Обирати найкраще

Метью Д. Фліттон

Співробітник редакції церковних журналів

Іноді доводиться відмовлятися від чогось хорошого заради найкращого.

Сукс Золтан з Сегеда, Угорщина, який займається греблею на байдарках, здивував свого тренера, сказавши, що не поїде до Німеччини на змагання.

“Поїздка співпадала з днем мого хрищення, тож я відмовився”,—сказав Сукс.

У 17 років Сукс виграв багато змагань з греблі на байдарках. Це популярний вид спорту в Угорщині, а Сукс успішно ним займався, настільки успішно, що міг стати професіональним спортсменом. Після того як він вирішив пропустити лише одне змагання, Сукс невдовзі повністю перестав займатися греблею. У нього з’явилося щось краще.

Сукс любив греблю на байдарках. Роками працюючи під наглядом тренера, він навчився контролювати себе, бути слухняним і старанно працювати. Сукс також навчився уникати тих речовин і звичок, які заважатимуть спорту. Те життя було нелегким. Він відчував самотність, а професійні заняття спортом забирали б ще більше часу. Професіонали займаються по 12 годин на день і мають брати участь у змаганнях у неділю.

“Гребля на байдарках забирала більшість мого часу,—розповідає Сукс.— Я був просто фанатом. Через це багато чого в житті пройшло повз мене”.

Ось чому Сукс вирішив, що він не може присвятити себе і євангелії, і спорту. У 2004 році він сказав тренеру, що більше не буде плавати на байдарці.

На початку того ж року місіонери почали навчати маму Сукса. Він не брав участі в уроках. Він незадоволено погодився прийти на мамине хрищення. Але його серце зворушили відчуття, які охопили його, як тільки він увійшов до церковної будівлі. Сукс погодився зустрічатися з місіонерами частково тому, що між ними було багато спільного.

“Місіонери мене цікавили, бо вони були звичайними людьми, які жили за вищими нормами”,—каже він.

Завдяки вищим нормам, за якими Сукс уже жив як спортсмен, він відразу ж зрозумів цінність євангельського вчення. Через два місяці він охристився.

Спочатку він думав, що зможе займатися греблею на байдарках, але не брати участь у змаганнях у неділю. Але оскільки він така людина, яка, як тільки бере на себе відповідальність за справу чи діло, хоче зробити його якнайкраще. Тож він вирішив повністю відмовитися від греблі.

Після хрищення він якось пробував займатися греблею на байдарках як хобі. В той час тренер попросив його допомагати навчати інших та організовувати подорожі, оскільки він більше не змагався. Але він не хотів братися за греблю на байдарках—чи за будь-яку іншу справу—яка б могла стати перепоною на шляху учнівства.

Тож Сукс облишив греблю і повністю присвятив себе служінню в Церкві. Це його рішення було співзвучним рішенню, яке прийняв Президент Говард В. Хантер (1907–1995), коли одружився. Президент Хантер був талановитим музикантом, який грав на багатьох інструментах. Вечорами він грав у оркестрі, але стиль життя людей, з якими він спілкувався, суперечив євангельським нормам. Тож Президент Хантер відклав свої інструменти і брав їх у руки лише час від часу для сімейних співів¹.

Сукс сумує за греблею, але він розуміє, що його любов до цього спорту була досить сильною, аби змагатися і можливо перемогти його любов до Господа, якби він продовжував займався тим, що пов’язане зі спортом.

Той же принцип можна застосувати до будь-якої діяльності, яка відводить нас від того, якими хоче бачити нас Бог. Для кожного з нас, можливо, краще прожити без певних речей—навіть якщо це щось хороше—ніж поставити під ризик наше вічне життя.

“Церква стала моїм життям,—каже Сукс.— Знаючи, що гребля на байдарках не може бути моєю професією, якщо я хочу залишатися активним, і що вона може бути хобі,—мені було легко її облишити. Натомість я хотів зосередитися на Небесному Батькові”.

Сукс почав вивчати євангелію з такою ж інтенсивністю, з якою він береться за будь-яку справу. Він поставив за мету служити на місії. Він хотів залишатися у своїй країні й навчати інших.

Він служив в Угорщині і зараз працює вчителем англійської мови в середній школі. Євангелія й досі для нього є головним пріоритетом. “Є те, від чого нам треба відмовитися, тому що воно стає на шляху до Бога,—каже він.— Легко відмовитися від чогось поганого, як тільки ми дізнаємося, що слід це зробити. Часто ми не розуміємо, коли треба відмовитися від чогось хорошого заради кращого. Ми думаємо, що оскільки це непогано, то можемо робити й продовжувати жити за Божим планом”. Але Сукс знає, що ми повинні відмовитися від хорошого, якщо це заважає нам виконувати Божий план для нас.

Сукс Золтан з міста Сегед, Угорщина, відмовився від греблі на байдарках, щоб мати більше часу для євангелії.