Я вибрала найкращу частку
Джанетт Махаффі, шт. Міссурі, США
Коли я готувалася до весілля дочки, мої думки були повністю сповнені весільними планами, і я рідко думала про щось інше, крім як про список запланованих справ. Якось уранці я подивилася на мій довгий список завдань. Дещо з нього я вже виконала, але залишалося генеральне прибирання. Я внесла до списку миття кухонних жалюзі, тож вирішила зайнятися цією роботою.
Коли я вилізла на підвіконня з ганчірками, щітками і засобом для миття, то зрозуміла, що робота буде брудною. Працюючи, згадала історію про Марту і Марію, сестер, які вітали Спасителя в своєму домі. В той час як Марта “великою послугою клопоталася”, Марія “сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його”. Марта попросила Ісуса сказати сестрі своїй, щоб допомогла їй з хатніми справами, але Спаситель відповів, що “Марія … обрала найкращу частку” (див. Лука 10:38–42).
“Сьогодні я буду лише Мартою”,—подумала я. Правда була в тому, що я була Мартою ось уже кілька тижнів і “клопоталася” лише мирськими справами й підготовкою до весілля.
Я знову поринула в думки й почала згадувати, коли так само ретельно мила жалюзі. Я пригадала двох дівчаток, які приходили допомогти мені підготуватися до зустрічі, яка відбувалася в моєму домі два роки тому. Разом вони вимили мою кухню від підлоги до стелі, у тому числі й жалюзі. Ті думки нагадали мені про їхню маму, мою давню подругу, з якою я не спілкувалася вже роками.
Я відразу ж взяла слухавку, набрала її номер телефону, аби повідомити про весілля моєї дочки. Я не думала, що застану її, бо вона працює у школі, але я подзвонила саме тоді, коли в неї була година підготовки. Упродовж години ми сміялися, плакали і ділилися новинами. Вона щойно пережила важке розлучення і почувалася самотньою і покинутою. Під час розмови ми відчули підйом духа і серце кожної з нас відчуло втіху.
Я дивувалася тому, як Господь зміг подіяти через мене в той час, коли я виконувала таку мирську справу, як миття жалюзі. Я ще більше дивувалася істині про те, що Він знає і любить кожну з нас настільки, щоб послати допомогу саме в той час і в ту мить, коли ми її потребуємо.
Того вечора я усміхалася, коли ставила галочку навпроти завдання “помити жалюзі на кухні”. Хоча я мала відчуття задоволення від виконаної роботи, я відчувала ще глибшу вдячність від знання, що була знаряддям у Господніх руках. Він показав мені, як я можу бути Марією, яка обрала “найкращу частку” навіть тоді, коли я була Мартою і “клопоталася” хатніми справами.