Учення Президентів
РОЗДІЛ 19: Палка, щира і сердечна молитва


РОЗДІЛ 19

Палка, щира і сердечна молитва

Якщо ми не будемо забувати про особисту й сімейну молитву, то пожнемо багато благословень.

З життя Гебера Дж. Гранта

Yдитинстві Гебер Дж. Грант часто бував вдома у Президента Бригама Янга. Якщо він приходив туди і сім’я збиралася на молитву, то і його запрошували стати з ними на коліна й помолитися разом. Ті молитви справили на Гебера незабутнє враження. Потім він згадував: “Бригам Янг під час молитви до Бога був настільки натхнений Господом, що я не раз піднімав голову, щоб подивитися, чи не стоїть поруч з ним Господь. Мені здавалося, що він розмовляє з Господом так, як одна людина говорить з іншою”1.

Багато випадків з життя Президента Гебера Дж. Гранта показують, як він покладався на свого Небесного Батька та його віру в силу молитви. Такий приклад: коли його перша дружина помирала, найстарша дочка не могла цього прийняти. Він сердечно молився, аби вона змогла змиритися зі смертю своєї матері (див. сс. 47-48 цієї книги). В іншому випадку Президент Грант молився про свого звідного брата, який залишався поза Церквою (див. сс. 11-13), він також благав Господа зцілити дівчину, хвору на дифтерію (див. с. 101).

Виступаючи перед святими, Президент Грант часто молився і робив це від усього серця. Він виражав надію на те, що Господь направлятиме урядовців у їхній роботі2. Коли були війни, він “палко і щиро” молився, щоб Господь благословив воїнів та їхні сім’ї3. Він казав, що постійно молиться “за керівників на всіх рівнях цієї Церкви, і священства, і допоміжних ор- ганізацій”4. Він благав Бога допомогти святим жити за євангелією і вести інших людей до пізнання істини5. Він говорив, що молиться за власне благополуччя: “Я часто і сердечно молюся…, щоб темрява ніколи не огорнула мій розум, щоб я ніколи не сходив зі стежки добра й правди, а щоб з роками зростав у пізнанні, щоб у моєму серці палали світло й натхнення Божого Духа, просвітлюючи розуміння і роблячи мене непохитним і відданим служінню моєму Небесному Батькові”6.

Учення Гебера Дж. Гранта

Ми повинні молитися про все, щ о робимо.

Ставайте на коліна й моліться про підтримку Бога в усьому, що б ви не робили7.

Тієї миті, коли людина припиняє прикликати Бога, просячи Його духа й проводу, вона відразу ж стає сторонньою для Нього і Його роботи. Коли люди припиняють молитися про Божий дух, то вони покладаються виключно на власний розум і поступово втрачають дух Бога—саме так, як втрачають близьких і дорогих друзів, якщо не пишуть їм і не приходять в гості, стаючи для них незнайомцями. Усі ми повинні молитися, щоб Бог ні на мить не залишав нас самих без Його духа аби ми встояли проти гріха і спокуси8.

Нехай молодь, усамітнившись, молиться й прикликає ім’я Бога, ввечері і вранці, нехай просить керівництва Його Святого Духа9.

У години спокою, у розпал битви, у ризиках дня, коли нас підстерігає небезпека; коли нас спокушають, коли нам сумно, коли ми спокійні і благословенні—давайте молитися і наодинці, і з нашими сім’ями, які збираються навколо нас, дякуючи за благословення життя, за розуміння його труднощів та силу, щоб витерпіти до кінця.

“Молись завжди, щоб ти міг вийти переможцем; так, щоб ти міг перемогти Сатану, і щоб ти міг уникнути рук слуг Сатани” (Учення і Завіти 10:5).

“Моліться завжди, щоб вам не ослабнути, доки Я прийду” (Учення і Завіти 88:126)10.

Дозвольте мені ще раз попросити всіх ставати навколішки й умовляти Бога направляти їх у всьому, що вони роблять в житті, і якщо вони отримають Дух Бога, то знайдуть щастя й задоволення у своїх справах. Не робіть нічого такого, допомогти у чому ви не можете просити Бога. Зростайте у світлі й знанні євангелії, і як слуга Бога я обіцяю вам в ім’я нашого Викупителя спокій, радість і щастя11.

Молитва є необхідною для духовного зростання.

Ми свідчимо, що Бог є живим Богом…, що Він живе і любить Своїх дітей, що Він чує молитви і відповідає на них, що Він не допустить, щоб Його діти блукали в темряві й гріху без світла, що кожна людина має право на це світло, яке направлятиме її все життя, що в мінливому світі Його діти все одно можуть наближатися до Нього, і Він промовить до них при полуденному сонці або в тихі нічні години мовою, яку вони зрозуміють, якщо тільки житимуть у злагоді з Його духом12.

