Так! Ми віримо, що Ісус Христос є Сином Бога і Спасителем світу, і ми прагнемо йти за Ним. Як і в багатьох християнських конфесіях, наші вірування дещо відрізняються. Але ми є відданими послідовниками Христа і Його вчень. Унікальні й прекрасні складові нашої віри допомагають поглибити наше розуміння Ісуса і Його євангелії.
Свята Трійця — це термін, який використовують багато християнських релігій, щоб описати Бога Батька, Ісуса Христа і Святого Духа. Ми віримо в існування всіх трьох, але ми віримо, що Вони є окремими й відмінними істотами, які мають одну мету. Їхня мета — допомогти нам досягти справжньої радості — в цьому житті і після нашої смерті.
Так! Ісус є основою нашої віри — Сином Бога і Спасителем світу. Ми віримо, що вічне життя з Богом і нашими рідними приходить через прийняття Його євангелії. Повна назва нашої Церкви — Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів, що відображає Його центральну роль у нашому житті. Біблія і Книга Мормона свідчать про Ісуса Христа, і ми цінуємо обидві книги.
Цей вірш із Книги Мормона допомагає зрозуміти нашу віру: “І ми говоримо про Христа, ми втішаємося у Христі, ми проповідуємо Христа, ми пророкуємо про Христа, і ми записуємо наші пророцтва, щоб наші діти могли знати, до якого джерела їм звертатися за прощенням їхніх гріхів” (2 Нефій 25:26).
Ми віримо, що смерть не є кінцем для будь-кого з нас і що стосунки, які ми формуємо в цьому житті, можуть продовжуватися після нього. Завдяки жертві Ісуса Христа заради нас ми всі воскреснемо, щоб вічно жити в досконалих тілах, не підвладних хворобам і болю. Його благодать допомагає нам жити праведним життям, каятися в провинах і ставати більш схожими на Нього, щоб ми могли мати можливість жити з Богом і нашими близькими у вічності.
Термін “мормони” — це прізвисько, яке походить від книги Писань, що вирізняє нашу Церкву з поміж інших і яка називається Книга Мормона. Ми не придумували це прізвисько, але багато людей використовують його, щоб описати Церкву та її членів. У минулому ми прийняли цей термін і навіть використовували його самі, але тепер ми просимо людей називати Церкву її повною назвою: Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів.
Такий наголос на використанні повної назви Церкви допомагає нам виконувати наказ Господа, даний Пророку Джозефу Сміту: “Бо так буде Мою Церкву названо в останні дні, а саме: Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів” (Учення і Завіти 115:4). Це також допомагає підтвердити, що Ісус є центром нашої релігії і вірувань.
“Святі останніх днів” — це хороший спосіб, в який можна звертатися до ваших друзів, які є членами нашої віри.
Члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів дуже схожі на будь-кого з ваших друзів і сусідів. Ми працюємо, ходимо до школи, проводимо час з друзями і сім’єю, займаємося спортом і насолоджуємося найрізноманітнішими хобі.
Ми відчуваємо радість і маємо труднощі, як і всі інші, але ми віримо, що коли ми докладаємо всіх зусиль, щоб наслідувати приклад Ісуса Христа, Бог дає нам додаткові розуміння і силу, щоб пройти крізь життєві випробування. Ми також маємо церковну громаду, до якої можемо звернутися за підтримкою.
Ми намагаємося робити Ісуса та Його вчення центром нашого життя. Наші вірування в Спасителя і Його вчення впливають на наші щоденні рішення стосовно того, як ми говоримо, одягаємося і діємо. Наприклад, ми намагаємося не працювати і не робити покупок у неділю, щоб зберігати Суботній день святим, як навчає Біблія. В ідеалі, у неділю ми слухаємо проповіді, а потім втілюємо їх у життя кожного дня.
Іноді в Біблії Бог давав настанови через Своїх пророків, щоб утримуватися від певної їжі (див. Левит 11). Цей зразок продовжується і сьогодні зі Словом мудрості, яке містить принципи здоров’я як для нашого фізичного, так і духовного блага, і було дане пророку Джозефу Сміту через божественне одкровення. Слово мудрості включає в себе настанови від Бога стосовно вживання здорової їжі та фізичних вправ, а також скерування утримуватися від вживання кави, чаю, тютюну, алкоголю і наркотиків.
