Розділ 38
Убивство головного судді
Злочестиві люди стали суддями нефійців. Вони карали праведних, а не злочестивих.
Нефію було сумно бачити таку велику злочестивість серед народу.
Одного дня він молився на вежі у своєму саду. Його сад знаходився біля дороги, яка вела до головного ринку у Зарагемлі.
Люди, які йшли по дорозі, чули, як Нефій молився. Зібрався великий натовп людей, які хотіли знати, чому він так засмутився.
Коли Нефій побачив людей, він сказав їм, що засмутився через їхню злочестивість. Він просив їх покаятися.
Він попереджав, що, якщо вони не покаються, то їхні вороги заберуть їхні будинки і міста, і Господь не допоможе їм боротися проти їхніх ворогів.
Нефій сказав, що нефійці були ще злочестивішими, ніж ламанійці, тому що нефійців було навчено заповідей, але вони не виконували їх.
Він сказав, що, якщо нефійці не покаються, то їх буде знищено.
Там було кілька злочестивих суддів. Вони хотіли, щоб люди покарали Нефія за те, що він каже про них та їхні закони.
Дехто з людей погодився із злочестивими суддями. Інші повірили Нефію; вони знали, що він був пророк і казав правду.
Нефій сказав людям, що вони бунтують проти Бога і скоро будуть покарані, якщо не покаються.
Нефій сказав людям, щоб вони пішли і знайшли головного суддю. Він лежатиме у крові, убитий братом, який хотів зайняти його місце.
П’ятеро чоловіків з натовпу побігли подивитися на головного суддю. Вони не вірили, що Нефій був пророком Бога.
Коли вони побачили Сизорама, головного суддю, що лежав у крові, то попадали від страху на землю. Тепер вони знали, що Нефій був пророком.
Слуги Сизорама вже знайшли головного суддю перед цим і побігли, щоб розповісти про все людям. Вони повернулися і побачили п’ятеро чоловіків, які лежали там.
Люди подумали, що ці п’ятеро чоловіків убили Сизорама.
Вони кинули цих п’ятьох чоловіків до в’язниці і розіслали проголошення по місту, що головного суддю було вбито і вбивці у в’язниці.
Наступного дня люди пішли до місця, де мало бути поховано головного суддю. Судді, які були в саду Нефія, запитали, де ці п’ятеро чоловіків.
Судді захотіли побачити звинувачених убивць.
Звинуваченими виявилися п’ятеро чоловіків, які побігли з саду Нефія до головного судді.
Ці п’ятеро чоловіків сказали, що вони знайшли головного суддю, якій лежав у крові, як і сказав Нефій. Тоді судді звинуватили Нефія у тому, що він підіслав когось убити Сизорама.
Знаючи, що Нефій був пророком, п’ятеро чоловіків почали сперечатися з суддями, але ті не слухали. Вони наказали зв’язати Нефія.
Судді запропонували Нефію гроші і життя, якщо він зізнається, що був учасником змови вбивства головного судді.
Нефій сказав суддям, щоб вони покаялися у своїй злочестивості. Потім він сказав, щоб вони пішли до Сеантума, брата Сизорама.
Нефій сказав їм запитати Сеантума, чи не був він у змові з Нефієм убити Сизорама. Нефій сказав, що Сеантум відповість “ні”.
Потім судді мали запитати Сеантума, чи це він убив свого брата. Сеантум знову відповість “ні”, але судді знайдуть кров на полі його плаща.
Нефій сказав, що потім Сеантум затремтить, зблідне і, зрештою, зізнається у вбивстві свого брата.
Судді пішли до дому Сенатума, і все сталося так, як сказав Нефій. Нефія і п’ятьох чоловіків було звільнено.
Коли люди пішли від Нефія, то дехто казав, що він був пророком, інші казали, що---богом. Нефій пішов додому все ще засмучений їхньою злочестивістю.