годин. За цей час молодь виконала 2022 хрищення і 1534 конфірмації.

Відвідування чудового Київського храму було дійсно надихаючим. Льоша Водзинський з Полтави сказав: “Коли я приїхав до храму, мене переповнювало відчуття радості. Адже це найсвятіше місце на землі. Кожен раз, коли я згадую про це місце, у мене лише хороші спогади. Я дуже сумую за храмом”. Антоніна Миколайчук з Харкова написала: “Хочу розповісти про найбільш хвилюючу подію, яку я пережила. Напередодні Різдва я відвідала Київський храм. Неможливо передати словами усю гаму моїх почуттів. Це і зустрічі з близькими за духом людьми, і хвилюючі розмови про високе, і вражаюча архітектурна краса храму. Ось де по-справжньому красиво! Ось де дійсно духовна атмосфера!” Борис Демидов з Чорноморська вдячний тим, хто працює в храмі. Він сказав: “Я також побачив багато доброти, яку випромінювали всі храмові служителі, працівники на прилеглій до храму території та керівники поїздки. Завдяки їм я дійсно відчув себе у Домі Господа”.

Молодь мала багато особливих почуттів, виконуючи роботу в храмі. Ліза Шеліхова сказала: “Коли я сиділа в храмі, я відчувала надзвичайний спокій і благоговіння перед усім, що там було. Я могла розмовляти зі Святим Духом, ставлячи різні запитання. Я раділа за тих людей, які змогли завдяки моїй роботі отримати місце у Церкві Ісуса Христа”. Яна Федько з Кривого Рогу говорила про свої почуття під час обрядів конфірмації та хрищення. Вона сказала: “Нас повели в кімнату для конфірмації. І протягом п’яти днів я ніби зверталась до тих померлих, за яких мене конфірмували, і вітала їх з тим, що вони смиренно чекали своєї черги, і нагородою за їхнє терпіння є те, що я тепер за них проходжу конфірмацію. Після конфірмації відбулася моя улюблена частина—хрищення. Хочу сказати, що хрищення за померлих—це особливий обряд”.

Упродовж тижня відбулося ще декілька особливих зборів. Президент Орлов підсумував ці заходи: “Усі збори були важливими і зміцнювали віру молоді. Серед цих зборів—духовний вечір з президентом храму (Ротом) і його дружиною (для цих зборів молодь підготувала особливий музичний номер). Збори свідчень після духовного вечора були дуже особливими і принесли відчуття Духа. Духовний вечір з президентом Віртліном у христильні храму був повчальним і надихаючим. Під час заходу з сімейної історії молодь ділилася історіями і спогадами про предків та розповідала, як це їх зміцнює. Кожен з нас захотів більше спілкуватися з родичами і дізнаватися історію їхнього життя”.

На додаток до цих чудових заходів молодь мала час для особистого вивчення Писань, участі в іграх, ведення записів у щоденнику; був також вільний час, влаштовувалися танці та захід зі служіння, коли усі пекли імбирне печиво.

Завдяки храмовій поїздці, молодь отримала чудову можливість насолодитися дружбою і спілкуванням з багатьма іншими молодими людьми, які теж належать до Церкви. Як сказав Борис Демидов: “Ця поїздка була, мабуть, найкращою з моїх поїздок до храму, тому що я вкотре побачив багато молоді, яка здавалася мені досконалою, бо в нашій філії я, можна сказати, єдиний представник молоді й не бачу інших юних представників Церкви”. Для Ганни Коваленко спілкування з молоддю Церкви також було надихаючим. Вона згадує про цей захід: “В один з вечорів у нас були танці, але була група людей, які не дуже хотіли танцювати. Замість цього ми всі пішли до каплиці, і одна неймовірна дівчина почала грати на піаніно гімни. Дух перебував з нами, коли ми співали гімни… Ми були наче одне ціле”.

Гарним підсумком всього цього є слова Лізи Шеліхової: “Завдяки поїздці я не лише виконувала храмову роботу, але й зустріла нових людей і отримала нові враження—від Різдвяного вечора, від вечора сімейно-історичної роботи, від зборів свідчень. Хотілося б подякувати організаторам і всім, хто там був. Чекаю на зустріч з ними під час літньої конференції”.

Після поїздки у молоді залишилося багато думок, які надихають і підбадьорюють. Антоніна Миколайчук так описала свої враження: “Ця поїздка мене дуже надихнула і стала підтвердженням правильності вибраного шляху. Кожен раз, дивлячись фотографії, я занурююсь у цю чудову атмосферу спокою. І світло, і радісно стає на душі, коли я розумію, що повернулася зміцненою духовно, оновленою і зміненою. І хочеться цю радість і світло передавати далі, підтримуючи і надихаючи вже інших людей на шляху розуміння Бога, розуміння простих істин, які відкриваються наново і наповнюють душу любов’ю і вдячністю за все, що ми маємо”. Яна Федько також згадує про поїздку з особливими почуттями. Вона написала: “Після поїздки у мене залишилися дуже теплі почуття. Уже вдома я зрозуміла: Господь завжди перебуває з нами, навіть якщо нам здається, що ми одні в цьому світі. Я не одна, нас двоє: я і Господь Бог; а вдвох завжди можна знайти рішення тієї чи іншої проблеми”.