Коли варто звертатися за професійною допомогою

Від церковних провідників не очікується бути експертами з психічного здоров’я, і їх до цього не заохочують. Утім, люди, які перебувають у подібних станах, часто звертаються за допомогою до своїх провідників, щоб дізнатися, що робити.

Хоча майже кожен у той чи інший період життя стикається з певними проблемами, що стосуються психічного здоров’я, деякі проблеми можуть повністю виснажувати. Для людей, які мають легкі види деяких проблем, часто корисними бувають рекомендації з буклету Адаптація до місіонерського життя (2013). Хоча цей буклет був створений для місіонерів, він допомагає визначити способи, у які будь-яка людина може реагувати на труднощі. Крім того, співчутлива підтримка від вас, членів сім’ї та інших може допомогти людині подолати проблеми із психічним здоров’ям.

Однак, якщо стан людини не покращується, попри ці запропоновані способи, може знадобитися допомога спеціаліста, який поставить точний діагноз.

Нижче надається перелік деяких проблем із психічним здоров’ям, які потребують оцінювання спеціаліста з психічного здоров’я та з якими церковні провідники можуть зіткнутися у своїх приходах або філіях:

• Думки про самогубство або спроби його вчинити

• Довготривалий депресивний настрій

• Нездатність виконувати необхідні щоденні завдання

• Відчай, безнадія, ненависть до себе

• Порізи, поранення, завдання шкоди собі

• Надмірний страх набрати вагу; значна втрата або набуття ваги

• Неконтрольована нав’язлива повторювана поведінка або мова

• Нав’язливі або рецидивні думки або пориви

• Повторювані зізнання в незначних проблемах

• Неконтрольовані страхи, паніка або тривожні думки

• Ізоляція

• Швидкі або дуже сильні зміни настрою або поведінки

• Параноя, марення, відчуття голосів

• Ризикована сексуальна поведінка

• Неврівноважена поведінка (зла, агресивна, конфліктна)

У цих та інших ситуаціях, що викликають занепокоєння, розгляньте можливість отримання професійної поради від спеціаліста (див. “Поради фахівця та психотерапія”, Загальний довідник, 31.2.6). Церковні провідники можуть проконсультуватися зі Службою з питань сім’ї (якщо вона доступна) або з офісом території, щоб дізнатися, як допомогти людям, і знайти відповідні ресурси.