Наше фізичне тіло і свобода волі — це два з найвеличніших дарів, даних кожному з нас Богом. Дотримання Слова мудрості допомагає нам поважати своє тіло і піклуватися про нього та тримати розум чистим, щоб ми могли бути більш відкритими до Святого Духа. Це також допомагає нам уникати згубних звичок, що можуть зменшити нашу свободу волі.
Час початку наших недільних зборів може бути не однаковим у різних місцях. У місцях, де є багато членів Церкви, в одному домі зборів в різний час можуть проводитися зібрання кількох церковних громад. Ви можете знайти місце і час зборів найближчих до вас громад тут: Знайдіть Церкву
Громади у всьому світі дотримуються схожого двогодинного формату недільних зборів: Під час того, що ми називаємо причасними зборами, всі збираються разом. На зборах звучить вступна і заключна молитви, кілька гімнів і короткі виступи, підготовлені членами громади.
Найголовнішою частиною причасних зборів є прийняття причастя, подібне до обряду причастя в інших християнських релігіях. Під час причастя ми згадуємо Ісуса Христа та поновлюємо завіт слідувати за Ним, коли беремо маленький шматочок хліба і стаканчик з водою, які символізують тіло і кров, які Він віддав за нас.
На додаток до причасних зборів, присутніх запрошують на другу годину навчання в менших групах, де можна активно спілкуватися. Є різні класи для дорослих, підлітків і дітей, де ми вивчаємо Писання і слова сучасних пророків і обговорюємо, як ми можемо слідувати за Ісусом Христом.
Ми будемо більш ніж раді бачити вас у тому одязі, який на вас. Якщо ви хвилюєтеся, що будете виділятися, то ми намагаємося приходити в кращому одязі, порівняно з тим що ми носимо упродовж тижня, щоб виявити нашу повагу до Бога. Найчастіше чоловіки одягають у церкву сорочку і краватку, а жінки — спідницю або сукню.
Майже в кожній нашій громаді є нові відвідувачі, тож ми звикли бачити нові обличчя. У великих громадах люди можуть навіть не усвідомлювати, що ви відвідуєте вперше. В інших — вас можуть помітити і з вами привітатися. У будь-якому випадку, не соромтеся представити себе і поставити будь-які запитання, які у вас можуть виникнути.
Ні. Коли причасні хліб і воду роздають присутнім, ви можете просто передати тацю наступній людині, розслабитися і насолоджуватися рештою служіння. Ви побачите людей, які по-різному добровільно братимуть участь, наприклад, відповідатимуть на запитання вчителя у класі, але якщо вам не хочеться, вам не потрібно відповідати.
Ні. Ми дійсно віримо в закон десятини, як він описаний у Біблії. Але наші члени Церкви, які платять десятину, роблять це приватно, а не під час богослужіння. Під час зборів вас не проситимуть робити пожертви.
Так! Це Церква для сімей. Діти сидять зі своїми батьками під час основних причасних зборів, а потім беруть участь у заходах з дітьми або підлітками свого віку, поки дорослі відвідують Недільну школу. Уроки для дітей і молоді завжди проводять двоє або більше дорослих. У кімнаті для матері можна усамітнитися для годування немовлят або інших потреб.
Звичайно! Ми віримо, що всі ми є дітьми Бога, і Його обіцяні благословення доступні всім нам, коли ми намагаємося дотримуватися Його слова, якими б не були ми чи наше минуле. Церква — це місце для кожного, щоб навчатися і зростати. Ви можете мати певні стереотипи у вашій голові, які змушують вас відчувати, наче ви не відповідаєте вимогам, але правда в тому, що наші члени Церкви мають різне минуле та інтереси. Прийдіть, і ви можете здивуватися тому, кого ви побачите на лавах біля себе.
Так. У наших громадах кожен має можливість зробити свій внесок. Жінки і чоловіки займають посади провідників, служать у комітетах, проводять уроки, виступають з кафедри, моляться, а також організовують і проводять заходи. Навіть діти і підлітки мають можливості робити це.
