До нових зустрічей
ЧУДЕСА
Зі статті “Miracles” (Чудеса), New Era, June 1975, сс. 39–44, статтю адаптовано з виступу, виголошеного на духовному вечорі в Університеті Бригама Янга 18 лютого 1953 р. Пунктуацію, вживання великої літери і розподіл на абзаци узгоджено з сучасним правописом.
“Пошліть за старійшинами. Я не дуже добре себе почуваю”.
Трохи більше року тому одна подружня пара прийшла у мій офіс. Батько сказав: “Ми з дружиною два дні постилися, і ми принесли нашого маленького хлопчика, щоб йому дали благословення. Нас направили до вас”.
Я сказав: “А що з ним?”
Вони сказали, що він народився сліпим, глухим і німим, він не міг координувати свої м’язи, тож не міг навіть повзати у свої п’ять років.
Я сказав собі: “Це воно. “Цей же рід не виходить інакше, як тільки молитвою й постом” [див. Матвій 17:21]”. Я мав абсолютну віру в піст і молитви тих батьків. Я благословив дитину і через кілька тижнів отримав листа: “Брате Коулі, ми б хотіли, щоб ви зараз побачили нашого хлопчика. Він повзає. Коли ми кидаємо м’ячик по кімнаті, він повзе за ним на руках і колінах. Він бачить. Коли ми плескаємо в долоні над його головою, він підстрибує. Він чує”.
Медицина від нього відмовилася. А Бог узяв на себе цей тягар. …
Одного разу мене покликали в дім у маленькому селі в Новій Зеландії. Там сестри Товариства допомоги готували до поховання тіло одного з наших святих. Вони поклали його тіло перед великим будинком, як вони його називали,—будинком, куди люди приходять плакати й ридати та сумувати за померлим, коли туди поспіхом вбіг брат померлого. Він сказав: “Дайте йому благословення”.
Один місцевий юнак сказав: “Навіщо, вам не треба цього робити. Він помер”.
“Благословляйте!”
… Зі мною був один [сповнений віри літній маорі]. … Місцевий юнак став на коліна і помазав того чоловіка. Потім той величний літній чоловік опустився і благословив його й наказав йому піднятися.
Треба було бачити, як розбігаються сестри Товариства допомоги. Він сів і сказав: “Пошліть за старійшинами. Я не дуже добре себе почуваю”. … Ми сказали йому, що його тільки-но благословили, а він промовив: “А, так ось що це було”. Він сказав: “Я був мертвий. Я відчував, як життя поверталося в мене на подобу того, як розгорталася ковдра”. Він пережив брата, який прибігав і наказав благословити його. …
Богу дійсно підвладні всі елементи. Ми з вами можемо надавати допомогу, і якщо це відповідає Його волі, ми зможемо зробити ці елементи підвладними собі для Його цілей.