Розділ 17
Втеча Алми та його народу
Одного дня, коли народ Алми працював на своїх полях, військо ламанійців перейшло кордон їхньої землі.
Нефійці злякалися і побігли до міста ховатися. Алма сказав їм пам’ятати про Бога і що Бог їм допоможе. Нефійці почали молитися.
Господь пом’якшив серця ламанійців, і вони не завдали нефійцям шкоди. Ламанійці заблукали у пустині, намагаючись відшукати народ царя Лімгія.
Ламанійці пообіцяли Алмі, що не турбуватимуть його народ, якщо їм скажуть, як повернутися у їхню землю. Алма показав їм дорогу.
Але ламанійці не виконали своє обіцяння. Вони поставили сторожу навколо землі, де жили Алма і його народ, і вони більше не були вільними.
Цар ламанійців поставив Амулона правити над народом Алми. Амулон був нефійцем і злочестивим священиком царя Ноя.
Амулон примушував народ Алми дуже важко працювати. Вони молилися про допомогу, але Амулон сказав, що того, кого спіймають під час молитви, буде вбито. Люди продовжували молитися у своїх серцях.
Бог почув їхні молитви і зміцнив людей, щоб їхня робота здавалася їм легшою. Люди були бадьорими і терплячими.
Бог був задоволений тим, що люди були вірними. Він сказав Алмі, що допоможе їм утекти від ламанійців.
Уночі люди зібрали їжу і худобу. Наступного ранку Бог наслав на ламанійців сон у той час, коли Алма і його народ залишали місто.
Після 12 днів мандрів люди прийшли до Зарагемлі, де їх радо зустріли цар Мосія та його народ.