Прагнення стати
Трансляція Щорічного навчання для С/І, 2020 р.
Вівторок, 9 червня 2020 р.
Старійшина Уліссес Соарес: Мої дорогі брати і сестри по всьому світу, для мене і моєї дружини велика честь бути з вами сьогодні. Я передаю усім вам вітання від Першого Президентства та Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Вони вас люблять. Президент Нельсон особисто передає вам свої найкращі побажання. Він завжди просить нас сказати тим, з ким ми проводимо зустрічі, що він дуже цінує і любить вас. Він щиро вдячний за ваше служіння дітям Бога.
Мої дорогі колеги, перш ніж ми почнемо, я хотів би висловити свою особисту і глибоку вдячність за ваше чудове служіння в семінаріях та інститутах. Ви маєте привілей навчати підростаюче покоління та допомагати йому йти слідами Спасителя у вічність. Ви навчаєте найблагородніших Божих духів, яких було прибережено, щоб вони прийшли на землю у цей історичний час. Наш любий пророк, Президент Нельсон, називає цих благородних духів найкращою Божою командою, Його найкращими гравцями, героями, тими, хто братиме участь у цій фінальній великій події---збиранні Ізраїля1. Ця велика команда спроможна здійснити неможливе і допомогти вплинути на долю всього людства2.
На цих особливих сьогоднішніх зборах зі мною моя люба дружина Росана. Вона є світлом мого життя вже 39 років. Завдяки її доброчесності й чудовому прикладу, вона надихає всю нашу сім’ю допомагати одне одному ставати більш схожими на Христа. Ми з Росаною маємо благословення, які прийшли у наше життя завдяки застосуванню вчень, яким нас в юності навчали дуже віддані вчителі семінарії та інституту. Їхнє віддане служіння дуже сильно вплинуло на наше життя, коли ми робили свої перші кроки у євангелії Ісуса Христа. Ці віддані вчителі допомогли нам налаштувати наше життя згідно з істинами євангелії Ісуса Христа і направляли нас, коли ми намагалися йти шляхом, що веде до нашого Небесного Батька. Я хотів би запросити мою любу дружину поділитися своїми почуттями про те, як семінарія та інститут благословили її, як новонавернену в Церкві, та в її зусиллях розвивати Христові якості. Поділишся зараз своїми думками, люба?
Сестра Росана Соарес: Дякую, любий, за те, що запросив мене поділитися свідченням.
Я вперше почула про Церкву, коли мені було приблизно дев’ять років. І протягом восьми років я просила батька дозволити мені охриститися, а він завжди казав “ні”. Він казав, що я була надто юна для прийняття такого важливого рішення, і я мала довести йому, що дійсно цього хотіла.
Ще не будучи членом Церкви, за чотири роки я закінчила щоденну семінарію. Уроки семінарії проходили у домі зборів щодня о 6:00 ранку. Батько дозволяв мені відвідувати їх лише за умови, що учитель буде мене підвозити. На щастя, у мене був чудовий учитель, який щоранку заїжджав за мною о 5:30. Мій батько щодня будив мене о 5:00 ранку, я вдягалася і чекала на вчителя. Я завжди була дуже сонна, і я казала подумки: “Будь ласка, не приїжджай. Будь ласка, не приїжджай”. Але він завжди приїздив. На щастя, він завжди приїздив.
Я дуже благословенна і вдячна за мого старанного вчителя семінарії, який міг би легко припинити допомагати мені. Але цього не сталося.
Тридцять років по тому у мене була можливість проводити уроки семінарії для моєї дочки певний час удома. Вона того року не могла відвідувати семінарію, яка проводилася в каплиці, через свій шкільний розклад. Вона була дуже енергійною дівчинкою і їй зовсім не хотілось сидіти спокійно цілих 45 хвилин, особливо, коли її вчителькою мала бути я. Тому я вирішила готувати унікальні уроки і ставитися до своєї дочки так, ніби вона була найкращим студентом семінарії, хоча вона була єдиним студентом. У кінці того року вона була щасливою і відчувала любов нашого Небесного Батька до неї, і я теж її відчувала.
Брати і сестри, як і моя дочка, я знаю, що слово Бога може сильно впливати на наш розум, наше ставлення і на те, якими ми бачимо себе та інших.
