Допоміжні навчальні матеріали
ПДС, Буття 9


ПДС, Буття 9:4–6. Порівняйте: Буття 8:20–22

Після потопу Ной просить Господа не проклинати землю знов.

4 І збудував Ной жертівника Господеві. І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопалення; і подякував Господу, і зрадів у своєму серці.

5 І Господь говорив до Ноя, і Він благословив його. І почув Ной пахощі любі, і він в серці своєму промовив:

6 Я прикличу ймення Господнє, щоб Він вже більше не проклинав землі за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого; і щоб Він вже більше не вбивав всього живого, як то Він вчинив був, надалі, по всі дні землі;

ПДС, Буття 9:10–15. Порівняйте: Буття 9:4–9

Людина несе відповідальність за пролиття крові тварин та людей. Бог уклав з Ноєм та його синами такий самий завіт, який Він уклав з Енохом.

10 Але кров усієї плоті, яку Я дав тобі в їжу, має бути пролита на землю, яка бере її життя, і кров ви не будете вживати в їжу.

11 Та істинно, кров не буде проливатися, крім тільки як для їжі, щоб спасти ваше життя; і за кров кожної звірини Я спитаю з ваших рук.

12 І хто проливає людську кров, людиною буде пролита його кров; бо людина не повинна проливати кров людини.

13 Бо заповідь Я даю, щоб кожний брат людини зберігав життя людини, бо за Моїм власним образом учинив Я людину.

14 І заповідь Я даю вам: Плодіться й розмножуйтеся, роїться на землі та розмножуйтесь на ній.

15 І Бог сказав Ноєві та його синам з ним, кажучи: А Я, ось, установлю Свого завіта з вами, який Я уклав з вашим батьком Енохом стосовно вашого сімені після вас.

ПДС, Буття 9:21–25. Порівняйте: Буття 9:16–17

Бог являє веселку в небесах як нагадування про Свій завіт з Енохом і Ноєм. В останні дні загальне зібрання Церкви Першонародженого приєднається до праведних на землі.

21 І буде веселка у хмарі; і Я дивитимуся на неї, щоб Я міг згадувати вічний завіт, який Я уклав з твоїм батьком Енохом; що коли люди будуть дотримуватися всіх Моїх заповідей, Сіон знову прийде на землю, місто Еноха, яке Я забрав до Себе.

22 І це є Мій вічний завіт, що коли твоє потомство сприйме істину й дивитиметься вгору, тоді Сіон подивиться вниз, і здригнуться від радості всі небеса, і затремтить від радості земля.

23 І загальне зібрання церкви Першонародженого зійде з небес, і заволодіє землею, і матиме собі місце, доки кінець не прийде. І це є Мій вічний завіт, який Я уклав з твоїм батьком Енохом.

24 І буде веселка у хмарі; і Я покладу Мого завіта на тебе, який Я уклав поміж Мною і тобою, заради кожного живого створіння з усієї плоті, яка буде на землі.

25 І Бог сказав Ноєві: Це знак завіту, який Я уклав поміж Мною і тобою, заради всієї плоті, яка буде на землі.