ПДС, Буття 14:25–40. Порівняйте: Буття 14:18–20
Мелхиседек благословляє Аврама. Описано велике священнослужіння Мелхиседека та владу й благословення Мелхиседекового священства.
25 І Мелхиседек підніс свій голос і благословив Аврама.
26 А Мелхиседек був чоловіком віри, який чинив правду, і ще дитиною він боявся Бога, і пащі левам загороджував, і силу огненну гасив.
27 І таким чином, затверджений Богом, він був висвячений на первосвященика за чином завіту, який Бог уклав з Енохом,
28 Що був за чином Сина Божого, і цей чин прийшов не через людину, і не з волі людської, і не через батька чи матір; не від початку днів чи кінця років, але від Бога;
29 І його було передано людині покликанням Його власного голосу, згідно з Його особистою волею, усім тим, хто вірував у Його імʼя.
30 Бо Бог поклявся Енохові та його сімені клятвенно Сам Собою, що кожний, кого посвячено згідно з цим чином і покликанням, матиме владу вірою розколювати гори, розділяти моря, осушувати води, виводити їх з їхніх русел,
31 Протистояти військам народів, розділювати землю, розривати будь-які пута, стояти в присутності Бога, робити все згідно з Його волею, згідно з Його наказом, підкоряти начальства та влади, і все це—волею Сина Божого, Який був ще до заснування світу.
32 І людей, які мали цю віру, які входили в цей чин Бога, було перетворено та забрано на небеса.
33 І ось, Мелхиседек був священиком цього чину, отже він здобув мир у Салимі і був названий Князь миру.
34 І його люди чинили правду, і здобули небеса, і прагнули сягнути міста Еноха, яке Бог раніше забрав, відокремивши його від землі, зберігаючи його на останні дні, тобто на кінець світу;
35 І сказав і поклявся клятвою, що небеса і земля зійдуться; і сини Божі мають бути випробуваними, наче вогнем.
36 І цього Мелхиседека, який встановив таким чином праведність, його людьми було названо царем небес, або, інакше кажучи, Царем миру.
37 І він підніс свій голос, і він благословив Аврама, будучи первосвящеником і хоронителем комори Божої;
38 Тим, кого Бог призначив отримувати десятини заради бідних.
39 Отже, Аврам сплачував йому десятини з усього, що він мав, з усіх багатств, якими він володів, які Бог давав йому рясніше, ніж він мав у тому потребу.
40 І сталося, що Бог благословив Аврама і дав йому багатства, і шану, і землі у вічне володіння, згідно з завітом, який він уклав, і згідно з благословенням, яким Мелхиседек благословив його.