Правильна назва Церкви
Ісус Христос наказав нам називати Церкву Його іменем, тому що це Його Церква, сповнена Його сили.
Мої улюблені брати і сестри, у цей прекрасний Суботній день ми разом насолоджуємося багатьма нашими благословеннями від Господа. Ми дуже вдячні за ваші свідчення про відновлену євангелію Ісуса Христа, за жертви, які ви принесли, щоб залишитися на шляху укладених з Ним завітів або повернутися на цей шлях, а також за ваше віддане служіння в Його Церкві.
Сьогодні я відчуваю, що повинен обговорити з вами питання великої важливості. Кілька тижнів тому я виступив із заявою стосовно правильної назви Церкви1. Я зробив це тому, що Господь дав мені знати, наскільки важливою є назва, яку, як Він проголосив, повинна мати Його Церква, а саме: Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів2.
Як і очікувалося, відгуки на цю заяву та стилістичний довідник3 були суперечливими. Багато хто з членів Церкви негайно ж виправив назву Церкви у своїх блогах і на своїх сторінках у соціальних мережах. Інші дивувалися: чому при всьому тому, що відбувається у світі, необхідно було наголошувати на чомусь такому “несуттєвому”. А ще хтось казав, що оскільки зробити це неможливо, то навіщо й намагатися? Дозвольте мені пояснити, чому ми з такою великою уважністю ставимося до цього питання. Перш за все дозвольте мені зазначити, чим це не є:
-
Це не є зміною назви.
-
Це не є ребрендінгом.
-
Це не є чимось поверховим.
-
Це не є примхою.
-
Це не є несуттєвим.
Натомість це є коригуванням. Це є наказом Господа. Не Джозеф Сміт дав назву Церкві, яку було відновлено через нього, і не Мормон. Її дав Сам Спаситель, Який сказав: “Бо так буде Мою Церкву названо в останні дні, а саме: Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів”4.
Навіть ще раніше, у 34 р. від Р.Х., наш воскреслий Господь дав подібну ж настанову членам Своєї Церкви, коли відвідував їх в Америці. У той час Він сказав:
“Ви назвете церкву Моїм іменем; …
І як може вона бути Моєю церквою, якщо не буде називатися Моїм іменем? Бо якщо церква називається Мойсеєвим іменем, тоді це Мойсеєва церква; або якщо вона називається іменем людини, тоді це церква людини; але якщо вона називатиметься Моїм іменем, тоді це Моя церква”5.
Тому-то назва Церкви і не підлягає зміні. Коли Спаситель ясно заявляє, якою саме повинна бути назва Його Церкви і навіть починає Свою заяву словами: “Ви назвете церкву Моїм іменем”, Він каже це серйозно. І якщо ми дозволяємо, щоб використовувалися скорочена назва або прізвисько, і дозволяємо собі сприймати це або ж навіть сприяти цьому, то Він ображається.
Що є в назві або, в цьому випадку, у скороченій назві? Коли мова йде про скорочену назву Церкви, наприклад, таку: “Церква СОД”, “Мормонська Церква” або “Церква Святих Останніх Днів”, то найбільше впадає в око те, що в цих назвах відсутнє імʼя Спасителя. Вилучення Господнього імені з Господньої Церкви---це велика перемога Сатани. Коли ми видаляємо імʼя Спасителя, то тим самим ігноруємо все, що Ісус Христос зробив для нас---навіть Його Спокуту.
Подивіться на це з Його точки зору: у доземному житті Він був Єговою, Богом Старого Завіту. Під проводом Свого Батька Він був Творцем цього світу й інших світів6. Він вибрав підкоритися волі Свого Батька й зробити для всіх Божих дітей те, що ніхто інший зробити не зміг би! Він, у Своїй поблажливості, прийшов на землю як Єдинонароджений від Батька у плоті; Його жорстоко кривдили, висміювали, на Нього плювали і Його бичували. У Гефсиманському саду наш Спаситель взяв на Себе кожний біль, кожний гріх і всі муки й страждання, які будь-коли були у вас і у мене, і в кожного, хто колись жив чи житиме. Під тяжкістю цього нестерпного тягаря Він кровоточив кожною порою7. Усі ці страждання ще більше посилилися, коли Його жорстоко розіпʼяли на Голгофському хресті.
Завдяки всьому цьому, що було нестерпно переносити, і Його Воскресінню---Його безкінечній Спокуті,---Він дарував всім безсмертя і викупив кожного з нас від наслідків гріха, за умови нашого покаяння.
Після воскресіння Спасителя і смерті Його апостолів світ поринув у темряву на десятки років. Потім, у 1820 році, Бог Батько і Його Син, Ісус Христос, явилися пророку Джозефу Сміту, щоб розпочати Відновлення Господньої Церкви.
Після всього, що Він витерпів---після всього, що Він зробив для людства,---я з великим жалем усвідомлюю, що непомітно для себе ми поступово погодилися з тим, що відновлена Господня Церква називається іншими іменами, в кожному з яких видалено священне імʼя Ісуса Христа!
Кожної неділі, гідно приймаючи причастя, ми даємо нашому Небесному Батькові своє поновлене священне обіцяння, що ми бажаємо взяти на себе імʼя Його Сина, Ісуса Христа8. Ми обіцяємо наслідувати Його, каятися, виконувати Його заповіді й завжди памʼятати Його.
Коли ми випускаємо Його імʼя з назви Його Церкви, то чи не усуваємо ми ненавмисно Його із самого центру нашого життя?
