1 І тоді сталося, що коли Ісус зійшов на небеса, натовп розійшовся, і кожний чоловік узяв свою жінку й своїх дітей і повернувся до свого власного дому.

2 І поширилися чутки серед людей негайно, перед тим як стемніло, що натовп людей бачив Ісуса, і що Він священнослужив їм, і що Він також явить Себе перед натовпом наступного дня.

3 Так, і дійсно всю ніч поширювалися чутки про Ісуса; і так сильно вони розповсюджувалися серед людей, що було багато таких, авжеж, надзвичайно велика кількість людей докладала надзвичайно великих зусиль усієї тієї ночі, щоб наступного дня бути на тому місці, де Ісус мав явити Себе натовпу.

4 І сталося, що зранку, коли натовп зібрався разом, ось, Нефій і його брат, якого він підняв з мертвих, чиє імʼя було Тимофій, і також його син, чиє імʼя було Йона, і також Матоній, і Матонійга, його брат, і Кумен, і Куменонгій, і Єремія, і Шемнон, і Йона, і Седекія, і Ісая—тож це були імена учнів, яких Ісус обрав,—і сталося, що вони вийшли і стали посеред натовпу.

5 І ось, натовп був настільки великий, що вони наказали, щоб ті розділилися на дванадцять груп.

6 І дванадцятеро навчали натовп; і ось, вони зробили так, щоб натовп опустився навколішки на лиці землі і молився Батькові в імʼя Ісуса.

7 І учні молилися Батькові також в імʼя Ісуса. І сталося, що вони підвелися і проповідували людям.

8 І коли вони проповідували ті самі слова, які Ісус сказав,—не змінюючи жодного слова з того, що Ісус сказав,—ось, вони знову опустилися навколішки і молилися Батькові в імʼя Ісуса.

9 І вони молилися про те, чого вони більше всього бажали; а бажали вони, щоб Святого Духа було дано їм.

10 А коли вони так помолилися, вони підійшли до краю води, і натовп пішов слідом за ними.

11 І сталося, що Нефій увійшов у воду і був хрищений.

12 І він вийшов з води і почав христити. І він христив усіх тих, кого Ісус обрав.

13 І сталося, коли їх усіх було хрищено і вони вийшли з води, Святий Дух зійшов на них і вони сповнилися Святим Духом і вогнем.

14 І ось, їх було оточено нібито вогнем; і він спускався з небес, люди з натовпу були очевидцями цього і давали свідчення; і ангели спустилися з небес і священнослужили їм.

15 І сталося, що коли ангели священнослужили учням, ось, Ісус підійшов і став посередині і священнослужив їм.

16 І сталося, що Він звернувся до натовпу і наказав їм, щоб вони знову опустилися навколішки на землю, і також Його учні мають опуститися навколішки на землю.

17 І сталося, що коли вони всі опустилися навколішки на землю, Він наказав Своїм учням молитися.

18 І ось, вони почали молитися; і вони молилися Ісусові, називаючи Його своїм Господом і своїм Богом.

19 І сталося, що Ісус вийшов з-поміж них, і відійшов на деяку відстань від них, і вклонився до землі, і Він сказав:

20 Батьку, Я вдячний Тобі, що Ти дав Святого Духа тим, кого Я вибрав; і це через їхню віру в Мене Я вибрав їх з світу.

21 Батьку, Я молюся Тобі, щоб Ти дав Святого Духа всім тим, хто віритиме в їхні слова.

22 Батьку, Ти дав їм Святого Духа, тому що вони вірять у Мене; і Ти бачиш, що вони вірять у Мене, тому що Ти чуєш їх, і вони моляться Мені; і вони моляться Мені, тому що Я з ними.

23 А тепер, Батьку, Я молюся Тобі за них і також за всіх тих, хто повірить їхнім словам, так щоб вони могли повірити в Мене, щоб Я міг бути в них, так само як Ти, Батьку, є в Мені, щоб ми могли бути єдиним.

24 І сталося, що коли Ісус таким чином молився Батькові, Він підійшов до Своїх учнів, і ось, вони продовжували безупинно молитися Йому; і вони не повторювали багато слів, бо їм було дано, як вони мають молитися, і вони були сповнені бажанням.

25 І сталося, що Ісус благословив їх, коли вони молилися Йому; і Його обличчя посміхалося до них, і світло Його обличчя осявало їх, і ось, були вони такими білими, як обличчя і також одяг Ісуса; і ось білизна ця перевершувала всяку білизну, так, дійсно не могло бути на землі нічого білішого понад цю білизну.

26 І Ісус сказав їм: Моліться далі; проте вони і не переставали молитися.

27 І Він відвернувся від них знову, і відійшов трохи далі, і вклонився до землі; і Він молився знову Батькові, кажучи:

28 Батьку, Я вдячний Тобі, що Ти очистив тих, кого Я обрав через їхню віру, і Я молюся за них і також за тих, хто повірить їхнім словам, щоб їх було очищено в Мені через віру в їхні слова, саме так, як їх очищено в Мені.

29 Батьку, Я молюся не за світ, а за тих, кого Ти дав мені з світу, через їхню віру, щоб вони могли бути очищеними в Мені, щоб Я міг бути в них, як Ти, Батьку, є в Мені, щоб ми могли бути єдиним, щоб Я міг бути прославленим у них.

30 І коли Ісус промовив ці слова, Він підійшов знову до Своїх учнів; і ось, вони молилися Йому щиро, безупинно; і Він знову посміхнувся їм; і ось були вони білими, так само як Ісус.

31 І сталося, що Він знову відійшов трохи далі і молився Батькові;

32 І язик не може вимовити слова, якими Він молився, і також не можуть бути записані людиною ті слова, якими Він молився.

33 І натовп почув і свідчив; і їхні серця були відкриті, і вони розуміли серцями своїми слова, якими Він молився.

34 Проте такими великими і дивовижними були слова, якими Він молився, що їх не можна записати, і також їх не може вимовити людина.

35 І сталося, що коли Ісус закінчив молитися, Він знову підійшов до учнів і сказав їм: Такої великої віри Я ніколи не бачив серед усіх Юдеїв; ось чому Я не міг показати їм таких великих чудес, через їхню зневіру.

36 Істинно кажу Я вам, немає жодного з них, хто б бачив стільки великого, скільки ви бачили; і не чули вони стільки великого, скільки ви чули.