Старійшина Аллен Д. Хейні

Перший кворум сімдесятників

Старійшина Аллен Деккер Хейні був підтриманий членом Першого кворуму сімдесятників 4 квітня 2015 року.

Старійшина Хейні народився 29 серпня 1958 р. у сімʼї Ван Ллойда та Сари Лулу Люїс Хейні.

Він народився у Логані, шт. Юта, але провів більшу частину свого дитинства в інших містах північної частини штату Юта і в Силіконовій долині у Каліфорнії. Він відвідував пʼять різних початкових шкіл, дві середні школи, і, зрештою, середню школу в Баунтифулі, шт. Юта.

Завдяки такому розмаїттю досвіду “я отримав важливий урок щодо того, як навчитися цінувати кожну людину,—сказав він,—оскільки, здавалося, що кожного року я змінював місце проживання і мені знову доводилося знаходити нових друзів. У Церкві мені подобається те, що вона надає нам нагоду спілкуватися з людьми і цінувати їхнє різне походження, досвід, таланти та здібності”.

Він служив в Аргентинській Кордобській місії з 1977 по 1979 роки.

Отримавши ступінь бакалавра політології в Університеті Бригама Янга, старійшина Хейні у 1985 р. поступив на юридичний факультет ім. Дж. Рубена Кларка цього ж університету, щоб отримати ступінь доктора юриспруденції.

Протягом одного року він працював секретарем Девʼятого окружного апеляційного суду США в Сан-Дієго, шт. Каліфорнія, а потім перейшов на роботу в юридичну фірму “Latham and Watkins”, працюючи в її представництві в Сан-Дієго. Близько п’яти років тому він зі своїм братом заснували власну юридичну фірму.

Старійшина Хейні також служив президентом кворуму старійшин, президентом Товариства молодих чоловіків приходу, вчителем семінарії, членом вищої ради, єпископом, президентом колу та територіальним сімдесятником.

Він познайомився з Деборою Рут Холл під час навчання в УБЯ і вони одружилися 19 грудня 1983 р. в Солт-Лейкському храмі. У них шестеро дітей.

Схвильовано говорячи про своє свідчення, старійшина Хейні сказав, що вперше прочитав Книгу Мормона і позначив у ній вірші, коли йому було 12 років. “Я не пам’ятаю такого часу, коли б я не вірив; я не пам’ятаю такого часу, коли б я не молився”.