Я б хотіла завершити прекрасною цитатою президента Генрі Б. Айрінга:
“Ви, чудові вчителі, вже докладаєте великі зусилля і приносите великі жертви, коли готуєтеся навчати слова, коли навчаєте студентів і коли піклуєтеся про них. … Тепер ви можете додати до цього вашу віру в те, що більша кількість наших студентів робитиме вибір, який приведе їх до щирого навернення”3.
Я свідчу про це в ім’я Ісуса Христа, амінь.
Старійшина Соарес: Дякую, моє серденько, за твої чудові слова. Вона прекрасна, згодні?
Сподіваюсь, ви не применшуєте свою спроможність впливати на нашу молодь, щоб вони жили праведно, і переконувати їх у цьому. Як казав наш любий президент Пекер, вони зростають на території ворога. Завдяки тому, що ви віддано їх навчаєте, вони можуть зростати у вірі та послуху і стати духовно витривалими. Вони навчаться, як боротися зі спокусами і долати їх.
Мої дорогі брати і сестри, програми семінарії та інституту є двома з найважливіших факторів, що впливають на стабільність і міць Церкви. Я можу запевнити вас, що Господь виконує “[Свою роботу] і [Свою славу]---здійснювати безсмертя і вічне життя людини”4---через ваше дорогоцінне служіння Йому і Його дітям. Тому вашою і моєю основною метою завжди має бути спасіння та піднесення дітей Небесного Батька.
У цьому чудовому довіднику для вчителів і провідників семінарій та інститутів релігії Навчання і вивчення євангелії міститься таке важливе твердження: “Наша мета---допомогти молоді та молодим дорослим розуміти вчення та Спокуту Ісуса Христа, покладатися на них, ставати гідними благословень храму і підготувати себе, свої сім’ї та інших людей до вічного життя з Небесним Батьком”5.
Це завдання узгоджується з тим, що зазначено в Загальному довіднику: Служіння в Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів: “Семінарії та інститути релігії (С/І) сприяють батькам і церковним провідникам у тому, щоб допомагати молоді та дорослій молоді зміцнити віру в Ісуса Христа і Його відновлену євангелію”6.
Одним з найбільших викликів для нас, залучених до цієї чудової роботи зі спасіння душ, є завдання стати, тобто зрости до такого рівня в учнівстві або стати такими учнями Господа, якими Він хоче, щоб ми були. Тоді Господь дасть нам змогу впливати на життя тих, кого ми навчаємо, під час їхньої подорожі на шляху до вічного життя. Ця концепція становлення тісно пов’язана з однією з трьох складових того, як досягнути Його мети, описаних у довіднику Навчання і вивчення євангелії: “Ми живемо за євангелією Ісуса Христа і намагаємося бути гідними супроводу Духа. Наша поведінка та стосунки є зразковими вдома, у класній кімнаті і в суспільстві. Ми постійно намагаємося удосконалюватися в тому, що робимо, поглиблюємо знання, розвиваємо позитивне ставлення та поліпшуємо свій характер”7.
Апостол Павло дав нам пораду про важливість досягнення такої ж повноти у Христі. У своєму посланні до Ефесян він сказав:
“І Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів,
щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового,
аж поки ми всі не досягнемо з’єднання віри й пізнання Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти”8.
Нашим нагальним запитанням може бути таке: Як нам можливо досягнути цієї міри зросту Христової повноти через наше служіння, коли ми стараємося допомогти іншим робити те саме. У цьому нам допомагає євангелія Ісуса Христа. Щоб спробувати відповісти на це запитання, давайте розглянемо разом кілька принципів.
Перший і основоположний принцип є таким---завжди наслідувати Учителя, Ісуса Христа. Якщо ми старанно наслідуємо Ісуса Христа у ставленні, словах і вчинках, це збільшує нашу здатність впливати на інших людей та переконувати їх готуватися до вічного життя з Небесним Батьком і стати гідними цього. Чинячи так, ми можемо допомогти нашій молоді навчитися любити Господа, оскільки від того, що вони люблять, залежатиме те, чого вони будуть прагнути. Від того, чого вони будуть прагнути, залежатиме те, про що вони думатимуть і як діятимуть. Від того, про що вони думатимуть і як діятимуть, залежатиме те, ким вони стануть.
