2007
Чи Небесний Батько справді любить мене?
Грудень 2007 р. року


Чи Небесний Батько справді любить мене?

Зазвичай я любила музику, заходи й піднесений настрій, якими супроводжувалися свята, але цього разу все було по-іншому, бо наша сім’я переїхала в нове містечко. Я знала, що нам потрібно було там бути в той час, але на душі було неприємно й неспокійно.

Я розповіла про свій душевний дискомфорт чоловікові, Робу. З того часу як ми побралися, ми кілька разів переїздили, і він знав, що я страждаю від невпевненості в собі. Роб запитав: “Ти усвідомлюєш, як сильно любить тебе Небесний Батько?”

“Звичайно”,—відповіла я.

“Але,—наполягав Роб,—чи відчуваєш ти у своєму серці, що Він любить тебе?”

На очі навернулися сльози, бо я зрозуміла, що не відчуваю цього. Скільки себе пам’ятаю, я мала відчуття, що є гіршою за всіх. Роб запропонував мені помолитися і попросити Небесного Батька дати мені відчути Його любов. Того вечора я так і зробила.

За кілька днів я поїхала за продуктами. Крім звичних товарів, я планувала купити яловичий фарш і м’ясо. Однак я зрозуміла, що у нас немає грошей на все це. Гроші з’являться не раніше, ніж за тиждень. Нам також потрібне було пальне для машини, щоб поїхати на сімейну вечірку за місто.

Наша ситуація не була безнадійною, але ми молилися, кажучи Небесному Батькові, що було б добре, якби нам вдалося купити необхідні речі.

Наступного вечора, коли я готувала обід, у двері хтось подзвонив. Відчинивши, я побачила на порозі єдину річ—великий паперовий пакет для продуктів. Я нахилилася, щоб узяти його й побачила 20-доларову банкноту, прикріплену до загорнутого краю пакету, і напис на пакеті: “Щасливого Різдва!”

У пакеті було кілька упаковок замороженого фаршу і кілька упаковок м’яса. Я остовпіла. Я нікому не казала, що до наступної зарплати у нас немає грошей, навіть своєму чоловікові. Як міг хтось бути настільки чутливим до Духа, щоб подарувати не лише необхідне нам м’ясо, але майже необхідну суму грошей, щоб заправити автомобіль? Під час зборів посту і свідчень я висловила вдячність за подарунки, сподіваючись, що та людина мене почує.

Той випадок став для мене поворотним моментом. Небесний Батько відповів на мою молитву. Він дійсно мене любить, Він знає мої потреби і Він мені це показує. З того часу я намагаюся вдосконалити свою здатність чути спонукання Духа. Тепер я часто молюся, щоб бути засобом відповіді на чиюсь молитву.