“Надавати благословення священства”, Ліягона, червень 2018
На ознаменування одкровення 1978 року
Надавати благословення священства
Бог любить усіх Своїх дітей, і Він відкрив шлях, щоб кожен з нас повернувся до Нього.
Сім’я прогулюється біля храму в Аккрі, Гана, одного з восьми храмів, про побудову яких було оголошено, які знаходяться в процесі побудови або діють в Африці.
Книга Мормона навчає, що “всі є однаковими для Бога”, включаючи “чорного і білого, зв’язаного і вільного, чоловічої статі і жіночої” (2 Нефій 26:33). Оскільки Бог любить всіх нас, Він відкриває шлях, аби кожен міг повернутися до Нього (див. Moйсей 5:9; Уложення віри 1:3). Протягом історії Церкви люди кожної раси й національності христилися саме з цієї причини і були відданими членами Церкви.
З середини 1800-х років Церква не висвячувала чорношкірих чоловіків африканського походження у священство і не надавала можливості чорношкірим чоловікам і жінкам брати участь у храмовому ендаументі чи обрядах запечатування1. З роками виникла велика кількість теорій, що виправдовували це обмеження. Старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, наголошує на тому, що будь-які теорії, які мають на меті пояснити ці обмеження, є “фольклором” і їх не слід підтримувати: “З якими б хорошими намірами не виголошувалися ці пояснення, на мою думку, майже всі вони є недоречними і/або хибними. … Ми просто не знаємо, чому так …було”2.
Багато пророків і Президентів Церкви, у тому числі Бригам Янг, обіцяли, що настане день, коли всі гідні чоловіки будуть отримувати священство. Знаючи про ці обіцяння і бачачи вірність чорношкірих святих останніх днів, провідники Церкви в середині 20-го століття “молилися довго й палко, … благаючи у Господа божественного проводу”3.
Одкровення від Бога
Цей провід було надано Президенту Спенсеру В. Кімболу (1895--1985) “після тривалого обдумування й молитви у священних кімнатах святого храму”. 1 червня 1978 року Господь дав одкровення Своєму пророку й членам Першого Президентства, що “прийшов обіцяний з давен день, коли кожний вірний, гідний чоловік у Церкві може отримати святе священство з владою застосовувати його божественне повноваження і радіти з дорогими йому людьми кожному благословенню, що від нього походить, включаючи благословення храму”4.
Оголосивши це одкровення, Перше Президентство заявило: “Ми урочисто проголошуємо, що Господь нині відкрив Свою волю для благословення всіх Своїх дітей по всій землі”5.
Під час наступної генеральної конференції Перше Президентство представило одкровення членам Церкви, які прийняли його як “слово і волю Господа” і одностайно підтримали Офіційну декларацію 2 як складову канонізованих Писань.
Наслідки одкровення
Молодий чоловік навчає під час зборів кворуму священства в Парижі, Франція, де в більшості приходів є члени Церкви з великої кількості країн всього світу.
Вплив одкровення був глибоким. Бог надав благословення священства і храму не лише всім гідним членам Церкви будь-якої раси, але храмові обряди могли виконуватися для всіх, хто будь-коли жив на землі.
Одкровення також надало можливість розширити місіонерську роботу, і кількість членів Церкви зросла серед багатьох народів, колін, язиків та людей.
Учення Церкви
Оскільки робота Господа продовжувала поширюватися по всьому світу, члени Церкви раділи періоду більшої єдності. Внаслідок все більшої взаємодії членів Церкви з іншими людьми багатьох національностей і культур, провідники Церкви наголошували на тому, як важливо любити і зміцнювати одне одного, викорінювати будь-які забобони й расизм.
“Нам потрібно з милосердям ставитися до Божих дітей і позбутися будь-яких забобонів, у тому числі расизму, сексизму і націоналізму,---навчав президент М. Рассел Баллард, діючий президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів.--- Можна сказати, що ми дійсно віримо в те, що благословення відновленої євангелії Ісуса Христа призначаються для кожної Божої дитини”6. Кажучи про Божу вічну сім’ю, Президент Рассел М. Нельсон навчав: “Лише усвідомлення справжнього Батьківства Бога може допомогти повною мірою оцінити справжнє братерство між людьми. Таке розуміння викликає бажання будувати мости співпраці замість стін сегрегації”7.
Рухатися вперед разом
Хоча ми не знаємо усього, є те, що кожен з нас може знати. Ми можемо знати, що Бог любить нас і має план, щоб усі ми стали єдиною вічною сім’єю. Ми можемо знати, що це---Господня відновлена Церква і що Він скеровує її через Своїх пророків. Наявність особистого свідчення про ці істини може допомагати нам під час спільного поступу вперед на шляху можливостей і випробувань, поки ми не станемо такими, як Він (див. Moроній 7:48).