3 Нефій 1
Завантаження
Уся книга (PDF)
Виноски

Hide Footnotes

Тема

Третій Нефій

Книга Нефія
Сина Нефія, який був сином Геламана

А Геламан був сином Геламана, який був сином Алми, який був сином Алми, того, який був нащадком Нефія, який був сином Легія, який вийшов з Єрусалима в перший рік правління Седекії, царя Юдеї.

Розділ 1

Нефій, син Геламана, залишає землю, а його син Нефій веде літописи—Хоч ознак і див багато, злочестиві планують убити праведних—Ніч народження Христа настає—Дано ознаку, і встає нова зірка—Брехня і обман наростають, і Ґадіантонові розбійники вбивають багатьох. Близько 1–4 рр. від р.х.

1 Тож сталося, що девʼяносто і перший рік пройшов і виповнилося ашістсот років відтоді, як Легій залишив Єрусалим; і було це того року, коли Лахонеус був головним суддею і правителем цієї землі.

2 І Нефій, син Геламана, пішов з землі Зарагемлі, передавши відповідальність своєму синові аНефію, який був його старшим сином, стосовно бпластин з латуні і всіх літописів, які велися, і всього того, що утримувалося священним від виходу Легія з Єрусалима.

3 Після цього він вийшов з землі, і акуди він пішов, ніхто не знав; а його син Нефій вів літопис замість нього, так, літопис цього народу.

4 І сталося, що на початку девʼяносто і другого року, ось, пророцтва пророків почали здійснюватися повніше; бо ставало більше ознак і більше див, що вершилися серед людей.

5 Але були деякі, які почали говорити, що минув уже час, коли мали здійснитися слова, асказані Самуїлом, Ламанійцем.

6 І вони почали потішатися над своїми браттями, кажучи: Ось, час уже минув, а слова Самуїла не здійснилися; отже, ваша радість і ваша віра стосовно цього була марною.

7 І сталося, що вони зчинили великий галас по всій землі; а люди, які повірили, дуже засумували, боячися, що якимось чином те, про що було сказано, може не здійснитися.

8 Але ось, вони постійно чекали того дня, і тієї ночі, і того дня, які мають бути як один день, нібито не буде ночі, щоб вони знали, що їхня віра не була марною.

9 Тож сталося, що невіруючі призначили день, коли всіх тих, хто вірив у ті традиції, буде авіддано на смерть, якщо не явиться та ознака, яку дав пророк Самуїл.

10 Тож сталося, що коли Нефій, син Нефія, побачив злочестивість свого народу, його серце огорнув великий смуток.

11 І сталося, що він вийшов, і вклонився до землі, і заволав щиро до свого Бога від імені свого народу, так, тих, кого от-от збиралися знищити через їхню віру в традиції їхніх батьків.

12 І сталося, що він волав щиро до Господа авесь той день; і ось, голос Господа долинув до нього, кажучи:

13 Підійми свою голову і будь у доброму гуморі; бо ось, час уже поруч, і цієї ночі буде дано ознаку, а аназавтра Я прийду у світ, щоб показати світові, що Я здійсню все те, що Я буклав у вуста Моїх святих пророків.

14 Дивись, Я априходжу до Своїх, щоб бздійснити все, що Я зробив відомим для дітей людських від взаснування світу, і щоб виконати волю гі Батька, і Сина—Батька через Мене, і Сина через Мою плоть. І знай, час уже поруч, і цієї ночі вже буде дано ознаку.

15 І сталося, що слова, які дійшли до Нефія, здійснилися, відповідно до того, як їх було сказано; бо ось, при заході сонця ане було темряви; і люди почали дивуватися, тому що не було темряви, коли настала ніч.

16 І багато тих, хто досі не вірив у слова пророків, аупали на землю і стали наче мертві, бо вони зрозуміли, що великий бплан знищення, який вони склали для тих, хто вірив словам пророків, було зірвано; бо ознака, яку було дано, була вже поруч.

17 І вони почали розуміти, що Син Бога має незабаром явитися; так, у цілому, всі люди на лиці всієї землі від заходу до сходу, і на землі, що на півночі, і на землі, що на півдні, були так надзвичайно здивовані, що вони впали на землю.

18 Бо вони знали, що пророки свідчили про це багато років і що ознака, яку було дано, вже була поруч; і вони почали боятися через беззаконня і свою зневіру.

19 І сталося, що не було темряви всієї тієї ночі, але було світло, наче у полудень. І сталося, що сонце зійшло вранці знову, відповідно до належного порядку; і вони знали, що то був день, коли Господь має анародитися, завдяки ознаці, яку було дано.

20 І все сталося, дійсно, все-все, кожна дрібниця, згідно зі словами пророків.

21 І сталося також, що нова азірка зʼявилася, згідно зі Словом.

22 І сталося, що з тих пір почалося, що брехня розповсюджувалася серед людей Сатаною, щоб зробити їхні серця закамʼянілими для того, щоб вони не вірили в ті ознаки і дива, які вони бачили; але, незважаючи на ці брехню й обман, більшість людей повірила і була навернена до Господа.

23 І сталося, що Нефій пішов до людей, і також багато інших, христячи їх на покаяння, в якому було велике авідпущення гріхів. І таким чином для людей знову настав мир на цій землі.

24 І не було суперечок, за винятком того, що було декілька таких, які почали проповідувати, намагаючись доводити з допомогою святого писання, що вже немає анеобхідності дотримуватися закону Мойсея. Тож у цьому вони помилялися, не розуміючи писання.

25 Але сталося, що їх скоро було навернено і переконано у помилці, в якій вони були, бо їм стало відомо, що закон ще не було авиповнено, а що він має виповнитися цілковито; так, слово дійшло до них, що він має виповнитися; так, що жодну йоту і риску не можна пропустити, доки він увесь не виповниться; отже, того самого року їх було приведено до пізнання їхньої помилки, і вони бвизнали свої хиби.

26 І так девʼяносто і другий рік пройшов, приносячи радісну новину людям через ознаки, які сталися, згідно зі словами пророцтва всіх святих пророків.

27 І сталося, що девʼяносто і третій рік також пройшов у мирі, крім того, що аҐадіантонові розбійники, які жили в горах, нападали на землю; бо настільки міцними були їхні фортеці і їхні таємні місця, що люди не могли перемогти їх; отже, вони чинили багато вбивств і влаштовували різанину серед народу.

28 І сталося, що в девʼяносто і четвертому році вони почали зростати у великій кількості, тому що було багато розкольників серед Нефійців, які втікали до них, що стало причиною великого горя для тих Нефійців, які залишалися на землі.

29 І була також причина для великого горя серед Ламанійців; бо ось, вони мали багато дітей, які виросли і почали дорослішати, так що вони вирішували самі за себе, і їх було відвернуто деякими, які були аЗорамійцями, їхньою брехнею і їхніми улесливими словами, щоб приєднати до тих Ґадіантонових розбійників.

30 І отже, Ламанійці теж зазнали скорбот і почали ослаблюватися у своїй вірі і праведності через злочестивість молодого покоління.