Писання
Геламан 16


Розділ 16

Нефійців, які вірять Самуїлу, хрищено Нефієм—Самуїла не можна вбити стрілами і камінням тих Нефійців, які не каються—Дехто камʼяніє серцями своїми, а інші бачать ангелів—Невіруючі кажуть, що нерозумно вірити в Христа і в Його пришестя в Єрусалим. Близько 6–1 рр. до р.х.

1 І ось сталося, що було багато таких, які чули слова Самуїла, Ламанійця, які він промовляв на стінах міста. І всі, хто повірив його слову, пішли і шукали Нефія; а коли вони прийшли і знайшли його, вони зізналися йому у своїх гріхах і не замовчували, бажаючи, щоб їх було хрищено в імʼя Господа.

2 Але всі ті, хто не повірив словам Самуїла, були сердиті на нього; і вони кидали камінням у нього на стіні, і також багато хто пускав стріли в нього, поки він стояв на стіні; але Дух Господа був з ним, так що вони не могли вцілити в нього ані своїм камінням, ані своїми стрілами.

3 Тоді, коли вони побачили, що не можуть вцілити в нього, набагато більше людей повірило його словам, так що вони пішли до Нефія, щоб їх було хрищено.

4 Бо ось, Нефій христив, і пророкував, і проповідував, волаючи про покаяння до людей, вказуючи на ознаки і чудеса, творячи чудеса серед людей, щоб вони могли знати, що Христос має скоро прийти,—

5 Розповідаючи їм про те, що має невдовзі статися, щоб вони могли знати і згадати в час, коли це настане, що їм було повідомлено наперед, для того, щоб вони повірили; отже, всі, які повірили словам Самуїла, пішли до нього, щоб бути хрищеними, бо вони прийшли, каючись і зізнаючись у своїх гріхах.

6 Але більшість з них не повірила словам Самуїла; отже, коли вони побачили, що вони не можуть вцілити в нього своїм камінням і своїми стрілами, вони закричали до своїх полководців, кажучи: Схопіть цього хлопця і звʼяжіть його, бо бачите, у ньому диявол; і через силу диявола, яка в ньому, ми не можемо вцілити в нього нашим камінням і нашими стрілами; отже, схопіть його, і звʼяжіть його, і заберіть його геть.

7 І коли вони пішли накласти на нього руки, ось, він стрибнув зі стіни й утік з їхніх земель, так, аж до своєї власної країни, і почав проповідувати і пророкувати серед свого власного народу.

8 І ось, більше ніколи не було чути про нього серед Нефійців; і такими були справи людей.

9 І так закінчився вісімдесят і шостий рік правління суддів над народом Нефія.

10 І так закінчився також і вісімдесят і сьомий рік правління суддів, більшість народу залишалася в своїй гордовитості і злочестивості, а менша частина йшла обачніше перед Богом.

11 І такими були умови також і у вісімдесят і восьмому році правління суддів.

12 І були тільки невеликі зміни у справах людей, крім того, що люди почали ставати більш закамʼянілими в беззаконні, і чинили більше і більше такого, що було всупереч заповідям Бога, у вісімдесят і девʼятому році правління суддів.

13 Але сталося в девʼяностому році правління суддів, що було людям дано великі ознаки і дива; і слова пророків почали збуватися.

14 І ангели являлися людям, мудрим людям, і проголошували їм добру новину великої радості; таким чином того року писання почало здійснюватися.

15 Проте народ почав камʼяніти серцями своїми, всі, за винятком найбільш віруючої частини з них, і Нефійців, і також Ламанійців, і вони почали покладатися на свою власну силу і на свою власну мудрість, кажучи:

16 Може про деякі речі вони й здогадалися правильно серед багатьох інших; але ось, ми знаємо, що не можуть статися всі ці величні і дивовижні діяння, про які розповідається.

17 І вони почали обговорювати і сперечатися між собою, кажучи:

18 Не може такого бути, що така істота, як Христос, прийде; якби так, і Він є Сином Бога, Батьком небес і землі, як було сказано, чому б Йому не явити Себе нам, так само як і тим, хто буде в Єрусалимі?

19 Авжеж, чому б Йому не явити Себе на цій землі так само, як і на землі Єрусалима?

20 Але ось, ми знаємо, що це злочестива традиція, яка передалася нам нашими батьками, щоб зробити так, щоб ми повірили у щось велике і дивовижне, що має статися, але не серед нас, а на землі, що розташована дуже далеко, землі, яку ми не знаємо; тому вони можуть тримати нас у незнанні, бо ми не можемо бачити на наші власні очі, що воно істинне.

21 І вони підступними і таємними діями Злого творитимуть якусь велику таємницю, яку ми не можемо зрозуміти, яка буде тримати нас у покорі слугами їхніх слів, і також їхніми слугами, бо ми залежатимемо від того, що вони навчатимуть нас Слову; і таким чином вони триматимуть нас у незнанні, якщо ми віддамо їм себе, всі дні свого життя.

22 І ще багато чого люди уявляли собі у своїх серцях, що було нерозумним і марним; і вони були дуже схвильованими, бо Сатана збуджував їх постійно чинити беззаконня; так, він ходив повсюди, поширюючи чутки і суперечки на всьому лиці землі, щоб зробити серця людей закамʼянілими проти того, що було добрим, і проти того, що має статися.

23 І незважаючи на ознаки і дива, які творилися серед людей Господа, і багато чудес, які вони чинили, Сатана отримав велику владу над серцями людей на всьому лиці землі.

24 І так закінчився девʼяностий рік правління суддів над народом Нефія.

25 І так закінчилася книга Геламана, відповідно до літопису Геламана і його синів.