Ми з вами представляємо Церкву Ісуса Христа Святих Останніх Днів перед світом. В усьому, що ми робимо і кажемо, відображається імідж Церкви, її істини та, зрештою, Спаситель. Коли ми намагаємося краще зрозуміти євангелію і привести наше життя у гармонію з нею, у нас має виникати прагнення докладати більше зусиль, щоб стати схожими на Ісуса Христа. Президент Даллін Х. Оукс колись навчав:
“Євангелія Ісуса Христа---це план, завдяки якому ми можемо стати такими, якими наш Небесний Батько бажає, щоб ми стали. Цей незаплямований та довершений стан буде результатом того, що ми будемо неухильно й послідовно дотримуватися завітів, виконувати обряди, діяти, накопичувати правильні рішення та постійно каятися”9.
Недавно я поговорив з кількома людьми, з якими ми навчалися разом у семінарії та в інституті у Бразилії, де я виріс. Мене вразило те, що вони сказали про вплив, подібний до Христового, який справили на них їхні вчителі у часи, коли потрібно було приймати важливі рішення у своєму житті. Давайте послухаємо, що сказали кілька з них.
Сестра Баррето: Гаразд, повертаємося у дні моєї юності. Я думаю, навіть ні, я переконана, що всі рішення і все, на що я сподівалася, про що мріяла, будувалося на міцному фундаменті, коли я вивчала євангелію. І, зокрема, я дуже чітко пригадую семінарію. Я була дуже молодою---семінарія тільки розпочинала свою роботу в Бразилії---і я все ще пам’ятаю моїх дуже хороших, відданих вчителів, і як я почала любити мого Спасителя. І я думаю, що свідчення, яке я здобула, коли була студенткою семінарії, зміцнилося і зросло, дуже зросло, і я є такою, як я є зараз, завдяки тому часу, завдяки тим вченням, завдяки тим вчителям і прийнятим мною рішенням.
Сестра Сільва: Для мене, думаю, дуже важливою в той час була моя вчителька, оскільки тоді я була новонаверненою, і вона дуже допомогла мені зрозуміти ті принципи і те, як застосовувати їх у житті та набувати якості, які має Ісус Христос,---такі, як терпіння, поглиблення знання, послух живим пророкам. Усе це допомогло мені в той час розвинути вміння чути Святого Духа, шепіт Духа. І для мене, новонаверненої, це було дуже важливим. О, якою чудовою була ця вчителька. Вона мала глибокі знання, і вона також допомогла багатьом студентам набути такі знання. Вона відповідала на наші запитання тощо. Це допомогло мені здобути свідчення і міцно триматися євангелії.
Старійшина Гонсальвес: Коли я охристився і вперше увійшов у дім зборів, зі мною відразу познайомилися молодь і вчителька семінарії. Вона запросила мене приходити на її уроки. Навчальний рік вже почався, тому я мав поспішити і наздогнати пропущений матеріал, щоб мати можливість отримати сертифікат за той рік. Я нічого так і не навчився, надолужуючи пропущене, але я навчився долучатися, і це залучення було необхідним. Це залучення було важливим, адже я почав відчувати бажання дізнатися більше про Писання, про які раніше ніколи не задумувався і які ще не розумів. Після такого радісного початку, ця радість від можливості брати участь почала бути частиною мого життя. Це стало нормою, і я відчув бажання дізнатися більше про Писання та застосовувати те, що здавалося таким істинним і дуже благословило життя тієї молоді, що можна було бачити в їхніх вчинках. Озираючись назад, я згадую це: завдяки вчинкам тієї молоді я зміг побачити щось, що було істинним.
Старійшина Соарес: У своєму посланні Тимофію апостол Павло нагадує нам про важливу пораду, якої ми можемо дослухатися, щоб по-справжньому позитивно впливати на інших: “Будь зразком для вірних у слові, у житті, у любові, у дусі, у вірі, у чистості!”10
Другий принцип, який я хотів би згадати,---це навчати істині сміливо і ясно. Нас з вами покликано навчати євангелії Ісуса Христа. Нам не дозволено навчати власним ідеям або філософіям, навіть змішаним з Писаннями. Євангелія---це “сила Божа на спасіння”11, і ми спасаємося тільки через Ісуса Христа і Його євангелію. Зі скеруванням і за допомогою Святого Духа нам слід навчати принципам євангелії, як вони містяться в Головних трудах Церкви та у словах сучасних пророків і апостолів, як ним навчають сьогодні. Ми маємо бути знаряддями істини і навчати їй з такою ясністю, щоб вони не були збентежені філософіями світу. У книзі Алми прекрасно описано, як сила Божого слова впливає на серця людей і як воно природно зміцнює віру. Давайте прочитаємо разом Алма 32:42:
І через вашу старанність, і вашу віру, і ваше терпіння з Словом у підживленні його, щоб воно могло пустити коріння у вас, дивіться, поступово ви зірвете плід його, який є найціннішим, який є солодшим над усе солодке, і який є білішим над усе біле, так, і чистішим над усе чисте; і ви будете бенкетувати цим плодом, аж поки не насититеся, щоб не бути голодним, і не бути спраглим”.
