2018
Піклування про хворе немовля і моє покликання
January 2018


Голоси святих останніх днів

Піклування про хворе немовля і моє покликання

Зображення
Young Womanhood Recognition

Коли мене покликали служити радником у Товаристві молодих жінок в моєму приході, я прийняла покликання, але непокоїлася, як буду його виконувати. Мені здавалося, що я не готова, і у мне були великі труднощі.

За три місяці до отримання покликання, після вагітності, яка супроводжувалася великим ризиком, народився мій маленький синочок Ніколас. Йому потрібен був постійний медичний нагляд. Через кілька тижнів після народження у нього на одній повіці з’явилася червона плямка і поступово почала рости. Наш педіатр пояснила, що то доброякісна пухлина, і вона зникне, коли Ніколасу виповниться рік. Однак пухлина швидко росла. Вона поширилася на очну ямку і зрештою призвела б до пошкодження зору, якби ми не лікували її.

Ми прийняли тяжке рішення почати хіміотерапію. Тендітне тільце Ніколаса негативно відреагувало на таке лікування. У нього щодня була температура, він постійно підхоплював інфекції і мав малу вагу. Через усе це він постійно плакав. Мені ставало все важче і важче за таких обставин виконувати покликання. Я не знала, як з ним справлятися.

На щастя, мене підтримував чоловік. Разом ми відчували, що мені слід продовжувати. Президент Товариства молодих жінок також мене підтримувала. Вона була вірною і терплячою сестрою. Вона допомогла мені побачити ті якості, про які я не знала, і допомогла знаходити способи служити, про які я й гадки не мала.

Щотижневе спілкування з молодими жінками допомогло мені не зациклюватися на повсякденних уколах, оглядах і лікарях. Це допомогло мені не марнувати час на те, щоб жаліти себе або запитувати, чому це сталося з моїм маленьким ангелом. Моє покликання стало благословенням, і перш ніж я усвідомила це, Ніколас підріс, а лікування закінчилося. Ніколас став веселим і здоровим хлопчиком, повним енергії.

Служіння тим доблесним дочкам Небесного Батька допомогло мені подолати почуття невідповідності, розвинути вічні узи дружби, розкрити в собі таланти і покращитися у виконанні своїх обов’язків мами і дружини.

Господь не завжди усуває від нас випробування, але я знаю всім серцем, що Він завжди хоче допомагати нам мати силу з ними справлятися.