1 Істинно, істинно кажу Я, що хотів би, щоб ви давали милостиню бідним; але зверніть увагу на те, щоб не давати милостиню перед людьми для того, щоб вони побачили вас; інакше ви не матимете винагороди від вашого Батька, Який на небесах.

2 Отже, коли будете давати милостиню, не сурміть перед собою, як лицеміри чинитимуть у синагогах і на вулицях, щоб мати славу від людей. Істинно кажу Я вам, вони мають свою винагороду.

3 Але коли ти даєш милостиню, нехай ліва твоя рука не знає, що чинить твоя права рука;

4 Щоб твоя милостиня була таємною; і твій Батько, Який бачить таємне, Сам винагородить тебе відкрито.

5 І коли ти молишся, не чини, як лицеміри, бо вони люблять молитися, стоячи в синагогах і на розі вулиць, щоб їх побачили люди. Істинно кажу Я тобі, вони мають свою винагороду.

6 Але ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, і, зачинивши двері свої, помолися Батькові своєму, Який в таємниці; і твій Батько, Який бачить таємне, винагородить тебе відкрито.

7 А коли ти молишся, не вживай марних повторень, як язичник, бо вони думають, що їх буде почуто через те, що багато говорять.

8 Отже, не будьте схожими на них, бо ваш Батько знає, в чому у вас є потреба, ще до того, як ви попросите в Нього.

9 Тож у такий спосіб моліться ви: Батьку наш, Який на небесах, нехай освячено буде імʼя Твоє.

10 Твоя воля нехай буде на землі, як на небі.

11 І прости нам борги наші, як ми прощаємо боржникам нашим.

12 І не введи нас у спокусу, але визволи нас від зла.

13 Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь.

14 Бо, якщо ви прощаєте людям їхні провини, ваш Небесний Батько також простить вам;

15 Але якщо ви не прощаєте людям їхніх провин, не простить вам і ваш Батько ваші провини.

16 Більш того, коли ви поститеся, не будьте, як лицеміри, з сумним обличчям, бо вони спотворюють свої обличчя, щоб люди могли побачити, що вони постяться. Істинно, кажу Я вам, вони мають свою винагороду.

17 Але ти, коли постишся, помаж свою голову і вмий обличчя своє;

18 Щоб не люди бачили, що ти постишся, а твій Батько, Який є таємним; і твій Батько, Який бачить таємне, віддячить тобі відкрито.

19 Не накопичуй для себе скарбів на землі, де міль та іржа зіпсують і злодії увірвуться і вкрадуть;

20 Але накопичуй для себе скарби на небесах, де ні міль, ні іржа не зіпсують і де злодії не увірвуться і не вкрадуть.

21 Бо де ваш скарб, там буде і ваше серце також.

22 Світло тіла є око; отже, якщо твоє око буде єдиноспрямованим, твоє тіло буде сповненим світлом.

23 Але якщо твоє око буде злим, все твоє тіло буде сповненим темряви. Отже, якщо світло, що в тобі, є темрявою, то якою великою є та темрява!

24 Жоден чоловік не може служити двом хазяям; він або буде ненавидіти одного і любити другого, або буде вірним одному і зневажати другого. Ви не можете служити Богові і мамоні.

25 І от сталося, що коли Ісус промовив ці слова, Він подивився на дванадцятьох, яких Він обрав, і сказав їм: Памʼятайте слова, які Я промовив. Бо знайте, ви ті, кого Я обрав священнослужити цьому народові. Отже, Я кажу вам, не турбуйтеся про своє життя, що ви будете їсти або що ви будете пити; а також про своє тіло—у що ви одягнетеся. Хіба життя не більше, ніж їжа, а тіло не більше, ніж одяг?

26 Подивіться на птахів у повітрі: адже вони не сіють, не жнуть вони і не збирають у комору; і все-таки ваш Небесний Батько годує їх. Хіба ви не набагато кращі за них?

27 Хто з вас може, потурбувавшись, додати один лікоть до свого зросту?

28 А для чого турбуватися про одяг? Подумайте про лілеї польові, як вони ростуть; вони не трудяться, а також не прядуть;

29 І все ж таки, кажу я вам, що навіть Соломон у всій своїй славі не був одягнений, як одна з них.

30 Отже, якщо Бог так одягає траву польову, яка сьогодні є, а завтра її вже викинуто в піч, так само Він одягне і вас, якщо ви не малої віри.

31 Отже, не беріть до думки, кажучи: Що ми будемо їсти? або: Що ми будемо пити? або: У що ми будемо одягатися?

32 Бо ваш Небесний Батько знає, що ви маєте потребу в усьому цьому.

33 Але шукайте найперше всього царства Бога і Його праведності, і все це додасться вам.

34 Не турбуйтеся про завтрашній день, бо завтрашній день потурбується про себе сам. Досить у цьому дні зла свого.