Пророк і його Спаситель
У певному сенсі історія Відновлення — це історія про те, як Джозеф Сміт наближався до Ісуса Христа.
Кожне коліно вклониться, художник Дан Вілсон
Історія життя Джозефа Сміта — це не пересічна історія.
Коли ми розповідаємо історію Відновлення євангелії Ісуса Христа, то часто починаємо з розповіді історії про Джозефа Сміта. І це зрозуміло. Він сам кілька разів розповідав історію раннього періоду свого життя, щоб допомогти людям зрозуміти, з чого почалося Відновлення. Але, у певному сенсі, історія життя Джозефа Сміта — це історія його наближення до Ісуса Христа.
Видіння прощення
Молодий Джозеф Сміт відчував збентеження щодо питань релігії. І ще одне відчуття спонукало його молитися у тому гаю, де він мав Перше видіння: “Мені хотілося лементувати через мої власні гріхи”.
Коли Спаситель звертався до Джозефа, Він сказав: “Джозефе, сину Мій, твої гріхи прощені тобі”.
Джозеф з власного досвіду дізнався, що Ісус Христос живе. Він також дізнався, що Ісус Христос милосердний і прощає гріхи. Це особисте знання було важливим для Джозефа. “Спасіння моєї душі має для мене найбільше значення, оскільки я в точності знаю про вічні принципи”, — сказав він якось.
Це знання про Ісуса Христа також було важливим у роботі, яку Джозеф був покликаний виконувати як пророк. Він проголошував могутнє свідчення про благодать і милість Ісуса Христа протягом усього свого життя. Наприклад, одного разу він навчав: “Усі серця мусять покаятися і бути чистими, і Бог зважить на них і благословить їх так, як вони не зможуть благословитися жодним іншим чином”.
Помилки і милість
Робота, до виконання якої було покликано Джозефа Сміта, була надзвичайно важливою. І Джозеф навчився серйозно ставитися до Господніх заповідей і порад, частково через помилки, яких припустився.
Наприклад, коли було втрачено рукописні сторінки Книги Мормона, Господь забрав у Джозефа дар перекладу і пізніше сказав йому: “Як часто ти порушував заповіді й закони Бога… Тобі не слід було боятися людину більше, ніж Бога” (Учення і Завіти 3:6–7).
Але Господь також мав таке послання для Джозефа: “Пам’ятай, Бог милостивий; отже, покайся” (Учення і Завіти 3:10).
Джозеф покаявся, і йому повернули дар перекладу. Хоча, вірогідно, для нього це був болісний досвід, але він засвоїв важливі уроки, зокрема й те, що ми можемо каятися і бути благословенними, тому що Господь милостивий.
Спаситель і друг
Джозеф Сміт мав кілька видінь, відвідувань та одкровень, в яких бачив або чув Господа Ісуса Христа або дізнавався про Його природу, характер і місію (див., наприклад, Учення і Завіти 19; 76; 93; 110).
Одна з істин, про яку він дізнався, полягає в тому, що викупительна робота Спасителя поширюється на всіх людей, які будь-коли жили на цьому світі, і на всі світи, де живуть сини і дочки Бога (див. Учення і Завіти 76:24).
У той самий час, коли Джозеф дізнавався про те, наскільки неосяжною є робота Спасителя, він також дізнавався, що Небесний Батько та Ісус Христос знають і люблять кожного з нас особисто. Вони хочуть мати тісніші стосунки з кожним з нас. Вони хочуть, щоб ми укладали завіти, дотримувалися їх і з вірою терпіли до кінця. Такі поглиблені стосунки принесуть нам радість і впевненість.
Особисті стосунки Джозефа з Небесним Батьком та Ісусом Христом стали настільки глибокими, що в один з найважчих моментів його життя, перебуваючи у тюрмі у Ліберті, Джозеф зміг сказати:
“Я намагатимуся бути задоволеним своїм жеребом, знаючи, що Бог — мій друг. У Ньому я знайду втіху. Я віддав своє життя в Його руки. Я готовий піти на Його поклик. Я бажаю бути з Христом”.
Вивчаючи життя і вчення Джозефа Сміта, ви можете наслідувати його приклад. Кайтеся, укладайте завіти і дотримуйтеся їх та залишайтеся вірними. Тоді ви також зможете пізнати, що Спаситель — ваш Друг.