1 І ось сталося у вісімдесят і шостому році, Нефійці все ще залишалися у злочестивості, так, у великій злочестивості, тоді як Ламанійці стежили за тим, щоб суворо дотримуватися заповідей Бога, згідно з законом Мойсея.

2 І сталося, що цього року був один Самуїл, Ламанієць, який прийшов на землю Зарагемлі, і почав проповідувати людям. І сталося, що він проповідував багато днів покаяння людям, і вони знехтували його, і він уже збирався повернутися на свою власну землю.

3 Але ось, голос Господа дійшов до нього, що йому треба повертатися знову і пророкувати людям усе те, що спаде йому на серце.

4 І сталося, що вони не дозволили, щоб він увійшов у місто; отже, він пішов і піднявся на стіну того міста, і простер свою руку, і заволав гучним голосом, і пророкував людям усе те, що Господь укладав йому в серце.

5 І він сказав їм: Слухайте, я, Самуїл, Ламанієць, говорю словами Господа, які Він укладає в моє серце; і знайте, Він уклав у моє серце сказати цьому народові, що меч правосуддя висить над цим народом; і чотириста років ще не пройде, як меч правосуддя впаде на цей народ.

6 Так, тяжке знищення очікує на цей народ, і воно певно прийде до цього народу, і ніщо не спасе цей народ, окрім покаяння і віри в Господа Ісуса Христа, Який обовʼязково прийде у світ і вистраждає багато і Його буде вбито за Свій народ.

7 І знайте, ангел Господа проголосив це мені, і він приніс добру новину моїй душі. І ось, мене було послано до вас проголосити це і вам також, щоб ви могли мати добру новину; але ось ви не хотіли сприймати мене.

8 Тому, так каже Господь: Через закамʼянілість сердець народу Нефійців, якщо вони не покаються, Я заберу Своє слово від них, і Я відведу Мій Дух від них, і Я не буду їх більше терпіти, і Я поверну серця їхніх братів проти них.

9 І чотириста років ще не пройде перед тим, як Я зроблю так, що їх буде переможено; так, Я покараю їх мечем, і голодом, і пошестю.

10 Так, Я покараю їх у Моєму лютому гніві, і будуть такі в четвертому поколінні серед ваших ворогів, які житимуть, щоб побачити ваше цілковите знищення; і це обовʼязково станеться, якщо ви не покаєтеся, каже Господь; а ті з четвертого покоління покарають вас знищенням.

11 Але якщо ви покаєтеся і повернетеся до Господа Бога вашого, Я відверну Мій гнів, каже Господь; авжеж, так каже Господь, благословенні ті, хто покається і повернеться до Мене, але горе тому, хто не покається.

12 Так, горе цьому великому місту Зарагемля; бо ось, саме завдяки тим, хто праведний, його врятовано; так, горе цьому великому місту, бо Я відчуваю, каже Господь, що є багато, так, дійсно, більшість цього великого міста, які закамʼяніють своїми серцями проти Мене, каже Господь.

13 Але благословенні ті, хто покається, бо їх Я помилую. Але знайте, якби не праведні, які є в цьому великому місті, знайте, Я б зробив так, щоб вогонь зійшов з небес і знищив його.

14 Але знайте, заради праведних його помилувано. Але знайте, час настане, каже Господь, що якщо ви проженете праведних з-поміж себе, тоді ви дозрієте для знищення; так, горе цьому великому місту через злочестивість і мерзоти, які в ньому.

15 Так, і горе місту Гедеон через злочестивість і мерзоти, які в ньому.

16 Так, і горе всім містам, які знаходяться на цій землі навкруги і якими володіють Нефійці, через злочестивість і мерзоти, які є в них.

17 І знайте, прокляття впаде на землю, каже Господь Саваот, через людей, які є на цій землі, так, через їхню злочестивість і їхні мерзоти.

18 І станеться, каже Господь Саваот, так, наш великий і істинний Бог, що той, хто сховає скарби в землі, не знайде їх більше знову через велике прокляття землі, якщо він не буде праведною людиною і не сховає їх у Господа.

19 Бо Я хочу, каже Господь, щоб вони сховали свої скарби у Мене; і прокляті будуть ті, хто не сховає свої скарби у Мене; бо ніхто не ховає свої скарби у Мене, крім праведних; а той, хто не ховає свої скарби у Мене, буде проклятий, а також і скарб його, і ніхто не викупить його, через прокляття землі.

20 І настане день, коли вони сховають свої скарби, тому що вони прикипіли серцями своїми до багатств; і через те що вони прикипіли серцями своїми до багатств своїх, вони і сховають свої скарби, коли втікатимуть від своїх ворогів; через те, що вони не сховають їх у Мене, прокляті будуть вони і їхні скарби; і в той день будуть вони покарані, каже Господь.

