Книга з відповідями
Переглядаючи документальний фільм про джунглі в басейні ріки Амазонки, я дізналася, що місіонери багатьох віросповідань навчали корінних американців про Ісуса Христа. Я почала розмірковувати про спасіння мільйонів їхніх предків, які ніколи не чули про Ісуса Христа, євангелію чи спасительні обряди, такі як хрищення. Якщо Спаситель прийшов заради спасіння людства, то чому ж так багато людей протягом усієї історії не отримали його славетне послання?
Я шукала відповіді в Біблії, але не могла знайти жодного натяку на те, що у Старому світі хоча б щось знали про цивілізації на Американському континенті. Ні пастори, ні священики, ні дослідники Біблії не могли відповісти на мої запитання.
Одного разу мене дуже зворушив почутий мною гімн. Я вивчила той гімн рідною мовою, португальською, і коли намагалася перекласти його англійською, то згадала, що до моєї сусідки Хесусіни, яка є святою останніх днів, часто приходять американські місіонери. Я запитала у неї, чи не могли б місіонери перекласти для мене цей гімн. Наступного дня вони залишили переклад з короткою запискою: “Нам приємно, що ми могли вам допомогти. Ми б хотіли колись із вами зустрітися”.
Коли через тиждень ми зустрілися з місіонерами, вони запросили мене відвідати їхню церкву. Але мені не подобалися мормони. Члени моєї сім’ї та провідники інших церков, які я досліджувала, критикували мормонів, називаючи їх небезпечною сектою. Вони робили багато безглуздих критичних зауважень, яким я вірила. Однак невдовзі після цього, одного дощового недільного дня, я прокинулася з великим бажанням піти до їхньої церкви, щоб відплатити за їхню доброту, але також і через цікавість. Під час перших зборів люди виходили до кафедри і свідчили, що знали, що Церква і Книга Мормона є істинними і що Джозеф Сміт є пророком Бога. Після зборів я була трохи збентежена і пішла на Недільну школу.
Коли вчитель згадував уривки або історії з Біблії, я активно брала участь. Але коли він говорив про Книгу Мормона, я сиділа тихо і задумливо. Навіщо ще одна книга, якщо ми вже маємо Біблію? Коли я виходила з класу, до мене підійшла учителька і подякувала за участь, а потім здивувала мене, подарувавши свою Книгу Мормона.
Повернувшись додому, я пішла до своєї кімнати, стала на коліна і почала щиру розмову зі своїм Небесним Батьком. Я розповіла Йому, що відчувала щось особливе до Мормонської Церкви, але не хотіла, щоб супротивник увів мене в оману. Я молилася, щоб Він допоміг мені подолати своє збентеження й показав, яка церква є істинною.
Після цього у мене виникло велике бажання читати Книгу Мормона. Я знову молилася, щоб мати силу й спрямування. Під час молитви я відчула сильне й хороше відчуття—внутрішнє тепло. Я знала, що в той момент не була на самоті. У свідомості відразу ж виникла думка: “Читай книгу!”
Я відкрила її й почала читати. Перш ніж я закінчила вступ, по обличчю потекли сльози, бо Господь відкрив мені таємницю про корінних жителів Американського континенту. Було враження, що Книга Мормона підготовлена для того, щоб втамувати мою занепокоєність. Я відчула велику радість від того, що отримала відповідь на свої запитання. Мені здавалося, що древні мешканці Америки промовляють зі своїх могил, щоб розповісти про їхнє життя і свідчити, що вони також знали Ісуса і що Він страждав і за них.
Глибоко вражена своїм відкриттям я знайшла місіонерів і прослухала їхні уроки. Великодньої неділі 31 березня 1991 року я увійшла у води хрищення—найкраще з усіх рішень, яке я будь-коли приймала.
Я відчуваю величезну вдячність Небесному Батькові за Його милість і велику мудрість. Я знаю, що Він справедливий, що Він не забуває про жодну Свою дитину і що Він дуже хоче відкрити Свій план усім людям. Я знаю, що Книга Мормона—це священна книга. Вона—істинна.