“Знайти силу пробачити”, Заради зміцнення молоді, черв. 2021, сс. 10–11.
За Мною йдіть
Знайти силу пробачити
Господь наказав нам пробачати інших. Він допоможе нам виконувати Його заповіді включно з цією.
Ілюстрація Джеймса Медсена
Чи не здавалось вам, що деякі заповіді важче виконувати, ніж інші?
Ось одна, яка лякає багатьох: “Я, Господь, прощатиму того, кого прощатиму, але від вас вимагається прощати всіх людей” (Учення і Завіти 64:10).
Почекайте. Нам дійсно слід пробачати кожній людині, яка несправедливо вчинила щодо нас? Чи це взагалі можливо?!
Одна справа—пробачити комусь грубі слова у ваш бік або те, що хтось забрав останню булочку на столі. А як щодо глибоких ран? Щодо тих серйозних образ, які можуть вплинути на наше життя або навіть змінити його хід?
Іноді нам може здаватися, що пробачити людині, яка дуже несправедливо щодо нас вчинила—неможливо.
Ось хороша новина: з допомогою Ісуса Христа ми ніколи не обмежені тим, що можемо зробити самотужки.
Допомога, якої вона потребувала
Віддана християнка з Нідерландів, на ім’я Коррі тен Боом, на власному досвіді дізналася про силу прохання до Бога допомогти їй пробачити когось.
Вони з сестрою Бетсі були ув’язнені у концентраційному таборі під час Другої світової війни. Коррі та інші були жертвами жахливого насилля з боку нацистських охоронців. Її сестра Бетсі навіть померла внаслідок цього. Коррі вижила.
Після війни Коррі довідалася про цілительну силу прощення іншим. Вона часто ділилася своїм посланням публічно. Одного дня її слова піддалися найбільшій перевірці.
Після публічного виступу до Коррі підійшов один із найжорстокіших тюремних охоронців тих таборів.
Він сказав Коррі, що після війни він став християнином і покаявся у своїх жахливих діях, які вчинив, коли був тюремним охоронцем.
Чоловік простягнув свою руку і сказав: “Ви пробачите мені?”
Попри все, що вона знала і про що розповідала стосовно пробачення інших, Коррі не могла прийняти руку саме цього чоловіка і пробачити йому—принаймні сама не могла.
Пізніше вона писала: “У той час, як в мені кипіли гнівні та мстиві думки, я бачила, що вони були грішними. … “Господи Ісусе,—молилася я,—пробач мені і допоможи мені пробачити йому”.
Я намагалася посміхнутися [і] намагалася підняти свою руку. Але не могла. Я не відчувала нічого, навіть найменшого проблиску тепла чи милосердя. І знову я тихенько собі молилася: “Ісусе, я не можу пробачити йому. Дай мені Твоє прощення”.
Коли я торкнулася його руки, сталася найдивовижніша річ. Від мого плеча по моїй руці і через долоню, здавалося, пройшов струм від мене до нього, у той час, як у моєму серці виникла любов до цього незнайомця, яка майже приголомшила мене.
І так я зрозуміла, що це не на нашому прощенні і не на наших чеснотах тримається зцілення в світі, але на Його. Коли Він каже нам, щоб ми любили наших ворогів, Він дає разом із цією заповіддю саму любов”1.
Бог перебуває тут, щоб допомогти вам виконувати Його заповіді, включно із заповіддю пробачати, навіть якщо це важко. Він може допомогти вам так само, як Він допоміг Коррі тен Боом.
Зцілення, на яке ви заслуговуєте
Життя складне. Воно не ідеальне. І у ньому безумовно багато людей, які мають Богом дану свободу вибирати.
У ті часи, коли хтось робить вибір, який спричиняє вам сильний біль—або навіть робить це випадково—ви можете отримати зцілюючу силу, якщо будете молитися про допомогу і намагатиметеся пробачити.
Якщо ви прощаєте іншим, це приносить зцілення вашій душі. Коли з допомогою Бога ви пробачаєте комусь, хто неправильно щодо вас вчинив, ви скидаєте з ваших плечей величезний тягар, який, можливо, пригнічував вас. Навіть якщо шлях до справжнього зцілення здається важким, з Богом вам ніколи не треба проходити його на самоті.