Де б не з’являлася євангелія Христа, чоловіки й жінки сотнями й тисячами приймали її і, помолившись Богові про свідчення, могли стверджувати, що отримали свідчення про божественність роботи, до якої ми, святі останніх днів, залучені. Це свідчення не прийшло завдяки здобутому ними знанню чи завдяки природним інтелектуальним здібностям, якими Бог обдарував їх, —воно прийшло у відповідь на палку і щиру молитву, виголошену в ім’я Ісуса Христа, нашого Викупителя, про світло і знання стосовно божественності цієї роботи13.

Людина за природою схильна підноситися в гордості власного серця [думати тільки про себе], забувати Бога, та євангелія вимагає від нас щоденних молитов—не лише сімейних, але й на самоті. Ця вимога не дає нам стати [егоїстичними], адже завдяки їй ми стаємо схожими на малих дітей, коли схиляємося і молимося Богові про світло та натхнення Його Святого Духа14.

Маю тверде переконання, що жодна людина, яка кожний день свого життя з чистим бажанням схиляється і щиро благає Бога дати їй світло Його Святого Духа, ніколи не стане гордою і пихатою. Навпаки, її серце сповниться лагідності, смирення та дитячої простодушності15.

Я не боюся, або майже не боюся, за хлопчика або дівчинку, юнака чи дівчину, які чесно і сумлінно двічі на день прикликають ім’я Бога і прагнуть проводу Його Духа. Я впевнений, що коли прийде спокуса, вони матимуть достатньо сили, аби подолати її через натхнення, яке буде дане їм. Завдяки молінню до Господа про керівництво Його Духа ми будемо під опікою, і якщо ми щиро і палко прагнемо проводу Духа Господнього, я запевняю вас: ми отримаємо його16.

Найважливіше, що я хочу вкласти вам, молоді люди, у серце й душу, це те, щоб ви молилися Господу. Наберіться віри. Якщо у вас немає знання, майте віру. Зрощуйте її, і рано чи пізно прийде знання17.

Від святих останніх днів вимагається, щоб вони віддано молилися і на самоті, і з сім’ями. Небесний Батько просить нас, щоб ми спілкувалися з Ним і мали між собою та небесами канал зв’язку, через який можемо отримати благословення згори. Жодна смиренна і сповнена молитви перед Богом людина, яка звертається до Нього щодня про світло і натхнення Його Святого Духа, ніколи не буде підноситися в гордовитості власного серця або вважати, що свого розуму чи мудрості для неї цілком достатньо. Смиренна людина, яка часто молиться, завжди усвідомлюватиме і відчуватиме залежність від Бога в усіх благословеннях, які має, і в молитві до Бога вона не тільки проситиме про світло й натхнення Святого Духа, а й матиме бажання дякувати Богу за отримані благословення, розуміючи, що її життя, здоров’я, сили та розум є даром Бога, Хто є Творцем самого її існування.

Якщо ми не підтримуємо канал спілкування між нами і нашим Небесним Батьком, то позбавляємо себе світла й натхнення Його Духа і того почуття вдячності, що сповнює наші серця, й бажання хвалити Бога за Його доброту і милість до нас.

Не існує більш божественного почуття, ніж почуття невимовної вдячності Богу, коли ми усвідомлюємо й відчуваємо, що Він нас благословив. Всі, хто проповідував євангелію і хто переконував серця своїх ближніх у божественності місії, в якій вони брали участь, свідчили, що радість і вдячність, які сповнювали їхні серця від розуміння того, що вони є знаряддям в руках Бога у приведенні людей до пізнання плану життя і спасіння, були такими, що вони не могли навіть виразити свої почуття. Ми повинні плекати цей дух і це бажання і впорядкувати своє життя так, щоб завжди мати в серці почуття вдячності й бажання хвалити Бога за Його милість до нас. Ми не зможемо відчувати це, якщо недбало і несерйозно ставимося до обов’язку молитися нашому Небесному Батькові18.

Ведіть чисте життя, виконуйте заповіді Господа, моліться Йому невпинно, щоб Він зберігав вас в істині й праведності, живіть відповідно до своїх молитов, і тоді, що б з вами не сталося, Господь буде поруч, і нічого з вами не станеться, що не буде на честь і славу Божу та на ваше спасіння й піднесення. Завдяки чистому життю, про яке ви молитеся, до вашого серця прийде радість, яку неможливо висловити і яка перевищує розуміння. Господь завжди буде поруч, Він заспокоїть вас, ви відчуєте Його присутність у годину найтяжчого випробування, Він охоронятиме і захищатиме вас настільки, наскільки це потрібно згідно з Його всемудрими цілями19.