Наслідуючи зразок, встановлений Ісусом у покликанні Його Дванадцятьох Апостолів і наданні їм ключів повноваження священства від Бога, лише чоловіки тримають ключі священства сьогодні. З цієї причини певні провідницькі посади і обов’язки в Церкві виконуються лише чоловіками. Але інші важливі посади і обов’язки обіймаються лише жінками і виконуються ними. Жінки часто служать, ведуть церковні збори, свідчать і навчають на них. Якщо ви готові зробити свій внесок до вашої місцевої громади, завжди будуть можливості зробити це.
Багатьом людям не подобається організована релігія, і вони віддають перевагу тому, щоб самостійно відчувати духовність і жити гідно. Істина в тому, що нам потрібне і те, і інше.
Духовний досвід і служіння іншим упродовж кожного тижня є основоположними для стосунків з Богом. Але деякі Божі заповіді, такі як хрищення і прийняття причастя, запровадженого Ісусом Христом, потребують повноваження священства, наданого Богом. Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів надає структуру і повноваження священства, необхідні для виконання цих заповідей. Вона також створює атмосферу любові й підтримки, в якій ви можете працювати над тим, щоб стати кращою людиною, і почути думки, яких ви, можливо, не знайшли б, вивчаючи слово Бога самостійно. Ще однією перевагою організованої релігії є спосіб, у який вона заохочує і сприяє можливостям для служіння.
Генеральна конференція — це всесвітнє зібрання віруючих. Двічі на рік ми проводимо вихідні, слухаючи Господніх пророків, апостолів та інших провідників Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, що діляться посланнями від Бога для наших днів. Тисячі людей особисто беруть участь у ній в Солт-Лейк-Сіті, шт. Юта, США, в той час як мільйони людей дивляться дистанційно або самостійно вивчають ці послання пізніше.
Дізнайтеся більше про генеральну конференцію.
Подивіться або прочитайте послання з минулої генеральної конференції.
У 1820 році 14-річний хлопець на ім’я Джозеф Сміт почав ставити під сумнів благополуччя своєї душі і запитувати себе, до якої церкви йому слід приєднатися. Одного дня, вивчаючи Біблію, він прочитав Якова 1:5:
“А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана”.
Цей уривок з Писань сильно вплинув на Джозефа, спонукаючи його знайти тихий гай і вперше у своєму житті спробувати помолитися вголос. Бог Батько і Його Син, Ісус Христос, явилися Джозефу Сміту того дня, сказавши йому, що його гріхи було прощено і що він не повинен приєднуватися до жодної з відомих йому церков.
Джозефа було обрано Божим пророком, який під керівництвом Ісуса Христа відновить Його Церкву на землі. Церкву Ісуса Христа Святих Останніх Днів було офіційно організовано у 1830 році.
Проповіді пророка, апостолів та інших провідників Церкви з генеральної конференції можна знайти, переглядаючи архіви генеральної конференції. Ви можете залишатися в курсі того, що кажуть провідники Церкви, не лише під час генеральної конференції — наприклад, під час освячення храмів або міжконфесійних подій, — зайшовши на сторінку Новини Церкви. Ви також можете скористатися функцією пошуку на сайті ChurchofJesusChrist.org, щоб переглянути виступи з генеральної конференції, статті в журналах та інші матеріали за певною темою.
Коли пророк і Президент Церкви помирає, найстарший апостол (за тривалістю служіння, а не за віком) стає новим пророком. Коли у Кворумі Дванадцятьох Апостолів з’являється місце, пророк вибирає нову людину для служіння через натхнення від Бога.
На інші відповідальні посади в Церкві — ті, що ми називаємо “покликаннями”, — на рівні території та місцевої громади людей також вибирають через натхнення від Бога. Наприклад, єпископ, який є провідником громади, може помолитися і відчути натхнення попросити конкретну жінку очолити жіночу організацію, відому як Товариство допомоги. Вона, у свою чергу, буде молитися про скерування щодо того, хто має допомагати їй у якості радниць, секретарок, учительок та в інших покликаннях.
Так! Ми віримо, що Біблія — це слово Боже. Ми регулярно вивчаємо її в наших домівках і в церкві, і ми намагаємося жити за її вченнями. Ми віримо, що вчення, вміщені в Старому Завіті й у Новому Завіті, переплітаються з ученнями Книги Мормона, яка є ще одним свідченням про Ісуса Христа, і свідчать про Ісуса та дають нам більш повне розуміння Божого плану.
