Слова Мормона

1 І ось я, Мормон, будучи готовим передати літопис, який я робив, до рук мого сина Моронія, знайте, я був свідком усього знищення мого народу, Нефійців.

2 І через багато сот літ після пришестя Христа я передаю ці літописи в руки мого сина; і я гадаю, що він засвідчить цілковите знищення мого народу. Але нехай дарує Бог, щоб він міг пережити їх, щоб він міг написати дещо про них, і дещо про Христа, щоб, можливо, одного дня це могло бути їм на користь.

3 І ось, я розповідаю дещо про те, що я написав; бо після того як я зробив скорочення з пластин Нефія, до царювання цього царя Веніямина, про якого Амалекій говорив, я продивився літописи, які були передані в мої руки, і я знайшов ці пластини, які вміщували цю маленьку розповідь про пророків, від Якова до царювання цього царя Веніямина, і також багато з слів Нефія.

4 І те, що є на цих пластинах, приємне для мене через пророцтва про пришестя Христа; і мої батьки знали, що багато з них виповнилося; так, і я також знаю, що все, що було пророковано про нас до цього дня, виповнилося, а все, що йде далі від цього дня, повинно неминуче статися—

5 Отже, я вибрав саме це, щоб закінчити цим мій літопис, решту мого літопису я візьму з пластин Нефія; і я не можу написати і сотої частини всього про мій народ.

6 Але знайте, я візьму ці пластини, які вміщують ці пророцтва і одкровення, і покладу їх разом з рештою мого літопису, бо вони є вибраними для мене; і я знаю, що вони будуть вибраними для моїх братів.

7 І я роблю це для мудрої цілі; бо так мені підказано, згідно з діяннями Духа Господа, Який в мені. І ось, я не знаю всього; але Господь знає все, що має статися; ось тому Він діє в мені, щоб я робив згідно з Його волею.

8 І моя молитва до Бога стосується моїх братів, щоб вони могли знову прийти до пізнання Бога, так, викуплення Христа; щоб вони знову могли стати чудовим народом.

9 І ось я, Мормон, переходжу до закінчення мого літопису, який я беру з пластин Нефія; і я роблю це згідно з знаннями і розумінням, які Бог дав мені.

10 Отже, сталося, що після того як Амалекій передав ці пластини в руки царя Веніямина, він узяв їх і поклав з іншими пластинами, які вміщували літописи, що передавалися царями з покоління до покоління аж до днів царя Веніямина.

11 І вони їх передавали від царя Веніямина з покоління до покоління до тих пір, поки вони не потрапили до моїх рук. І я, Мормон, молюся Богові, щоб вони могли зберегтися від цього часу і надалі. І я знаю, що вони будуть збережені; бо великі речі написані на них, за якими мій народ і їхні брати будуть судимі у великий і останній день, згідно з словом Бога, яке написано.

12 І ось, про цього царя Веніямина—він мав деякі суперечки поміж своїм власним народом.

13 І сталося також, що військо Ламанійців вийшло з землі Нефія, щоб битися проти його народу. Але знайте, цар Веніямин зібрав разом своє військо, і він став проти них; і він бився силою своєї власної руки, мечем Лавана.

14 І в силі Господа вони билися проти своїх ворогів, аж поки вони не вбили багато тисяч Ламанійців. І сталося, що вони билися проти Ламанійців, поки не вигнали їх з усіх земель свого успадкування.

15 І сталося, що після того як були удавані христи, і вуста їм було замкнено, і вони покарані відповідно до їхніх злочинів;

16 І після того як були удавані пророки, і лжепроповідники і вчителі серед народу, і всі вони були покарані відповідно до їхніх злочинів; і після того як було багато розбрату і багато відходів геть до Ламанійців, ось, сталося, що цар Веніямин, з допомогою святих пророків, які були серед його народу,—

17 Бо знайте, цар Веніямин був святою людиною, і він царював над своїм народом у праведності; і було багато святих людей на тій землі, і вони промовляли слово Бога з силою і з повноваженням; і вони вживали багато різкості через твердошиїсть людей—

18 Отже, з допомогою їх цар Веніямин, докладаючи зусилля всієї могутності свого тіла і здібності всієї своєї душі, а також і пророки, ще раз встановив мир на цій землі.