Служіння в Церкві

Давати дітям можливість служити

Дженні Бейкер

Кожен, хто служить у Початковому товаристві, скаже вам, що часто дітям нелегко приходити в Товариство допомоги з готовністю тихо сидіти й навчатися. Яким би досвідченим не був провідник і як би сильно вчитель не любив своїх учнів, іноді діти поводяться шумно.

Святих останніх днів навчають, що кожен новий член Церкви потребує доручення¹. Наявність доручення допомагає людині відчути себе потрібною для Церкви і дає можливість навчатися та зростати. Діти можуть отримувати такі ж благословення, коли отримують нагоду служити.

Дітям не дають покликань, однак провідники Початкового товариства з молитвою можуть знаходити можливості для служіння навіть для найменших дітей. Ось кілька пропозицій:

• Попросіть старшу дитину допомагати молодшій під час спільного заходу.

• Запропонуйте дитині, яка прийшла раніше, стояти біля дверей і вітати інших дітей, які приходять у Початкове товариство.

• Призначте старшу дитину слідкувати за тим, щоб мікрофон було ввімкнено.

• Попросіть кількох старших дітей принести з бібліотеки крейду, губку, олівці та решту необхідних предметів.

• Попросіть дитину, яка грає на піаніно, грати прелюдію або постлюдію.

• Призначте двох друзів сісти біля гостя або нового члена Церкви, щоб ця особа відчула, що їй аді.

• Запропонуйте дитині допомагати в диригуванні.

• Дайте доручення кільком дітям допомагати розставляти або прибирати стільці.

• Попросіть когось із дітей разом зі своєю сім’єю відвідати нову дитину, яка з’явилася у вашому приході чи філії.

• Попросіть когось із дітей тримати малюнок.

• Попросіть когось зробити простий малюнок крейдою, що відповідає темі уроку.

• Попросіть кількох учнів придумати рухи, що ілюструватимуть нову пісню, яку вони вивчають.

• Допоможіть 11-річній дитині скласти план дня заходів Початкового товариства. Це допоможе дитині виконати завдання, що міститься в путівнику “Віра в Бога”.

Яким би великим чи маленьким не було завдання, не забувайте дякувати дітям за їхнє служіння.

Мені дуже подобалося працювати з дітьми, коли вони вчилися служити. Найбільша нагорода—бачити, як вони зростають і, виконуючи програми Товариства молодих чоловіків і Товариства молодих жінок, застосовують ті навички, які почали розвивати в Початковому товаристві.

Посилання

1. Див. Гордон Б. Хінклі, “Converts and Young Men,” Ensign, May 1997, 47.

Що є насправді важливим?

Elder Kenneth Johnson

Старійшина Кеннет Джонсон, сімдесятник, розповідає історію про те, як він фарбував свій будинок, а його п’ятирічний син захотів допомагати: “[Після того як я одягнув] його у свою стару сорочку, що була йому до п’ят і майже торкалася підлоги, кілька разів підкотив рукава, ми взялися фарбувати вхідні двері. Він наносив фарбу внизу, а я фарбував верхню частину. Я помітив, що через те що він був ще малим і не дуже сильним, то нерівномірно наносив фарбу, і внаслідок цього вона скочувалася краплями. Кожного разу, коли він нахилявся, щоб вмочити щітку, я швиденько розмазував фарбу в нижній частині дверей, а потім знову брався за свою верхню частину, щоб він не помітив, що я роблю. Через якийсь час я зрозумів, що найголовніше—це не бездоганно виконана робота, а можливість працювати зі своїм сином. Розмірковуючи про це, я усвідомив, як гарно він справлявся з роботою. З того часу кожного разу, коли я підходив до дверей і бачив нерівні мазки, то згадував про те, що є дійсно важливим у нашому житті”.

З “We All Have a Father in Whom We Can Trust,” Ensign, May 1994, 30.

Справа: фотоілюстрація Роберта Кейсі