5 А тепер щодо двох синів твоїх, Єфрема і Манасії, уроджених тобі в єгипетськім краї до прибуття мого до тебе до Єгипту; ось, вони мої, і Бог моїх батьків благословить їх; саме як Рувима і Симеона, буде їх благословлено, бо вони мої; отже вони будуть зватися моїм іменем. (Тому їх було названо Ізраїль).

6 А нащадки твої, що породиш по них, вони будуть твої і будуть зватися на ймення своїх братів у наслідді своїм, у колінах; отже їх названо колінами Манасії та Єфрема.

7 І сказав Яків Йосипові: Коли Бог моїх батьків явився мені в Лузі, в землі ханаанській, Він поклявся мені, що Він дасть мені і моєму сімені ту землю у володіння навіки.

8 Отже, о сину мій, Він благословив мене, поставивши тебе бути слугою мені у спасінні дому мого від смерті,

9 У визволенні народу мого, твоїх братів, від голоду, що був тяжкий у тім краї; отже Бог твоїх батьків благословить тебе і плід стегон твоїх, так що їх буде благословлено більше твоїх братів і більше дому батька твого.

10 Бо ти переміг, і дім батька твого поклонився тобі, саме так, як це було показано тобі ще до того, як тебе було продано до Єгипту руками твоїх братів; отже твої брати будуть кланятися тобі з покоління в покоління, плодові стегон твоїх навіки;

11 Бо ти будеш світлом моєму народові, щоб визволити їх у дні їхнього полону з неволі і щоб принести спасіння їм, коли вони зовсім зігнуться під гріхом.