Брейден показує приклад
Автор живе в шт. Каліфорнія, США.
Ця історія сталася у шт. Луїзіана, США.
На крокодилячій фермі жилося чудово. Але чогось не вистачало.
“Будь зразком для вірних” (1 Tимофію 4:12).
Брейден і тато несли важкі відра з кормом для крокодилів до причалу для годування. Верхівки голів крокодилів з’явилися на поверхні і підпливали до них. Коли Брейден з татом дійшли до місця для годування, деякі крокодили уже тримали пащі відкритими.
Але Брейден не боявся. Йому дуже подобалося працювати з татом на крокодилячій фермі.
“Час поїсти!”—сказав Брейден. Він узяв совком корм і кинув його у воду.
Хрум. Хрум. Плюх!
Деякі крокодили ловили корм у повітрі. Інші хапали корм, коли він торкався води. Брейден з татом продовжували кидати їжу, доки їхні відра не спорожніли.
“Дякую, що допоміг мені,—сказав тато.—Ходімо. Скоро прийдуть місіонери”.
Сім’я Брейдена почала спілкуватися з місіонерами кілька місяців тому. Йому подобалися місіонери! І йому подобалося дізнаватися про Церкву. Тато був членом Церкви, але він не часто ходив на збори. Мама і Брейден взагалі не були охрищені.
“Минулого тижня ви поставили ціль прочитати Мосія, 18-й розділ,—сказала сестра Кокс того вечора.—Як ваші успіхи?”
Мама і тато переглянулися і якусь мить нічого не відповідали. “Цього тижня ми були зайняті”,—сказала мама.
“Я прочитав цей розділ!”—сказав Брейден.
“Молодець!—сказала сестра Блад, піднявши руку, щоб “дати п’ять”.—Що ти відчував, прочитавши його?”
Брейден широко усміхнувся. “У мене були гарні відчуття. І я молився щодо хрищення. Я цього дуже хочу!”
“Це чудово! Я знаю, що це робить Небесного Батька дуже щасливим”,—сказала сестра Кокс. Вона повернулася до мами Брейдена. “Що ви про це думаєте?”
“Я поки що не впевнена. Думаю, мені потрібно ще трохи часу”,—сказала мама.
Решту уроку Брейден почувався трохи засмученим. Йому хотілося, аби обоє його батьків були членами Церкви. І він також хотів стати членом Церкви!
Коли місіонери пішли, він підтвердив батькам те, що сказав раніше. “Я дійсно хочу христитись. І … ,—Брейден глибоко вдихнув,—я дуже хочу, щоб мене христив тато”.
Через якусь мить тато сказав: “Мені також цього дуже хочеться”.
Мама мовчала. “Давайте помолимося про це”.
Брейден став навколішки зі своєю сім’єю і запитав Небесного Батька, чи слід йому і мамі охриститися. Він відчував тепло і любов.
Протягом наступних тижнів Брейден кожного дня читав Писання і молився. Спочатку саме він завжди запитував батьків, чи будуть вони з ним молитися і читати. Але невдовзі вони почали запитувати його про це. Коли вони з татом годували крокодилів, то могли обговорювати Писання або те, що дізналися в церкві. А з мамою він обговорював уроки місіонерів. З кожним днем мама і тато здавалися щасливішими.
Якось під час уроку з місіонерами мама сказала слова, яких Брейден так чекав: “Я хочу охриститися”.
Наступні кілька тижнів Брейден відчував, ніби парив у хмарах.
Зрештою настав день хрищення мами і Брейдена. Коли Брейден вийшов з води, він відчув любов Небесного Батька до нього і його сім’ї. Він міцно обійняв тата.
Тато пригорнув Брейдена до себе і прошепотів: “Дякую, що був гарним прикладом і допоміг нам. Я люблю тебе”.
Ілюстрації К.Б. Канги