“Іди вслід за Мною”
    Footnotes

    “Іди вслід за Мною”

    Ісус Христос запрошує нас стати на завітний шлях повернення додому до наших Небесних Батьків і бути з тими, кого ми любимо.

    Мої улюблені брати і сестри, ми, з моєю дружиною Венді, радіємо можливості бути з вами цього ранку Суботнього дня. Багато чого відбулося з часу нашої останньої генеральної конференції. Нові храми були освячені в Консепсьоні, Чилі; Барранкілья, Колумбія; і Римі, Італія. Під час цих священних подій ми відчували рясний вилив Духа.

    Я вітаю багатьох жінок (і чоловіків), які недавно прочитали Книгу Мормона і знайшли радість і приховані скарби. Мене надихали розповіді про чудеса, які відбувалися.

    Я захоплююся 11-річними молодими чоловіками, які, тепер в якості дияконів, гідно розносять причастя кожної неділі. Вони відвідують храм разом із 11-річними молодими жінками, які зараз прагнуть навчатися і служити у класі “Вулик”. І молоді чоловіки, і молоді жінки проповідують євангельські істини ясно й переконливо.

    Я радію разом із дітьми і молоддю, які допомагають навчати євангелії у своїх домівках, працюючи зі своїми батьками, щоб дотримуватися навчального плану, який зосереджений на домівці і підтримується Церквою.

    Ми отримали це фото чотирирічного Блейка, який суботнім ранком схопив церковний підручник і вигукнув: “Мені треба наситити свій дух!”

    Блейк насичує свій дух

    Блейк, ми в захопленні від тебе та інших, хто вибирає наситити свій дух, бенкетуючи істинами відновленої євангелії Ісуса Христа. І ми тішимося тим знанням, що багато хто отримує силу Бога у своєму житті, поклоняючись і служачи у храмі.

    Як багато з вас знають, нашу сім’ю спіткала хвилююча розлука три місяці тому, коли наша дочка, Венді, пішла з цього земного життя. В останні дні її боротьби з раком як батько я був благословенний можливістю в останнє поспілкуватися з дочкою.

    Я взяв її за руки і сказав, як сильно люблю її і як сильно я вдячний за те, що я її батько. Я сказав: “Ти уклала шлюб у храмі і віддано шануєш свої завіти. У вашій з чоловіком сім’ї народилося семеро дітей, і ви виховали їх відданими учнями Ісуса Христа, доблесними членами Церкви й активними громадянами. І вони вибрали собі подружжя, які відповідали тим самими нормам. Твій тато дуже, дуже пишається тобою. Ти принесла у моє життя так багато радості!”

    Вона тихо відповіла: “Дякую, тато”.

    Цей момент був зворушливою і сповненою сліз подією. За її 67 років життя ми працювали разом, співали разом і часто каталися на лижах разом. Але того вечора ми говорили про найважливіше: про завіти, обряди, послух, віру, сім’ю, вірність, любов і вічне життя.

    Нам дуже не вистачає нашої дочки. Однак, завдяки відновленій євангелії Ісуса Христа, ми не хвилюємося за неї. Продовжуючи шанувати наші завіти з Богом, ми живемо в очікуванні на те, щоб бути знову з нею. А тим часом ми служимо Господу тут, а вона служить Йому там—в раю1.

    Насправді, ми, з дружиною, відвідали рай раніше цього року—місто Парадайз, штат Каліфорнія, назва якого перекладається як “рай”. Коли це сталося, наш запланований візит туди відбувся менше, ніж через 40 годин після того, як наша дочка пішла з цього світу. Нас, разом зі старійшиною Кевіном У. Пірсоном і його дружиною, Джун, зміцнили святі з Чикського Каліфорнійського колу. Ми дізнались про їхню велику віру, їхнє служіння і чудеса, які відбувалися навіть в часи їхніх руйнівних втрат, спричинених найбільш нищівною пожежею в історії Каліфорнії.

    Перебуваючи там, ми довго говорили з молодим полісменом на ім’я Джон, який був одним з багатьох хоробрих перших рятівників. Він згадав про суцільну темряву, яка зійшла на Парадайз 8 листопада 2018 року, коли полум’я й тліючі жарини захоплювали місто, поглинаючи майно і власність неначе батіг, не залишаючи нічого крім куп золи і поодиноких цегляних димоходів.