Брати і сестри, у цьому чудовому вірші показано, як сила істини може впливати на серця нашої молоді та переконувати їх чинити добро у своєму житті. Будь ласка, пам’ятайте, що ефективне навчання є самою суттю провідництва в Церкві. Вічне життя настане лише тоді, коли чоловіків і жінок буде навчено настільки ефективно, що вони змінять і впорядкують своє життя. Їх неможливо силоміць втягти ні в праведність, ні на небеса. Їх потрібно вести, а це означає ефективно навчати12.
Під час минулої квітневої генеральної конференції Президент Рассел М. Нельсон навчав про документ “Відновлення повноти євангелії Ісуса Христа: Проголошення світові, присвячене двохсотій річниці цієї події. Наприкінці свого послання він закликав усю Церкву вивчати його, обмірковувати ці істини та думати про те, як ці істини впливають на наше життя. Я вірю, що нам доручено не лише відгукнутися на цей заклик. Ми з вами є тими людьми, кому доручено донести натхненні істини з цього проголошення в серця нашої молоді та дорослої молоді. У певному сенсі вчителі семінарії та інституту є тими, хто допомагає 15 пророкам, провидцям і одкровителям виконувати їхню роль з проголошення цих істин молоді, щоб підготувати їх до подорожі цим сповненим сум’яття світом. Ми з вами маємо важливу відповідальність зробити так, щоб благословення цього проголошення стали реальністю в їхньому житті. Усім нам відомо, що ми живемо в складний час. Світ забуває про важливість і роль Небесного Батька та Ісуса Христа в їхньому житті й втрачає бачення їхньої божественної природи. Мирські філософії все більше і більше підміняють собою святі абсолютні істини євангелії Ісуса Христа в серцях людей. У нас з вами є чудова нагода бути знаряддями в руках Господа, щоб благословляти нашу молодь і доносити істини, заявлені ясно і голосно у цьому проголошенні, в їхні серця.
Дозвольте мені поділитися з вами ще кількома коментарями моїх добрих друзів стосовно того, як істини, яким навчали ясно і сміливо, допомогли їм глибоко вкорінитися в євангелії Ісуса Христа.
Старійшина Сільва: Для мене перше, що спадає на думку, це приклад вчителів, оскільки ми дивимося на них і хочемо бути такими, як вони. Я завжди думав: “Чи це можливо, щоб одного дня у мене була така ж сім’я? Чи можливо, що одного дня я дійсно це робитиму?” Так впливає доктрина, те, чого навчали здебільшого прикладом. Як вони кажуть, нам потрібно засвоїти доктрину і пристосовувати її до наших ситуацій і обставин. Я намагався робити це якомога краще, як тільки міг, щоб мати змогу дійсно ставати кращим кожного дня і бути в змозі робити найкращий вибір. Саме так я зробив свій найкращий вибір---вибрав собі дружину, і це також мені допомогло.
