Чи буду я розмовляти знову?
Коли я познайомився із Сантьяго, я вже протягом кількох місяців служив на місії в Перу, своїй рідній країні. Він приходив на заняття Недільної школи для нових членів Церкви, але ще не був хрищений. Він також не прослухав іще місіонерські бесіди. Я дізнався, що він має труднощі з мовленням, і через це почував себе невпевнено, оскільки йому було нелегко спілкуватися.
Майже все своє життя Сантьяго міг розмовляти чітко. Бог його також благословив красивим голосом співака. Але потім з ним стався інсульт. Він довго знаходився в реабілітаційному центрі, де навчився знову ходити, але він все ще міг ледве говорити.
Ми дуже зраділи, коли Сантьяго вирішив з нами зустрітися. Під час нашого першого візиту він намагався говорити, а ми намагалися зрозуміти. Йому особливо подобалося читати вголос Книгу Мормона. Ми любили його і були від нього в захопленні.
Одного разу, коли ми обговорювали євангельські обряди, Сантьяго сказав, що готовий до хрищення і конфірмації. Після того як ми закінчили обговорення, він підвівся, його очі сяяли, і, хоча йому було дуже важко говорити, він запитав: “Старійшини, чи зможу я після хрищення знову вільно розмовляти?”
Я був здивований і спочатку не знав, що відповісти. Але, відповідаючи на спонукання Духа, я впевнено сказав: “Так, якщо ви матимете достатню віру, Господь задовольнить ваше бажання”.
У день, коли Сантяяго христився, я згадав про його запитання, коли його попросили свідчити. Розуміючи, що певні обіцяння Господа не виконуються негайно, я розмірковував, чи не буде Сантьяго розчарований, якщо його здатність говорити не покращиться негайно. У наступні дні йому, як і раніше, було важко говорити, але, здавалося, що його це не хвилює.
Невдовзі мене перевели в інше місце, і я не бачився із Сантьяго аж до кінця своєї місії, коли я пішов до нього, щоб попрощатися перед від’їздом додому. Ми з напарником не застали його вдома і вже вирушили далі, коли раптом я почув, як хтось кличе нас сильним голосом. Це був Сантьяго!
Ми зайшли до нього додому, і він розповів, яке щастя йому принесло членство у Церкві. За кілька хвилин я усвідомив, що він розмовляє майже досконало. Я сказав здивовано: “Сантьяго, тепер ти добре розмовляєш!”
Він сказав, що знав, що Господь виконає його бажання. Отже, він виявив віру і робив усе залежне від нього: читав вголос Книгу Мормона і виконував вправи, рекомендовані лікарем. “Господь бачив мої зусилля і повернув мені голос,—сказав він.—А невдовзі Він мене знову благословить здатністю співати”.
Я не міг стримати сліз. Того дня Сантьяго виклав мені великий урок. Обіцяння Господа не завжди виконуються швидко, але все одно вони виконуються.