Вибрати подорож до храму

Айріс Р., 18 років, Сал, Кабо-Верде

Любить писати листи від руки, створювати художні витвори та готувати їжу.

Найближчий до мене храм розташований на іншому острові. Щоб дістатися туди, нам доводиться летіти 45 хвилин або плисти 12 годин на човні. Я ніколи раніше не була у храмі, і мама склала план, щоб ми туди поїхали якраз під час останнього року мого навчання у школі. Вона рік заощаджувала кошти, щоб ми могли поїхати туди всією сім’єю.

На жаль, ми мали повертатися з цієї подорожі додому вже після початку шкільних занять, і це мене непокоїло. Мені завжди було важливо мати у навчанні хороший середній бал (GPA), щоб заслужити стипендію для навчання в коледжі. Я думала, що, можливо, відмовлюсь від поїздки до храму, оскільки пропуски занять могли зашкодити моєму остаточному середньому балу. Тоді мама сказала: “Чому б тобі не помолитись і не попросити про допомогу Господа?”

Я трохи вагалася через страх, але вирішила помолитися. Небесний Батько скерував мене, і я вирішила поїхати до храму. Увесь тиждень нашого там перебування ми щодня ходили у храм. То було дивовижно! Виконання хрищень стало для мене неймовірним досвідом; я дуже сильно відчувала Духа.

Зрештою, мені вдалося закінчити школу з хорошим середнім балом. Підтримування близьких стосунків зі Спасителем давало мені у той час надію. Я знала, що Він був зі мною і зміцнював мене. Господь знає про наші зусилля, і коли ми віддаємо все в Його руки, ми можемо довіряти, що все буде добре.

Я дуже вдячна, що моя сестра мала сміливість запросити місіонерів до нас додому. Ми з нею були першими, хто охристився у нашій сім’ї; мені було 13, а їй 15. Я знаю, що я улюблена дитина нашого Небесного Батька. Мій земний батько ніколи не брав участі у моєму житті, але мені допомагає знання про те, що у нас є Небесний Батько і що я створена за Його образом. Я відчуваю Його любов до мене і знаю, що у найважчі моменти Він зі мною.