Сестра Баррето: Я завжди вважала своїх вчителів прикладом для себе. Я особливо пам’ятаю одну вчительку. Вона була дуже молодою, ще неодруженою. Вона була колишньою місіонеркою, але, дивлячись на неї, коли вона навчала нас, я думала: “Я хочу бути такою, як вона. Я хочу бути більш схожою на неї”, бо вона була такою, як Спаситель. Вона нас дуже любила, і кожного разу, коли вона навчала нас, я відчувала її любов і її відданість своїй справі. Ще одне, що, на мій погляд, було важливим у моєму житті---я не була наверненою, але був час, коли відбулося моє навернення. Я народилася в сім’ї членів Церкви, тому, коли ми говорили про історії свого життя, моя історія трохи інша, адже я не пам’ятаю, щоб колись мала сумніви чи не вірила в Церкву та євангелію. Усе було дуже природним для мене. Але, думаю, безперечно настає час, коли тобі потрібно отримати особисте і певне знання. Це сталося, коли я навчалася в семінарії та інституті, особливо в семінарії. Озираючись назад і думаючи про це, вважаю, що то був важливий час, коли я мала вирішити, чому я була в Церкві---чи дійсно Церква була істинною для мене, чи було у мене свідчення про євангелію та свідчення про Ісуса Христа. Тому я така, як є зараз, виключно завдяки тим дням.
Сестра Гонсальвес: По-перше, коли йдеться про наших вчителів та провідників, це не означає, що вони досконалі, але нам хочеться бути такими, як вони, мати сім’ю, таку, як у них, і наслідувати їхній приклад, мати таке ж розуміння, здобути таке ж знання. Було багато провідників, які вплинули на мене і були для мене прикладом настільки, що я казала: “Я хочу бути такими, як вони, коли виросту”. Завдяки цьому, я завжди старалася робити мудрий вибір у своєму житті. І просувалася вперед, крок за кроком. Як сказав старійшина Беднар про навернення, воно не відбувається відразу; воно відбувається крок за кроком: зміна в серці, зміни в думках, зміни в поведінці та постійне зосередження на волі Бога. Отже воля Бога---на першому місці, й тоді ці вчителі допомогли мені зрозуміти Писання, допомогли навчитися любити Писання. Тож це стало частиною мого життя. Я прагнула робити мудрий вибір згідно з волею Бога.
Старійшина Соарес: Ще одним принципом, про який я хотів би згадати сьогодні, є дане нам повеління навчати наших студентів Духом. Ви і я---ми виконуємо доручення Господа. Ми---Його довірені особи, і ми уповноважені та маємо доручення представляти Його й діяти від Його імені. Як Його довірені особи, ми маємо право на Його допомогу. Безперечно, від нас очікується, що ми будемо старанно готуватися до кожного уроку, опановувати різні навчальні методи і вивчати, як допомагати студентам виявляти свою свободу волі у праведності. Однак є очевидним, що для того, щоб мати Господню допомогу через Святого Духа на уроках, які ми проводимо, необхідно жити так, щоб бути гідними цієї допомоги.
Звертаючись до вчителів Церкви, Перше Президентство заявило: “Найважливішою частиною вашого служіння буде ваша особиста щоденна духовна підготовка, яка включає в себе молитву, вивчення Писань та слухняність заповідям. Ми закликаємо вас присвятити себе життю за євангелією з більшою цілеспрямованістю, ніж будь-коли раніше”13. Тоді ми просимо Господа про допомогу, і Він благословить нас Своїм Духом, щоб ми знали, що робити. Будь ласка, завжди пам’ятайте: якщо ми навчаємо Духом, це допомагає нам навчати членів класу в такий спосіб, що вони можуть краще розуміти принципи євангелії, а потім будуть вмотивовані застосовувати їх у своєму житті: “Отже, той, хто проповідує, і той, хто сприймає, розуміють один одного, і обидва напучуються і звеселяються разом”14. Можливо це зайве, але я запевняю вас, що студенти можуть сприйняти вічні істини лише через Духа, коли їх навчають їм тим самим Духом.
Мені подобається те, як Нефій пояснив цю чудову концепцію: “І ось я, Нефій, не можу написати про все, чого навчали серед мого народу; не такий я сильний у писанні, як у мовленні; бо коли людина говорить силою Святого Духа, сила Святого Духа доносить це до сердець дітей людських”15. Коли ми навчаємо, Дух відіграє у цьому процесі важливу роль---доносити істину до сердець дітей людських!
Мої дорогі брати і сестри, ми можемо бути дуже красномовними і вміти гарно виступати перед людьми, але без Духа наші здібності нічого не змінять. Президент Рассел М. Нельсон недавно навчав, що “ще ніколи раніше не було так необхідно знати, як Дух говорить до [нас], ніж це є тепер. Він додав, що “у Божестві Святий Дух є посланцем. Він приноситиме у [наш] розум думки, які Батько і Син хочуть, щоб [ми] отримали. Він---Утішитель. Він буде приносити відчуття спокою у [наші] серц[я]. Він свідчить про істину і буде підтверджувати те, що є істинним, коли [ми] слухає[мо] й читає[мо] слово Господа”16.