    Дім зборів після пожежі

    Протягом 15 годин Джон їздив непроглядною темрявою, в якій носилися грізні тліючі жарини, і допомагав людині за людиною, сім’ї за сім’єю втекти до безпечного місця, постійно ризикуючи власним життям. Втім, під час цієї важкої справи Джона дуже хвилювало всепоглинаюче запитання: “Де моя сім’я?” Через багато довгих, жахливих годин душевних мук, він нарешті дізнався, що її було безпечно евакуйовано.

    Розповідь Джона про хвилювання за свою сім’ю спонукала мене звернутися сьогодні до тих з вас, хто, наблизившись до кінця свого земного життя, може запитати “Де моя сім’я?” У той майбутній день, коли ви завершите своє земне випробування і увійдете в духовний світ, перед вами постане те серйозне запитання: “Де моя сім’я?”

    Ісус Христос навчає про зворотний шлях у наш вічний дім. Він розуміє план нашого Небесного Батька стосовно вічного розвитку краще, ніж будь-хто з нас. Зрештою, Він є ключовим каменем усього цього. Він є нашим Викупителем, нашим Цілителем і нашим Спасителем.

    Відтоді, як Адам і Єва були вигнані з Еденського саду, Ісус Христос простягнув Свою могутню руку допомоги всім, хто вибрав іти за Ним. У Писаннях неодноразово говориться про те, що попри будь-які гріхи, будь-яких людей, Його руки все ще простягнуті2.

    Дух кожного з нас природно прагне того, щоб сімейна любов тривала вічно. Пісні про любов увічнюють помилкову ідею, що любов—це все, що вам потрібно, якщо ви хочете бути разом навічно. А дехто помилково вважає, що Воскресіння Ісуса Христа дає обіцяння, що всі люди будуть зі своїми рідними після смерті.

    Насправді, Сам Спаситель достатньо чітко пояснив, що хоча Його Воскресіння й запевняє, що всі, хто будь-коли жив, дійсно воскреснуть і житимуть вічно3, потрібно набагато більше, якщо ми хочемо отримати великий привілей піднесення. Спасіння—це особиста справа, тоді як піднесення—справа сімейна.

    Послухайте ці слова, сказані Господом Ісусом Христом Його пророку: “Усі завіти, договори, узи, зобов’язання, присяги, клятви, виконання, зв’язки, об’єднання або очікування, які не складено, в які не ввійшли і які не запечатано Святим Духом обіцяння … не мають дієвості, сили або чинності у воскресінні з мертвих та після нього; бо всі договори, які не складено з цією метою, закінчуються, коли люди вмирають”4.

    Тож, що потрібно для того, щоб сім’ю було піднесено навічно? Ми стаємо гідними цього привілею, укладаючи завіти з Богом, дотримуючись цих завітів і отримуючи необхідні обряди.

    Так було ще з початку часів. Адам і Єва, Ной і його дружина, Авраам і Сара, Легій і Сарія та всі інші віддані учні Ісуса Христа—починаючи зі сотворіння світу—уклали ті самі завіти з Богом. Вони отримали ті самі обряди, які виконали ми, як члени відновленої Церкви Господа сьогодні: ті завіти, які ми отримуємо під час хрищення і в храмі.

    Спаситель запрошує всіх іти за Ним у води хрищення і, з часом, укласти додаткові завіти з Богом у храмі та отримати ті подальші необхідні обряди і бути вірними їм. Усе це потрібне, якщо ми хочемо бути піднесеними з нашими сім’ями і з Богом навічно.

    Моє серце страждає через те, що багато людей, яких я люблю, якими захоплююся і яких поважаю, відхиляють Його запрошення. Вони ігнорують благання Ісуса Христа, коли Він кличе: “Іди вслід за Мною”5.

    Я розумію, чому Бог плаче6. Я також плачу за такими друзями й родичами. Вони є чудовими чоловіками й жінками, які віддані своїй сім’ї і громадським обов’язкам. Вони щедро жертвують своїм часом, силами й ресурсами. І світ стає кращим завдяки їхнім зусиллям. Але вони вибрали не укладати завіти з Богом. Вони не отримали обрядів, які піднесуть їх з їхніми сім’ями і об’єднають їх разом навічно7.

