Постійний фонд освіти—зростаюче диво
У колишнього місіонера, брата Віве Ксозви, був дуже виснажливий графік. Маючи невгамовну жагу до знань, цей навернений з міста Порт-Елізабет, що у ПАР, навчався з 8 ранку до 12 години дня, потім з 1 години дня до 6 вечора працював, а після цього знову навчався до 8 або 9 години вечора. І так постійно.
Однак брат Ксозва ніколи не занепадав духом і не засмучувався тим, що в нього був такий напружений графік. Насправді, він був дуже вдячний за можливість навчатися, яка стала доступною завдяки щедрості інших людей.
Брат Ксозва отримав позику від Постійного фонду освіти (ПФО). Саме це дало реальну можливість здобути освіту. Зараз цей 27-річний інженер-комп’ютерник і виконавчий секретар колу завдячує багатьма своїми благословеннями ПФО.
“Я не був би тим, ким є зараз, якби не було запроваджено цю натхненну програму”,—сказав він.
Шанс подолати бідність
Президент Гордон Б. Хінклі оголосив про створення ПФО на генеральній конференції в березні 2001 р. Програма була розроблена з метою допомогти молодим людям здобути навички, що дозволять їм та їхнім сім’ям подолати бідність і зробити суттєвий внесок у суспільство та Церкву.
У багатьох країнах світу молоді місіонери, сім’ї яких мають дуже скромний достаток, вірно служать Богові. У своєму зверненні Президент Хінклі казав про випробування, що постають перед цими молодими людьми, коли вони повертаються додому:
“Вони мають великі надії. Але багатьом з них дуже важко знайти роботу, бо вони не мають професії. Вони знову опускаються в яму бідності, з якої видряпалися” (“Постійний фонд освіти”, Ліягона, липень 2001, с. 60).
Заснована на тих самих засадах, що й Постійний еміграційний фонд, який уможливив подорож святих до Долини Солоного озера у ХІХ ст., програма ПФО, за сподіваннями церковних провідників, допомагатиме побороти постійну бідність.
Надаючи позики за низькими процентними ставками для професійного і технічного навчання, програма дає можливість її учасникам віком від 18 до 30 років, що прагнуть навчатися, здобути професію, а також забезпечувати себе і стати незалежними, не влазячи у великі борги.
Старійшина Джон К. Кармак, почесний сімдесятник і виконавчий директор ПФО сказав, що програма надає можливість навчатися і просуватися в кар’єрі тим молодим людям, яким лише потрібен шанс і певна підтримка.
“Ми допомагаємо молоді мріяти, ми допомагаємо їм планувати кар’єру і ми допомагаємо їм здійснювати свої плани”,—сказав старійшина Кармак.
Дорога до здійснення мрій
Брат Ксозва завжди хотів навчатися в коледжі, але їм з матір’ю бракувало грошей, щоб платити за навчання. Можна було взяти звичайну позику в банку, але через високі процентні ставки ця позика була б дуже дорогою і її довго довелося б виплачувати. Ось тоді брат Ксозва почув про ПФО від місіонерської пари, яка служила в СЦО в його місцевості. Він подав заяву на отримання позики в 1150 доларів і записався на курс обчислювальної техніки в коледжі Дамелін, що в місті Порт-Елізабет.
Провчившись приблизно рік, брат Ксозва отримав запрошення працювати в консалтинговій фірмі, що займалася інформаційними технологіями. Ця компанія чекала, поки він завершить навчальний рік, і сприяла його подальшому навчанню. Завдяки роботі він зміг протягом наступного року виплатити позику, а компанія сплачувала за його подальше навчання упродовж наступних чотирьох років, коли він вивчав такі предмети, як організація праці, управління підприємством, управління і менеджмент бізнесу та менеджмент перспективних проектів.
“Програма ПФО дала мені необхідний поштовх, а решту я зміг зробити сам,—каже він.—Вона підтримала мене на початковому етапі, а потім у мене все успішно складалося”.