Четвертий принцип, про який я хотів би згадати,---це навчати від серця. Є вчителі, які можуть промовляти елегантні, відшліфовані речення, і які вражають та яких приємно слухати. Але саме вчителі з переконливими ідеями, які промовляють від серця до серця, є тими, хто дійсно може надихнути нас діяти згідно з тим, що ми вивчаємо. Дехто з цих вчителів можуть бути не настільки майстерними у виступах перед людьми, але коли студенти слухають їх, вони відкривають їм очі, поглиблюючи їхнє розуміння. Ці вчителі можуть посіяти у їхньому серці та розумі бажання, яке буде впливати на студентів і спонукати їх прагнути доброчесності та здобувати піднесення. Найбільше на моє життя вплинули ті вчителі, які навчали мене від свого серця. Вони не володіли найбільш майстерно техніками викладання, але могли промовляти від серця до серця. Їхній вплив був менш пов’язаний з механічним дотриманням прописаних планів уроків чи освітніми теоріями, але більш пов’язаний зі справжньою турботою, щирістю, любов’ю і переконаністю. Як зазначив американський письменник і освітянин Паркер Палмер: “Хороші вчителі вміють знаходити підхід до людей. … Стосунки, налагоджені хорошими вчителями, підтримуються не завдяки їхнім методам, але завдяки їхнім серцям---я маю на увазі серце у його стародавньому значенні, як місце, де сходяться разом розум і емоції та дух і воля, створюючи особистість людини”17.
Наш Господь Ісус Христос був досконалим взірцем цього принципу. Він залишив фізичні сліди на піску, що на березі моря, але залишив духовні сліди Своїх вчень у серцях і в житті усіх, кого Він навчав. Він сказав Своїм тогочасним учням і промовляє до нас ті самі слова: “За Мною йдіть”18.
Давайте послухаємо заключні коментарі тих, з ким я навчався, і моїх друзів. Здається, я ще не представив їх вам. Це три подружні пари: Глауція і Рейнальдо Баррето, Люцелія і Мауро Гонсальвес та Селія Марія і Рамільфо Сільва. Я знав більшість цих чудових людей з часів нашого дитинства. Я спостерігав за ними протягом їхнього життя і навчався з їхнього праведного прикладу. Вони є вірними, надійними і відданими членами Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, які виховали свої сім’ї у євангелії та від усього серця виконували обов’язки, які давав їм Господь.
Старійшина Баррето: Я бачив у своєму житті дуже хороший приклад професорів і вчителів семінарії та інституту, а також координаторів і директорів семінарії та інституту. Відтоді ми дуже добре товаришували з ними. Я дуже вдячний за них і їхній приклад у моєму житті. Крім того, вони були дуже гарними друзями. Я завжди був впевнений, що можу про будь-що поговорити з ними. Вони наставляли мене, вони навчали мене, вони навчали євангелії, але їхній приклад був чудовий. Вони дуже вплинули на мене.
Сестра Гонсальвес: Я дуже вдячна за євангелію і за те, що змогла виховати в ній свою сім’ю, і сьогодні я бачу результат всієї цієї роботи відтоді, як ми були молодими. Я пригадую одну подію, коли я стояла перед храмом у день його освячення і мала привілей співати там з Президентом Кімболом. Нашим диригентом була сестра Лобо. Там було небагато людей, які мали можливість увійти в целестіальну кімнату. І я мала змогу відчути всередині храму, що усе, чого я навчалася там, усе, чого я навчилася з днів моєї юності, було вартим того, і тому я щиро прагнула продовжувати просуватися до вічності. Усе в житті має мету, і моя мета---мати змогу повернутися в присутність Небесного Батька разом з моєю сім’єю і моїми друзями.