Я свідчу вам, що знаю, що Бог живе, що Він чує молитви і відповідає на них20.

Палка, щира й сердечна молитва до Бога варта для вас більшого, ніж я можу про це сказати або написати21.

Сімейна молитва допомагає батькам і дітям жити в гармонії з Духом Господа.

Я впевнений, що для людини найкращим з усіх способів залишатися відданим і вірним євангелії Господа Ісуса Христа є наодинці молитися Богу в ім’я Ісуса Христа про керівництво Його Святого Духа. Я впевнений: найкраще, що в сім’ї допомагає виховувати хлопчиків і дівчаток цієї сім’ї в любові до Бога та любові до євангелії Ісуса Христа, —це сімейна молитва. Вона існує не для того, щоб молився тільки батько, а для того, щоб це також робили і мати, і діти, аби вони могли відчути дух молитви і перебувати в гармонії, так би мовити, налаштуватися на хвилю спілкування з Духом Господа. Я бачу, що небагато людей відходить, і лише дехто втрачає віру з тих, хто колись мав знання про євангелію і хто ніколи не нехтував молитвою разом із сім’єю та своєю особистою молитвою до Бога22.

Господь закликав нас молитися сім’ями та наодинці, щоб ми не забували Бога. Якщо ми несерйозно ставимося до молитви, то втрачаємо натхнення і силу з небес, стаємо байдужими, втрачаємо свідчення і йдемо у темряву23.

Діти бачать приклад своїх батьків, друзів і вчителів. Був випадок…, коли [домашні вчителі] зайшли до одного брата і помолилися, а мала дитина й каже: “Тату, ми ніколи не молимося, а тільки як хтось до нас приходить, правда ж?”24.

Вчити дітей молитві слід на прикладі своїх молитов—наодинці і з сім’єю. Багато святих останніх днів надто вже часто нехтують спілкуванням з Богом. Я щодня радію спілкуванню зі своїм Творцем в ім’я Господа Ісуса Христа, мого Викупителя, і насолоджуюся ним. А хто не підтримує, образно кажучи, радіозв’язок з нашим Небесним Батьком та Викупителем, втрачають натхнення, що приходить від Господа25.

Рекомендації для вивчення і обговорення

  • Як нам зробити особисті молитви більш змістовними? Як вдячність за Божі благословення може додати нашим молитвам більше змісту?

  • Як зробити сімейні молитви духовною подією для всіх членів сім’ї? Які благословення отримала ваша сім’я завдяки спільним молитвам?

  • З якими труднощами зустрілася ваша сім’я, підбираючи час для проведення сімейної молитви? Як ви подолали їх?

  • Як щоденна молитва допомагає нам бути “відданими і вірними євангелії Господа Ісуса Христа”? Як молитва може зробити нас “сповненими лагідності, смирення і дитячої простодушності”?

  • Що означає “прикликати ім’я Бога”?

  • Чому так важливо щодня прикликати ім’я Бога і просити керівництва Святого Духа?

Посилання

  1. Gospel Standards, comp. G. Homer Durham (1941), 224.

  2. Gospel Standards, 216.

  3. See Conference Report, Oct. 1944, 10.

  4. Gospel Standards, 199.

  5. See Conference Report, Apr. 1945, 10.

  6. Gospel Standards, 371.

  7. Gospel Standards, 144.

  8. In Conference Report, Oct. 1944, 9.

  9. Gospel Standards, 179–80.

  10. “Personal and Family Prayer, ” Improvement Era, Dec. 1942, 779.

  11. In Conference Report, Oct. 1938, 142.

  12. In James R. Clark, comp., Messages of the First Presidency of The Church of Jesus Christ of Latter-day Saints, 6 vols. (1965–75), 6:34.

  13. Gospel Standards, 26.

  14. In Brian H. Stuy, comp., Collected Discourses Delivered by President Wilford Woodruff, His Two Counselors, the Twelve Apostles, and Others, 5 vols. (1987–92), 4:356.

  15. Gospel Standards, 31.

  16. Gospel Standards, 26.

  17. Gospel Standards, 26.

  18. In Collected Discourses, 3:192–93; paragraphing altered.

  19. Message from the First Presidency, in Conference Report, Apr. 1942, 96; read by President J. Reuben Clark Jr.

  20. In Conference Report, Apr. 1945, 10.

  21. Gospel Standards, 254.

  22. Gospel Standards, 25.

  23. Gospel Standards, 156.

  24. Gospel Standards, 156.

  25. In Conference Report, Apr. 1924, 9.

Зображення
young woman praying

“Що б ви не робили, ставайте на коліна й моліться про підтримку Бога”.