Будувати домівки і зміцнювати свідчення
Будівельний бізнес Сари процвітав. Але їй потрібно було зробити вибір.
Фотографії Крістини Сміт, за винятком зазначених
У Ноя був ковчег. Цар Веніямин вибрав башту. Брат Яреда вирішив будувати барки. А що вибрала Сара Крістенсен із Монтани, США? Вона вирішила, що хоче будувати будинки.
Ермана (ісп. — сестра) Крістенсен, яка зараз служить місіонеркою повного дня на місії в Міннеаполісі, шт. Міннесота, якось трохи роздратувалася через те, що чиясь місія завадила їй у досягненні її цілей з будівництва — і то була навіть не її власна місія!
Але давайте розповімо все спочатку.
“Усе своє життя я допомагала татові щось будувати, — каже вона. — Я звикла до електричних інструментів і будівництва, і мені це просто почало подобатись. Тому, коли мені було 16 років, я вирішила, що хочу розпочати свій будівельний бізнес”.
“Тато навчив мене створювати щось із деталей: від з’єднання двох дощок до зведення цілого будинку”,—каже Сара.
Започаткування бізнесу
Спочатку Сара протягом одного літа реконструювала будинок. Їй це настільки сподобалося, що наступного року вона взялася за ще один проєкт з реконструкції. Врешті-решт вона вирішила взятися за ще більший проєкт — будинок “під ключ”, тобто будинок, який вона та її команда субпідрядників мали побудували від фундаменту до кінця, сподіваючись продати його з прибутком.
День ламання! В одному зі своїх проєктів Сара орудує молотком у ванній кімнаті.
Започаткування бізнесу було нелегкою справою, особливо тому, що Сара досі багато часу витрачала на навчання в середній школі і на тренування з бігу по пересіченій місцевості.
Сара заснувала власну будівельну компанію, коли їй було 16 років.
“Я багато чого навчилася, — каже вона. — Я почала використовувати чекову книжку, щоб розраховуватися з людьми, чого я ніколи раніше не робила. Мені доводилося звикати до розмови з новими людьми, моїми субпідрядниками. Я також навчилася справлятися зі стресом, пов’язаним з керуванням компанією, і це не завжди приємно. Весь час є занепокоєння, що ви не заробите грошей, щоб досягти беззбитковості під час продажу будинку”.
Ніколи не самотня
Але попри пов’язані з веденням бізнесу турботи і стрес, Сарі ніколи не доводилося відчувати самотність у досягненні її великих мрій.
“Завжди все виходило, і я знаю, що це завдяки Господу, — каже вона. — Цей бізнес був би неможливим без Нього. Він допомагав мені пережити важкі дні, виснажливу працю і все інше”.
Завдяки спільній праці Сари з членами її сім’ї їхні стосунки зміцнилися.
Сім’я Сари також підтримувала її на кожному кроці, і це повертає нас до розповіді про ту місію, яка завадила її планам.
Старший брат Сари, Тайлер, після повернення додому з місії планував допомогти їй побудувати будинок. Але одного дня він подзвонив їй і повідомив, що його попросили продовжити місіонерське служіння.
“Я так розлютилася на нього, — зізнається вона. — Я думала: “Тайлере, ти не можеш на це погодитися. Я вже все спланувала”. Але він відповів: “Господня робота важливіша за твою”. Це мене дуже вразило. Я знала, що він був правий і що мені потрібно було довіряти Божому плану”.
Сім’я Сари привітала з поверненням її брата Тайлера після того, як він відслужив на своїй подовженій місії.
Фотографія люб’язно надана Сарою Крістенсен
Отримуючи допомогу від тата, чи від Небесного Батька, Сара знає, що вона не самотня.
Її власна місія
Приклад Тайлера надихнув Сару почати думати про служіння на її власній місії. “Я зрозуміла, скільком людям мій брат допоміг прийти до Христа, і також побачила, наскільки він сам наблизився до Христа. Я хотіла отримати подібний досвід, — каже ермана Крістенсен. — Я почала вивчати євангелію глибше і зрозуміла, що чим більше зміцнювалися моє свідчення і мої стосунки зі Спасителем, тим більше я хотіла цим ділитися”.
Сара вирішила відкласти свій будівельний бізнес і служити Господу. Це рішення дало їй нове, глибше розуміння.
“Найважливіше, чого навчила мене моя місія, це що євангелія цілковито змінює життя, — каже ермана Крістенсен. — Оскільки я зростала в Церкві, мені було важко зрозуміти, яку велику роль відігравала євангелія в моєму житті.
Тут, на місії, мене оточують люди, які не знають про Небесного Батька та Ісуса Христа. Коли вони дізнаються, що є дітьми Бога і в Нього є план для них, це змінює їхнє життя. Це найкрутіше, що можна побачити і в чому брати участь. Я розуміла це ще до місії, але тепер я знаю, що євангелія Ісуса Христа є вирішальною для отримання радості у цьому світі й у світі прийдешньому”.
Ермана Крістенсен (справа) та її напарниця ермана Тейлор (зліва) люблять служити у будь-який спосіб.
Фотографія люб’язно надана Сарою Крістенсен
Віра перемагає страх
Іншим молодим людям, які думають про служіння на місії, ермана Крістенсен каже: “Майте віру і не бійтеся. Служити на місії нелегко, але це того варте. Бог дасть вам неймовірні благословення, коли ви вирішите стати одним з Його слуг”.
Хоча ермана Крістенсен сумує за можливістю будувати будинки під час служіння, вона не шкодує про свій вибір. “Звичайно, мій бізнес міг би потенційно зростати, якби я не була місіонеркою повного дня, — каже вона. — Але я знаю, що Господь благословить мою жертву за те, що я залишу той бізнес на деякий час. Ця справа може зачекати, а Господня робота не може!”