Книга Мормона — це книга Святого Писання, яка свідчить про Ісуса Христа і навчає нас про Божий план і Його заповіді для нас. Одним з благословень Книги Мормона є те, що вона ясніше і глибше пояснює вчення Ісуса, які знаходяться в Біблії, подібно до того, як Матвій, Марк, Лука та Іван розповідають нам про священнослужіння і вчення Ісуса з різних точок зору, щоб надати більш повну картину.
І Книга Мормона, і Біблія вміщують натхнення, скерування і настанови, що отримувалися упродовж тисяч років. Вивчаючи обидві ці книги, ви можете краще зрозуміти Бога і чого Він очікує від Вас.
Як і Біблія, Книга Мормона має багато авторів. Це зібрання щоденників та історій, що передавалися від одного автора до іншого протягом приблизно 1000 років. Першим автором є пророк Нефій, який залишив Єрусалим зі своєю сім’єю у 600 р. до Р.Х. і поплив на Американський континент. Нефій передав літопис своєму молодшому братові, який потім передав його своєму синові. Кожен автор передавав літопис людині, якій він довіряв. Мормон — це ім’я пророка, який зібрав усі писання в одну книгу, тому вона називається Книгою Мормона.
У 1823 році Джозефа Сміта було скеровано до того місця, де був схований давній літопис, і він переклав його силою Бога.
Як і Біблія, Книга Мормона свідчить про Ісуса Христа. Вінцевою подією, записаною в Книзі Мормона, є особисте явлення Ісуса Христа віруючим жителям стародавньої Америки, а також Його вчення та служіння їм.
Книга Мормона починається з історії про сім’ю. Батько сім’ї, Легій, — пророк у давньому Єрусалимі приблизно за 600 років до Р.Х. Бог попереджає Легія у сновидінні, що йому необхідно разом з сім’єю залишити Єрусалим, тому що скоро місто буде зруйновано і багато людей будуть забрані у полон іншим народом. Вони перетнули океан і дістались Америки.
Нащадки Легія і його дружини, Сарії, зрештою розділилися на два народи: нефійців і ламанійців. Упродовж кількох наступних століть ці народи часто воюють одне з одним, і їхня віра в Бога та Ісуса Христа постійно випробовується. Те, що з ними відбувалося, описується на сторінках Книги Мормона у вигляді могутніх проповідей, пророцтв, життєвих уроків та історій.
Після воскресіння в Єрусалимі Ісус Христос відвідує людей на Американському континенті. Він навчає їх про хрищення і прощення. Він зцілює їхніх хворих і благословляє їхніх дітей. Він встановлює Свою Церкву. Після Його приходу вони жили в мирі чотириста років. З часом люди втрачають свою віру і багато хто гине у битві. Пророк того часу на ім’я Мороній ховає в землі їхній літопис, щоб зберегти його для майбутнього часу і людей — для нас!
Переважно ми поклоняємося в Церквах, які також іноді називають каплицями, домами зборів або центрами колів. Ви можете впізнати ці будівлі завдяки табличкам з написом: “Запрошуємо відвідувачів” і “Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів”, розміщеним біля входу в більшість будівель. Всередині ми проводимо недільні богослужіння, заходи для молоді у будні, громадські зібрання, культурні та інші заходи, на які запрошуються всі бажаючі.
Храми мають більш конкретну мету. Вони є місцями, спеціально висвяченими для священнослужіння і церемоній. Господь ухвалив їхнє призначення і освятив для Своїх цілей. Храми — це єдині місця, де можуть виконуватися певні обряди. Ці священні церемонії надихають учасників, коли вони беруть зобов’язання наслідувати учення і приклад Ісуса Христа.
Храми — це місця особливого благоговіння, ви не знайдете людей, які легковажно розмовляють про останній фільм, використовують свої телефони або задіяні в інших повсякденних справах. Натомість члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, які докладали зусиль, щоб підготувати себе до священного досвіду, зосереджуються на участі в обрядах і прагнуть особистого одкровення від Бога.