21 Слухайте ви, люди цього великого міста, і прислухайтеся до Моїх слів; так, прислухайтеся до слів, які Господь каже; бо знайте, Він каже, що вас проклято через ваші багатства, і також ваші багатства прокляті через те, що ви прикипіли серцями своїми до них і не прислухаєтеся до слів Того, Хто дав їх вам.

22 Ви не згадуєте Господа Бога вашого в тому, чим Він благословив вас, але ви завжди згадуєте свої багатства, не дякуючи Господу Богу вашому за них; так, ваші серця не повернені до Господа, але вони пихатяться від великої гордовитості, аж до вихваляння, і до великої пихи, заздрощів, розбрату, злоби, утисків, і вбивств, і всіляких беззаконь.

23 З цієї причини Господь Бог зробив так, щоб прокляття зійшло на цю землю, а також і на ваші багатства, і все через ваші беззаконня.

24 Так, горе цьому народові через той час, що настав, коли ви виганяєте пророків, і глузуєте з них, і каменуєте їх, і вбиваєте їх, і чините їм всілякі беззаконня, так само як робили в минулі часи.

25 І ось, коли ви говорите, ви кажете: Якби нашими днями були дні наших батьків минулого, ми б не вбивали пророків; ми б не каменували їх і не виганяли їх.

26 Знайте, ви гірші за них; бо як Господь живий, якщо пророк приходить до вас і проголошує вам слово Господа, яке свідчить про ваші гріхи і беззаконня, ви гніваєтеся на нього, і виганяєте його, і прагнете всілякими способами знищити його; так, ви кажете, що він лжепророк, і що він грішник, і від диявола, тому що свідчить, що ваші вчинки є зло.

27 Але знайте, якщо чоловік прийде до вас і скаже: Робіть це, і в цьому немає беззаконня; робіть це, і ви не будете страждати; так, він скаже: Ідіть за гордовитістю ваших власних сердець; так, ідіть за гордовитістю ваших очей і робіть те, що ваше серце бажає—і якщо чоловік прийде до вас і скаже таке, ви сприймете його і скажете, що він пророк.

28 Так, ви возвеличите його, і ви дасте йому від вашого майна; ви дасте йому від вашого золота, і від вашого срібла, і ви одягнете його у коштовний одяг; і через те, що він казатиме улесливі слова вам, і він скаже, що все добре, то ви не знайдете хиби в нього.

29 О ви, злочестиве і розбещене покоління; ви, закамʼянілі і твердошиї люди, як довго ще, ви гадаєте, Господь терпітиме вас? Так, як довго ви дозволятимете, щоб вас вели нерозумні і сліпі провідники? Так, як довго ще обиратимете ви темряву замість світла?

30 Так, дивіться, гнів Господа вже запалено проти вас; дивіться, Він уже прокляв землю через ваші беззаконня.

31 І знайте, настане час, коли Він прокляне ваші багатства, щоб вони стали слизькими, щоб ви не могли утримати їх; і в дні вашої бідності ви не зможете зберегти їх.

32 І в дні вашої бідності ви волатимете до Господа; і марно будете ви волати, бо ваше спустошення вже прийде до вас, і ваше знищення вже буде певним; і тоді будете ви тужити і завивати в той день, каже Господь Саваот. І тоді ви будете голосити, і скажете:

33 О якби ж то я покаявся, і не вбивав пророків, і не каменував їх, і не виганяв їх. Так, того дня ви скажете: О якби ми згадали Господа Бога нашого в той день, коли Він дав нам наші багатства, і тоді вони б не стали слизькими, і ми не згубили б їх; бо дивіться, наші багатства пішли від нас.

34 Ось, ми кладемо інструмент тут, а на завтра його вже немає; і ось, наші мечі забрано від нас того дня, коли ми шукали їх для битви.

35 Так, ми сховали наші скарби, і вони вислизнули від нас через прокляття цієї землі.

36 О якби ж то ми покаялися того дня, коли слово Господа прийшло до нас; бо ось, землю проклято, і все стало слизьким, і ми не можемо втримати нічого.

37 Дивіться, нас обступили демони, так, нас оточили ангели того, хто прагнув знищити наші душі. Дивіться, наші беззаконня великі. О Господи, чи не можеш Ти відвести Свій гнів від нас? І такою буде ваша мова в ті дні.

38 Але знайте, дні вашого випробування пройшли; ви відклали день свого спасіння доки вже не стало навіки надто пізно, і ваше знищення вже неминуче; так, бо ви прагнули в усі дні свого життя того, чого ви не могли отримати; і ви прагнули щастя, творячи беззаконня, що суперечить природі праведності, яка є в нашому великому і Вічному Главі.

39 О ви, люди цієї землі, хоч би ви почули мої слова! І я молюся, щоб гнів Господа було відведено від вас і щоб ви покаялися і були спасенними.