Старійшина Сільва: Перш за все я з вдячністю думаю про тих доблесних вчителів, тих людей, які добровільно присвячували і щиро продовжують присвячувати свій час, щоб підготуватися навчати. Я не в змозі оцінити той позитивний вплив, який вчителі можуть мати і мають на своїх студентів. Іноді ми дізнаємося про це лише через багато років по тому. Але вони дійсно вибрали чинити правду і залишатися на шляху. І я щиро за це вдячний. У мене є свідчення, що Джозеф Сміт був пророком Бога. Я отримав досвід, завдяки якому не можу заперечувати, що Джозеф Сміт---це пророк Бога. Книга Мормона є словом Бога. Сьогодні у нас є пророк, який скеровує нас і отримує одкровення, і я знаю, що Ісус Христос дійсно направляє Церкву. Такими є мої думки, в ім’я Ісуса Христа, амінь.
Старійшина Соарес: Дякую вам, мої дорогі друзі. Хай Господь благословить усіх вас, коли ви продовжуєте бути гарними прикладами того, що ви вивчали в юності, та продовжуєте доносити євангелію Ісуса Христа в серця інших людей.
Останній і дуже важливий принцип, яким би я хотів поділитися,---це свідчити про те, що, як нам відомо, є істиною. Мої дорогі товариші у євангелії, сила ваших міцних свідчень навіки змінить життя ваших студентів. Саме це сталося з кожним з нас або з нашими предками, коли були почуті свідчення, якими ділилися місіонери. Міцне свідчення, отримане силою Святого Духа, є життєдайною силою для успішного життя і приносить мир, втішення та запевнення. Воно є джерелом переконаності в тому, що, якщо завжди дотримуватися вчень Спасителя, наше життя буде прекрасним, майбутнє---впевненим, і у нас буде здатність долати всі випробування, що постають на нашому шляху. Ваші міцні свідчення підтримуватимуть віру ваших студентів і допоможуть їм зміцнити їхні свідчення про євангелію. Їхні свідчення будуть одним зі стовпів, завдяки яким вони зможуть розпізнавати силу божественної спокутної жертви Христа у своєму житті. Коли вони діятимуть відповідно до своїх свідчень у праведності, то можу запевнити вас, що вони стануть їхнім щитом проти спроб супротивника послабити їхню віру та насаджувати зневіру в їхньому розумі протягом всього їхнього життя. Завдяки цій основі вони матимуть мужність сміливо проголошувати світу істини євангелії.
У пісні Початкового товариства сказано: “Я знаю, Ти живий, Небесний Батьку мій! / Святого Духа чую я; Він каже, Ти живий! / Він каже, Ти живий!”19
У цьому дусі я хотів би на завершення свого виступу поділитися з вами власним свідченням; це свідчення набувалося рядок за рядком і продовжує зростати, у міру того, як я невпинно прагну, зі щирим серцем, повніше зрозуміти слово Бога. Насіння цього свідчення було вперше посіяно у моєму серці чудовими місіонерами, які навчали мою сім’ю, коли я був ще дитиною. Потім його підживлювали мої віддані батьки, які навчали мене своїм прикладом і вірністю Господу. Зрештою насіння цього свідчення розквітло, коли я слухав вчення моїх чудових вчителів семінарії і ще в юному віці відчув спонукання діяти за ними протягом всього життя.
Я знаю, що Ісус є Христос. Я знаю, що Він живий. Я знаю, що Він постраждав за мої гріхи, воскрес і дав мені шанс змінити мою поведінку. Я знаю, що Він забув про Себе заради мене; Він облишив Свої власні бажання і в точності робив те, що Батько просив Його робити. Навіть у ту мить великого страждання Він зрікся Самого Себе і виконав те, що Батько просив Його зробити.
Я знаю, що наш Небесний Батько живий і чує наші молитви. Я свідчу вам, що Він знає, що таке біль. Я знаю, що це істинна Церква Ісуса Христа на землі. Господь дійсно розпочав Відновлення Своєї євангелії та Свого священства через пророка Джозефа Сміта. Я люблю мого Спасителя і мого Небесного Батька й мені подобається Їм служити. Я старався виявляти свою любов моєму дорогому Господу протягом всього життя своїм служінням Божим дітям. Мої дорогі брати і сестри, я дуже вдячний за моїх вчителів семінарії та інституту, які невтомно впливали на мене своїм відданим і сповненим любові служінням Господу. Усе почалося у той час, і я дуже за це вдячний.
Я люблю вас, брати і сестри. Так добре було бути з вами сьогодні. Ще раз дякую вам за все, що ви робите для Господа і Його народу на землі. Я кажу це в ім’я Ісуса Христа, амінь.