Взяти на себе імʼя Спасителя---це, зокрема, й заявляти й свідчити іншим---своїми вчинками і своїми словами,---що Ісус є Христос. Чи не надто вже ми боїмося образити когось, хто називає нас “мормонами”, що перестаємо захищати Самого Спасителя, заступатися за Нього, навіть у випадку з назвою, якою Його Церква називається?
Якщо ми як народ і як окремі люди маємо доступ до сили Спокути Ісуса Христа---щоб Йому очистити і зцілити нас, щоб зміцнити і звеличити нас, і, зрештою, щоб дати нам піднесення,---ми повинні чітко визнати, що саме Він і є джерелом тієї сили. Ми можемо почати називати Його Церкву так, як назвав її Він.
У світі Господній Церкві дали спотворену назву: “Мормонська Церква”. Але ми як члени Господньої Церкви знаємо, Хто стоїть на чолі її: Сам Ісус Христос. На жаль, багато з тих, хто чує слово Мормон, може подумати, що ми поклоняємося Мормону. Це не так! Ми шануємо й поважаємо того великого стародавнього американського пророка9. Але ми---учні не Мормона. Ми---учні Господа.
У ранній період існування відновленої Церкви такі назви, як Мормонська Церква і мормони10 часто використовувалися як образливі слова---як грубі слова, як лайливі слова, щоб приховати Божу руку у відновленні Церкви Ісуса Христа в ці останні дні11.
Брати і сестри, існує багато мирських аргументів проти відновлення правильної назви Церкви. Оскільки ми живемо у компʼютеризованому світі і відбувається оптимізація пошукових систем, яка допомагає всім нам знаходити потрібну інформацію майже миттєво---зокрема, й інформацію про Господню Церкву,---критики кажуть, що робити виправлення у цей час нерозумно. Інші вважають, що оскільки ми широко відомі як “мормони” і як “Мормонська Церква”, то слід просто прийняти це так, як воно є.
Якби мова йшла про бренд якоїсь організації, створеної людиною, ці аргументи були б переконливими. Однак у цьому вкрай важливому питанні ми дивимося на Того, Чиєю ця Церква є, і визнаємо, що дороги Господа не є і ніколи не будуть дорогами людини. Якщо ми будемо терпеливими і будемо добре виконувати свою частину, Господь направлятиме нас у виконанні цього важливого завдання. Зрештою, усі ми знаємо, що Господь допомагає тим, хто прагне виконувати Його волю, так само, як Він допоміг Нефію виконати завдання---побудувати корабель, щоб перетнути море12.
Ми хотітимемо любʼязно й терпеливо старатися виправити ці помилки. ЗМІ, які заслуговують на довіру, з розумінням поставляться до нашого прохання.
На попередній генеральній конференції старійшина Бенхамін Де Ойос розповів про такий випадок. Він сказав:
“Кілька років тому, коли я служив у церковному відділі зі зв’язків з громадськістю в Мексиці, нас [з напарником] запросили на радіо, щоб ми взяли участь у ток-шоу. … [Один з ведучих цієї програми] запитав [нас]: “Чому у вашої Церкви така довга назва?” …
Ми з напарником усміхнулися, почувши таке чудове запитання, і пояснили, що назва Церкви не була вибрана людьми. Вона була дана Спасителем. … Ведучий програми одразу ж з повагою відповів: “Отже ми й надалі з великим задоволенням будемо називати її саме так”13.
У цій розповіді є своєрідний взірець. Одне за одним, наші особисті найкращі старання будуть потрібні, щоб виправити помилки, які з роками поступово стали прийнятними14. Решта світу, можливо, буде, а, можливо, й ні, називати нас так, як це правильно. Але це ж лицемірно---засмучуватися через те, що світ використовує для Церкви та її членів неправильну назву чи прізвисько, якщо ми самі робимо те ж саме.
Корисним є наш оновлений стилістичний путівник. У ньому сказано: “При першому згадуванні бажано вказати повну назву Церкви: “Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів”. Якщо вам потрібно скоротити назву, бажано використовувати назви: “Церква” або “Церква Ісуса Христа”. Назва “Відновлена Церква Ісуса Христа” теж є точною і її також можна використовувати”15.
Якщо хтось спитає: “Ви мормон?”, ви можете відповісти: “Якщо ви питаєте, чи я є членом Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, то так!”
Якщо хтось запитає: “Ви святий останніх днів”16, ви можете відповісти: “Так. Я вірю в Ісуса Христа і є членом Його відновленої Церкви”.
Мої дорогі брати і сестри, я обіцяю вам: якщо ви будете якнайкраще старатися, щоб відновити правильну назву Господньої Церкви, то Він, Чиєю ця Церква є, буде посилати Свою силу і проливати Свої благословення на голови святих останніх днів17 так рясно, як ми ще ніколи не бачили. Ми матимемо знання і силу від Бога, які допомагатимуть нам нести благословення відновленої євангелії Ісуса Христа кожному народу, коліну, язику і всім людям та допомагати у підготовці світу до Другого пришестя Господа.
Тож, що є в назві? Якщо мова йде про назву Господньої Церкви, відповідь така: “Все!” Ісус Христос наказав нам називати Церкву Його іменем, тому що це Його Церква, сповнена Його сили.
Я знаю, що Бог живе. Ісус є Христос. Він веде сьогодні Свою Церкву. Я свідчу про це у священне ім’я Ісуса Христа, амінь.