    Як же мені хочеться зустрітися з ними і запросити серйозно обміркувати закони Господа, які відкривають можливості. Я думав про те, що можу сказати, аби вони відчули, як сильно Спаситель любить їх, і дізнались, як сильно я люблю їх, і усвідомили, як чоловіки й жінки, які дотримуються завітів, можуть отримати “повноту радості”8.

    Їм потрібно зрозуміти, що хоча для них і є місце в прийдешньому—з чудовими чоловіками і жінками, які також виберуть не укласти завіти з Богом—це місце не буде тим, де сім’ї об’єднаються і отримають привілей жити і розвиватися вічно. Це царство не буде місцем, де вони відчуватимуть повноту радості—нескінченного розвитку і щастя9. Ці чудові благословення можуть прийти лише, якщо жити в піднесеному целестіальному царстві з Богом, нашим Вічним Батьком; Його Сином, Ісусом Христом; і нашими чудовими, гідними і підготовленими членами сім’ї.

    Я відчуваю, що маю сказати своїм друзям, які вагаються:

    “У цьому житті ви ніколи не зупинялися на тому, що не було найкращим. Однак, коли ви відмовляєтеся повністю прийняти відновлену євангелію Ісуса Христа, ви вибираєте зупинитися на чомусь не найкращому.

    Спаситель сказав: “Багато осель у домі Мого Отця”10. Однак, коли ви вибираєте не укладати завіти з Богом, ви обираєте собі найбільш худий дах над головою в усій вічності”.

    Тому я благаю своїх нерішучих друзів такими словами:

    “Вилийте своє серце Богові. Запитайте Його, чи є істинним усе це. Знайдіть час, щоб дослідити Його слова. Насправді дослідити! Якщо ви дійсно любите свою сім’ю і якщо ви бажаєте бути піднесеними з ними всю вічність, заплатіть цю ціну зараз—через серйозне вивчення і палку молитву—щоб дізнатися про ці вічні істини і потім жити за ними.

    Якщо ви не впевнені, що навіть вирите в Бога, почніть з цього. Зрозумійте, що через брак стосунків з Богом, людина може сумніватися в існуванні Бога. Тож, почніть налагоджувати стосунки з Ним. Упокортеся. Моліться про здатність бачити Божу руку у своєму житті і у світі, що оточує вас. Просіть Його відповісти вам, чи дійсно Він існує—чи знає Він вас. Запитайте Його, які почуття Він має до вас. А потім слухайте!”

    Один з таких дорогих мені друзів мав малий досвід спілкування з Богом. Але він жадав бути зі своєю померлою дружиною. Тож, він попросив мене допомогти йому. Я заохотив його зустрітися з нашими місіонерами, щоб зрозуміти доктрину Христа і дізнатися про євангельські завіти, обряди і благословення.

    Він так і зробив. Однак він відчув, що той шлях, який вони запропонували, вимагатиме від нього надто багато змін у житті. Він сказав: “Мені буде дуже важко виконувати ці заповіді і завіти. Також, можливо, я не зможу платити десятину, і у мене немає часу служити в Церкві”. Тоді він попросив мене: “Коли я помру, будь ласка, зроби необхідну храмову роботу за мою дружину і за мене, щоб ми могли бути разом знову”.

    На щастя, я не є суддею цього чоловіка. Але я дуже сумніваюсь в дієвості повірнецької храмової роботи за чоловіка, який мав можливість христитися в цьому житті, бути висвяченим у священство і отримати храмові благословення тут, у земному житті, але який прийняв свідоме рішення відхилити цей шлях.

    Мої дорогі брати і сестри, Ісус Христос запрошує нас стати на завітний шлях повернення додому до наших Небесних Батьків і бути з тими, кого ми любимо. Він запрошує нас: “Іди вслід за Мною”.

    Зараз, як Президент Його Церкви, я благаю тих з вас, хто відійшов від Церкви, і тих, хто, насправді, ще не прагнув дізнатися про те, що Церкву Спасителя було відновлено. Виконуйте духовну роботу, щоб дізнатися про це особисто, і, будь ласка, зробіть це зараз. Час спливає.

    Я свідчу, що Бог живий! Ісус є Христом. Його Церква і повнота Його євангелії були відновлені, щоб благословити наше життя радістю тут і в майбутньому. Я свідчу про це в ім’я Ісуса Христа, амінь.