Послання Першого Президентства
Спасителевий заклик служити
Усі, хто вивчав математику, знають, що таке спільний знаменник. Ми, святі останніх днів, маємо такий спільний знаменник, який поєднує нас разом. Цим спільним знаменником є заклик, звернений до кожного з нас,—виконувати доручення у Божому царстві тут, на землі.
Чи грішили ви тим, що ремствували, коли отримували покликання? Чи ви з вдячністю приймали кожну можливість служити братам і сестрам, знаючи, що наш Небесний Батько благословить тих, кого Він покликає?
Я сподіваюся, що ми не забудемо про справжню мету кожної нагоди послужити, яка нам відкривається. Ця мета, ця вічна ціль співпадає з тим, що сказав Господь і що міститься в Дорогоцінній Перлині: “Бо ось, це є Моя робота і Моя слава—здійснювати безсмертя і вічне життя людини”1.
Тож давайте завжди пам’ятати, що мантія членства у Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів не є комфортним одягом. Скоріш, це шати, які накладають відповідальність. Наш обов’язок, окрім того, щоб спасати себе,—вести інших до целестіального царства Божого.
Якщо ми радо йдемо шляхом служіння Богові, ми ніколи не опинимося в ситуації Шекспірівського кардинала Уолсі. Позбавлений своєї влади після того, як усе життя було віддане служінню королю, він з сумом скаржиться:
“Коли б служив я Богу хоч наполовину так ревно,
Як служив я королю, Він би мене в моїх літах не кинув
Нагого й безборонного на глум всім ворогам”2.
Якого служіння вимагають небеса? “Господу потрібні серце і небайдужий розум; і небайдужі та послушні куштуватимуть блага землі Сіону в ці останні дні”3.
Я на мить зупиняюсь, замислюючись над словами Президента Джона Тейлора (1808–1887): “Якщо ви не звеличуєте своє покликання, Бог спитає з вас за тих, хто міг би спастися, якби ви виконували свій обов’язок”4.
Коли Ісус служив поміж людей, Його життя було подібним до сяючого маяка добра. “Я серед вас як службовець”5, казав Ісус, коли повертав силу кульгавим ногам, зір сліпим очам, слух глухим вухам і життя померлим.
За допомогою притчі про доброго самарянина Учитель навчав нас любити ближніх, як себе6. Своєю відповіддю багатому юнакові Він навчав нас позбавлятися егоїзму7. Нагодуванням 5000 чоловік Він навчав нас бачити потреби інших людей8. А Своєю Проповіддю на горі Він навчав нас спочатку прагнути царства Божого9.
У Новому світі воскреслий Господь проголосив: “Ви знаєте те, що ви повинні робити в Моїй церкві; бо ті діяння, які ви бачили, коли Я робив, є тими, які ви теж будете робити; бо те, що ви бачили, як Я робив, саме те будете ви робити”10.
Ми благословляємо інших, коли служимо в тіні “Ісуса, що був з Назарету, як … ходив Він, добро чинячи”11. Нехай Бог благословляє нас здатністю знаходити радість у служінні нашому Батькові Небесному, коли ми служимо Його дітям на землі.
Як навчати з цього послання
“[Господь] не допустить нашої поразки, якщо ми робимо свою частку. Він звеличуватиме нас, даючи навіть більше за наші таланти і здібності. … Це один з напрекрасніших досвідів, який може отримати людина” (Езра Тефт Бенсон, у Навчати—немає покликання величнішого [2000], с. 20). Ви можете розповісти про випадок, коли ви або хтось із знайомих відчули, як Господь звеличив таланти і здібності. Запропонуйте сім’ї поділитися цікавими випадками з власного життя, коли вони відгукувалися на “Спасителевий заклик служити”.
Христос і багатий юнак, художник Генріх Гофманн, люб’язно надано C. Harrison Conroy Co.; фотоілюстрація Метью Рійєра © IRI
Фотографію люб’язно надано Венді Бентлі; ілюстрація Бет М. Уіттекер