Чоловіки-святі останніх днів і розлучення
Автор живе в штаті Юта, США.
Хоча міцний шлюб є ідеальним, на жаль, деякі шлюби закінчуються розлученням. Якщо ви розлучені, ось кілька способів того, як підтримувати близькі стосунки з дітьми і залишатися сильними у євангелії.
Ілюстрації Дж. Бет Джепсон
“Основна мета всього, про що ми навчаємо—це об’єднати батьків і дітей у вірі в Господа Ісуса Христа, щоб вони були щасливі вдома, запечатані у вічному шлюбі”1. Попри це натхненне вчення президента Бойда К. Пекера, президента Кворуму Дванадцятьох Апостолів, розлучення трапляються. Розлучення травмує: ті, кого воно стосується, можуть відчувати шок, заперечення, збентеження, депресію і гнів, а також такі психічні симптоми, як порушення сну і режиму харчування.
Мій професійний досвід сімейного консультанта показує, що хоча більшість того, що відчувають чоловіки і жінки під час розлучення, співпадає, є певні відмінності:
-
Перебуваючи у шлюбі, чоловіки більш схильні применшувати серйозність шлюбних проблем. Їхнє здивування під час розлучення може викликати відчуття нестабільності.
-
Чоловіки менше схильні розповідати про свої почуття, тож існує менша ймовірність того, що вони можуть навчатися зі свого досвіду.
-
Чоловіки, як правило, орієнтовані на дію, тому вони можуть бути менш схильні звертатися до сімейного психолога і замість того ховатися від своїх почуттів, працюючи довше, ніж завжди, або занурюючись у хобі.
-
Через виникнення фінансових проблем і удар по самолюбству, деякі чоловіки переживають такі виклики, як депресія, збільшення ваги, експериментування з алкоголем та неактивність у Церкві.
Єдиний безпечний шлях, що допомагає пережити розлучення,—це залишатися вірними у євангелії. Аби належним чином пристосуватися до нових обставин, необхідно мати здатність виявляти доброту, навіть коли це важко, зберігати впевненість і самоповагу, продовжувати повноцінно жити попри болісні почуття, бути терплячим до інших учасників конфлікту, бути справедливим і не мстивим та зберігати міцну духовну основу, завдяки чому ви можете наближатися до Господа, Який “спустився нижче всього” і Чиєї Спокути достатньо, аби зцілити вас і піднести (УЗ 122:8).
Незалежно від того, хто більше винний у вашому розлученні, зцілення не настане раніше, ніж відбудуться покаяння і прощення. Як навчав президент Ухтдорф, другий радник у Першому Президентстві: “Ми маємо відпустити наші образи. … Пам’ятайте, що небеса наповнені тими, хто мають одне спільне: вони прощені. І вони прощають”2.
Підтримування стосунків з вашими дітьми
Мабуть, жодне питання не викликає більшої боротьби, ніж опіка над дітьми. Коли діти проводять більшу частину свого часу з матір’ю, то у батька легко виникає відчуття, що він просто гість для своїх власних дітей. Йому може здаватися, що він не має жодних повноважень і система його контролює. Однак, якщо лише немає загрози жорстокого поводження чи іншої небезпеки під час спілкування, діти отримують найбільше користі, коли підтримують стосунки як з матір’ю, так і з батьком. На щастя, більшість колишніх подружніх пар навчаються співпрацювати заради блага дітей.
Слід віддавати пріоритетне значення регулярним зустрічам з вашими дітьми, незважаючи на відстань або повторний шлюб. Навіть якщо вам би хотілося проводити з дітьми більше часу, ніж вам було призначено, зробіть свої відвідування позитивними і ніколи не кажіть дітям нічого поганого про їхню матір. Діти з більшою ймовірністю легше змиряться з розлученням батьків, якщо мати і батько виявлять готовність поставити на перше місце щастя і стабільність дітей, а не свої ображені почуття.
Залишатися активним у Церкві
Деякі чоловіки казали, що ніщо не похитнуло їхнє свідчення так, як розлучення. Це особливо стосується тих випадків, коли вони були вірними у церковному служінні і гаряче молилися про розв’язання шлюбних проблем. Таке потрясіння може викликати у розлученого чоловіка відчуття незручності під час відвідування Церкви, особливо коли він вважає, що інші люди думають, ніби він зраджував своїй дружині.
Однак продовжуючи бути активними у Церкві, ми знаходимося під впливом правильних принципів і перебуваємо в оточенні дбайливих людей. Якщо вам здається, що члени Церкви не виявляють вам співчуття, не ображайтеся. Ймовірно, вони не знають, що зробити або що сказати. Будьте терплячі і виявляйте співчуття зі свого боку. Знайдіть людей, які вас підтримають. Порадьтеся з президентом кворуму, єпископом або президентом колу і подумайте про те, щоб звернутися до професійного консультанта з сімейних питань, наприклад до Служби сім’ї СОД, якщо така є. Це допоможе вам проаналізувати свою поведінку і чіткіше побачити все, як воно є.
Розлучені чоловіки так само бажані в Церкві, як і одружені. Старійшина Даллін Х. Оукс, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав: “Є багато чудових членів Церкви, які розлучилися” і повторив, що “якщо розлучений член Церкви не скоїть серйозного гріха, він може бути гідний храмової рекомендації за тими ж нормами гідності, що стосуються інших членів Церкви”3.
Зростання попри труднощі
Деякі чоловіки кажуть, що хоча вони ніколи б не хотіли ще раз пережити подібне, однак завдяки розлученню вони багато чого навчилися. Вони відновилися і йдуть по життю вперед. Один чоловік, якого я консультував, сказав таке: “Мені все ще важко змиритися з тим, що я розлучений чоловік, але я розлучений. Я ніколи не сподівався цього, але це сталося, і я це приймаю. Моя мета зараз—робити все можливе, аби залишатися вірним Христу, зміцнювати новий шлюб і бути найкращим прикладом для своїх дітей та дітей нової дружини”.