Диво з продовженням
З того часу як Президент Хінклі оголосив про програму сім років тому, майже 28 тис. молодих людей, приблизно половина з них юнаки, а інша половина—дівчата, отримали позики ПФО. Програма стартувала в Мексиці, Перу і Чилі, а зараз поширилася, допомагаючи молодим людям у 40 країнах по всьому світу, серед яких Монголія, Камбоджа, Кенія, Гана, ПАР, деякі Тихоокеанські острови і фактично вся Латинська Америка.
Програма фінансується як членами Церкви, які вказують у своїх квитанціях про сплату десятини і пожертвувань суму внесених на програму коштів, так і друзями Церкви, які вірять у мету програми. Зібрані гроші (основний фонд) ніколи не витрачаються. Позики надаються лише з процентів, які приносить цей фонд.
“Члени і друзі [Церкви] надзвичайно щедрі”,—каже старійшина Кармак, додаючи, що як Президент Хінклі, так і Президент Монсон назвали успіх програми “дивом”.
“Ми зросли”,—сказав старійшина Кармак. Він сподівається, що в майбутньому Церква побачить “ще більше зростання”.
Повернення священних коштів
Брат Ксозва, знаючи, завдяки чому він зміг взяти позику, доклав усіх зусиль, щоб добре навчатися і повернути позику. Він хотів якнайкраще скористатися щедрими внесками.
“Я розумів, що ці кошти є священними. Інші люди зробили внесок, щоб я міг отримати освіту, тож моя відповідальність полягала в тому, щоб виявити вдячність, старанно навчаючись,—сказав він.—Гроші, надані мені, призначалися не для розваг. Мені було дано можливість якось змінити своє життя, зробити крок у краще майбутнє, тож я повинен був ухопитися за цю можливість обома руками і не схибити”.
Крім того, що ПФО надає молодим дорослим фінансову підтримку, фонд також допомагає їм зростати в євангелії і зміцнювати країни, де вони живуть, та інших членів Церкви, які також шукають нагоду здобути освіту. За словами старійшини Кармака, серед тих, хто вже скористалися програмою, є такі, що стали провідниками у Церкві й зміцнюють її у своїх країнах.
“Як вірні члени Церкви вони сплачують повну десятину й пожертвування, а Церква завдяки їм стане набагато сильнішою в тих країнах, де вони живуть”,—сказав Президент Хінклі (Ліягона, липень 2001, с. 60).
Коли студенти повертають позику, гроші повертаються у фонд, щоб допомагати іншим людям, які потребують фінансування для отримання освіти, роблячи таким чином цей фонд “постійним”.
Творити чудеса для себе й інших
Розуміння цього принципу спонукало брата Ксозву допомагати іншим отримати таку ж можливість, яку було надано йому.
“Господь дає вам можливість розвиватися, а також і допомогти іншій людині,—сказав він.—Моїм обов’язком було повернути гроші якнайшвидше, щоб іще хтось зміг отримати таку ж сприятливу нагоду навчатися і розвиватися. Уявіть, на скількох людей ви можете вплинути, якщо правильно скористаєтеся цими коштами. Ви можете творити чудеса не лише для себе, але і для інших”.
Цей досвід допоміг йому здобути не лише впевненість у своїх силах і здатність дотримуватися обіцяння, але й навички провідника та незалежність.
“Це не лише освіта, отримання диплома чи здобуття ступеня. Це не лише кар’єра. Це набагато більше. Це відкриває двері для особистісного зростання”,—сказав він.
Незначні засоби допомагають змінити покоління людей
Брат Ксозва сказав, що завжди буде вдячний за виявлену йому великодушність, яка змінила все його життя.
“Я б хотів колись зустрітися з людиною чи людьми, які зробили внесок у цю програму на її початковій стадії, щоб просто подякувати,—сказав він.—Можливо, для них то були невеликі гроші, але вони змінили покоління людей. Вони змінили мою сім’ю”.