Храми побудовані, щоб доповнювати ландшафт, культуру і потреби певної місцевості, тому кожен з них виглядає трохи по-іншому. Але більшість з них побудовані з білого мармуру і мають шпилі, що простягаються в напрямку небес. На зовнішній стіні храму ви завжди можете знайти слова: “Святиня для Господа, дім Господа”.
По завершенні будівництва храмів або після проведення масштабних ремонтних робіт для громадськості проводяться дні відкритих дверей, щоб люди могли потрапити на екскурсію всередині храму. Також у багатьох храмах є центри для відвідувачів, приміщення для очікування або території, відкриті для всіх бажаючих.
Після завершення будівництва храму його освячують для священного поклоніння. Через святу природу роботи, яку ми виконуємо в храмах, вони після цього відкриті лише для членів Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, які підготувалися до цього досвіду. Хоча ви, можливо, й не зможете увійти до храму прямо зараз, усіх Божих дітей запрошено більше дізнатися про євангелію Ісуса Христа і увійти у завітні стосунки, які дозволять вам повною мірою брати участь у храмових благословеннях.
Храми відрізняються від наших звичайних церковних будівель, де ми проводимо недільні богослужіння. Вони є нашими найсвятішими місцями, відведеними для найсвященнішої роботи Бога. Те, що ми робимо в храмі, стосується обіцяння, що ми можемо жити з Богом і нашими близькими у вічності.
У храмі ми зобов’язуємося ще відданіше слідувати за Ісусом Христом. Ми даємо обіцяння Богові, такі як обіцяння дотримуватися Його заповідей і присвячувати себе і все, що маємо, Йому. Чоловіки, дружини, батьки і діти об’єднуються разом, або “запечатуються” одне до одного на вічність. І ми виконуємо ту саму роботу для наших предків, даючи їм можливість прийняти ці благословення у наступному житті, якщо таким буде їхній вибір.
Ісус навчав, що хрищення нам необхідне, щоб увійти в небесне царство (див. Іван 3:5). Але як бути з людьми, які померли, не охристившись або навіть не дізнавшись про Ісуса?
На щастя, Бог підготував шлях, щоб кожна людина могла отримати всі Його благословення — навіть після смерті. У храмі хрищення виконуються для тих, хто помер без можливості охриститися в цьому житті. Апостол Павло говорив про хрищення за померлих у Біблії (див.1 Коринтянам 15:29), і члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів продовжують цю саму практику в храмах сьогодні.
Ось як це працює: святі останніх днів досліджують сімейну історію і знаходять імена членів сім’ї, які померли без хрищення. Потім вони христяться за тих предків у храмі. Це служіння іншим сповнене любові — і оскільки життя продовжується після смерті, ті, хто помер, знають про обряди і можуть вирішити, чи приймати їх.
У храмі чоловік і дружина об’єднуються навіки. Ця шлюбна церемонія називається храмовим “запечатуванням”, оскільки пара об’єднується, щоб бути разом у цьому житті і на вічність. Під час короткої, простої церемонії наречена і наречений об’єднують руки над олтарем. Вони укладають завіт з Богом, що будуть цілковито шанувати і любити одне одного і зобов’язуються слідувати вченню і прикладу Ісуса. У свою чергу їм обіцяно, що їхній шлюб і їхня сім’я триватимуть в наступному житті і протягом вічності.
Подружні пари, які уклали шлюб у храмі, часто після цього влаштовують святкування, запрошуючи більше родичів та друзів на весільний прийом чи інший вид святкування, згідно з місцевими традиціями. Подружні пари, які раніше офіційно уклали шлюб поза храмом (наприклад, ті, хто приєдналися до Церкви після свого одруження) також можуть отримати благословення запечатування в храмі.
Символічне релігійне вбрання і прикраси є звичайною практикою для багатьох людей віри по всьому світу, включно із членами Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Дорослі члени Церкви носять храмовий одяг як особисте нагадування про свої стосунки з Богом, обіцяння, які вони дали Йому у храмі, та їхнє зобов’язання слідувати за Ісусом Христом і дотримуватися Його заповідей. Храмовий одяг складається з двох частин, схожих на легку футболку і шорти. Вони вважаються священними для членів Церкви, які їх носять.
