3 Насамперед знайте оце, що в останні дні прийдуть із насмішками глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями.

4 Заперечуючи Господа Ісуса Христа, і кажучи: Де обітниця Його приходу? Бо від того часу, як позасинали наші батьки, усе повинно залишатися як воно є і залишалося як воно є від початку творіння.

5 Бо вони свідомо необізнані з тим, що в давнину небо й земля, що стоїть у воді та постала з води, були створені словом Бога;

6 І словом Бога тодішній світ, водою потоплений, згинув;

7 А теперішнє небо й земля утримуються тим самим словом і зберігаються для огню на день суду й загибелі безбожних людей.

8 Але щодо пришестя Господнього, улюблені, я не триматиму вас необізнаними про це одне, що в Господа один день—немов тисяча років, а тисяча років—немов один день!

9 Не бариться Господь зі Своєю обітницею і пришестям, як деякі вважають це барінням, але нам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття.

10 День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли небо здригнеться і земля також тремтітиме, і гори розплавляться, і минуть з великим шумом, і елементи сильно розжаряться; земля також розжариться, і тлінні діла, що на ній, будуть спалені.

11 Якщо тоді все оце буде знищено, то якими людьми мусите бути ви в святій поведінці та побожності,

12 Що чекають дня пришестя Господа і готуються до нього, в якім те, що є тлінним у небі палаючім, розчиниться, і гори розплавляться від сильної спеки?

13 Однак, якщо ми витерпимо, нас буде збережено за Його обітницею. І ми дожидаємо неба нового й нової землі, де праведність пробуває.