Так. Члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів можуть укласти шлюб з будь-якою людиною за своїм вибором. Однак священні храмові шлюби на вічність є привілеєм лише для чоловіка і жінки, які обоє є членами Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів і які підготувалися взяти на себе вічне зобов’язання одне перед одним і перед Богом. З цієї причини багато неодружених святих останніх днів воліють зосереджуватися на побаченнях із людьми, які поділяють їхні вірування та їхню мету укласти шлюб в храмі.
Мета кожного місіонера — ділитися євангелією Ісуса Христа. Ось чим займаються місіонери: зустрічаються і спілкуються з людьми, які хочуть отримати більше інформації; навчають їх; вивчають разом Писання та служать у громаді.
Місії трохи відрізняються в залежності від місця розташування. Наприклад, деякі місіонери ходять пішки або їздять на велосипедах, а інші — на машинах. Декого призначають до сільської місцевості, а інших — до великих міст. Іноді місіонерська робота виглядає як спілкування з людьми через соціальні медіа; іноді це означає стукати у двері або проводити для людей екскурсії історичними пам’ятками Церкви.
Серед того, що об’єднує всіх місіонерів, — це бажання допомогти іншим людям пізнати Ісуса і розвивати з Ним стосунки. Якщо у вас є запитання, пов’язані з вірою, якщо ви шукаєте когось, з ким помолитися, або хочете піти з кимось до церкви, дайте нам знати! Місіонери з радістю розмовлятимуть з вами!
Кожного члена Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів заохочують ділитися євангелією Ісуса Христа з іншими. Деяких членів Церкви запрошують служити на місії повного дня протягом певного періоду часу (часто це 18 або 24 місяці), і вони можуть вирішити зробити це. Більшість наших місіонерів є неодруженими дорослими у віці близько двадцяти років; служать також старші члени Церкви і подружні пари. Оскільки обставини кожної людини різні, дехто може вирішити служити на місії кілька годин на тиждень. Багато членів Церкви ніколи не служили на офіційній місії, але діляться євангелією завдяки своїм щоденним вчинкам.
Дізнайтеся більше про місіонерів або зустріньтеся з місіонерами у вашій місцевості.
Ви можете помітити, що місіонерів називають “старійшина” або “сестра” в поєднанні з їхнім прізвищем. Ці звертання ми використовуємо на знак поваги і шани. Подібним чином, звичайні члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів часто називають одне одного братом або сестрою, а не пан чи пані, на вшанування того, що всі ми є дітьми Бога.
Так. Ісус чітко сказав, що хрищення необхідне, щоб увійти в царство небесне, навчаючи, що ми повинні “родит[ися] з води й Духа” (Іван 3:5). Сам Ісус був охрищений — хоча Він і був досконалим, — щоб бути прикладом для нас.
Так. Багато людей, які були охрищені в іншій церкві, зробили цей крок, здобувши віру і щире бажання прийняти Ісуса Христа і йти за Ним.
Ми віримо, що коли йдеться про священні обряди або дії, які є необхідними для нашого вічного спасіння, нам потрібно дотримуватися зразка, встановленого Ісусом Христом. Це означає, що хрищення має виконуватися владою священства від Бога і у спосіб, що узгоджується з тим, як було охрищено Ісуса (зануренням).
Охриститися у Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів і після цього отримати дар Святого Духа від людини, яка має повноваження від Ісуса, — це і є шлях того, як стати членом Його Церкви, вказаний Спасителем.
Ми запрошуємо і заохочуємо кожного поклонятися разом з нами, але для того, щоб офіційно стати членом Церкви, необхідно дізнатися про євангелію Спасителя, прийняти рішення охриститися і отримати дар Святого Духа.
Перш ніж приєднатися до Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, необхідно більше дізнатися про Ісуса Христа та обіцяння і зобов’язання, які ви берете на себе під час хрищення в Церкві Ісуса Христа.
Євангелія Ісуса Христа благословляє людей надією, радістю і більшим розумінням мети життя. Коли ви будете готові побачити, як членство в Церкві Спасителя може благословити вас, ви можете почати навчатися з місіонерами, які можуть допомогти вам познайомитися з нашими віруваннями і з вашою місцевою громадою.
Дізнайтеся більше про місіонерів або зустріньтеся з місіонерами у вашій місцевості.