Вступне слово
    Footnotes

    Вступне слово

    Прийшов час для Церкви, зосередженої на домівці, підтриманої тим, що відбувається в наших філіях, приходах і приміщеннях колів.

    Мої дорогі брати і сестри, ми з нетерпінням чекали на те, щоб знову зібратися з вами на цій жовтневій генеральній конференції Церкви. Ми висловлюємо наші сердечні вітання кожному з вас. Ми глибоко вдячні за ваші молитви на нашу підтримку. Ми можемо відчувати їхній вплив. Дякую вам!

    Ми вдячні за ваші величезні зусилля щодо виконання настанов, наданих на генеральній конференції шість місяців тому. Президентства колів по всьому світу прагнули отримати одкровення, необхідні для реорганізації кворумів старійшин. Чоловіки в тих кворумах разом з нашими відданими сестрами з Товариства допомоги старанно працюють щоб служити нашим братам і сестрам у вищий, святіший спосіб. Нас надихає ваша доброчесність і надзвичайні зусилля в донесенні любові Спасителя до ваших сімей, сусідів і друзів та в служінні їм так, як це робив би Він.

    Після квітневої конференції ми з сестрою Нельсон зустрічалися з членами Церкви на чотирьох континентах і на морських островах. Від Єрусалиму до Хараре, від Вінніпегу до Бангкоку ми відчували вашу велику віру і силу ваших свідчень.

    Нас переповнює радість від кількості наших молодих людей, які приєдналися до молодіжного батальйону Господа, щоб допомагати збирати розсіяний Ізраїль1. Ми дякуємо вам! І коли ви продовжуєте виконувати те, що я попросив вас на нашому всесвітньому духовному вечорі для молоді, ви показуєте приклад для наслідування решті з нас. І який же великий вплив маєте ви, молодь!

    Протягом останніх років ми в головуючих радах Церкви працювали над фундаментальним питанням: як ми можемо донести євангелію в її простій чистоті та обряди з їхньою вічною силою до всіх дітей Бога?

    Як святі останніх днів ми звикли думати про “церкву” як щось, що відбувається у наших будинках зборів, підтримане тим, що відбувається вдома. Нам слід відкоригувати це сприйняття. Прийшов час для Церкви, зосередженої на домівці, підтриманої тим, що відбувається в наших філіях, приходах і приміщеннях колів.

    Оскільки Церква продовжує розповсюджуватися по світу, багато членів Церкви живуть там, де немає будинків зборів---і, найвірогідніше, у найближчому майбутньому і не буде. Я пам’ятаю одну сім’ю, якій у подібних обставинах потрібно було збиратися у себе вдома. Я запитав матір, чи подобалося їй ходити до церкви у власній домівці. Вона відповіла: “Мені подобається! Тепер мій чоловік підбирає вдома кращі слова, знаючи, що кожної неділі буде благословляти тут причастя”.

    Довготривала мета Церкви---це допомогти всім її членам зміцнити свою віру в нашого Господа Ісуса Христа і Його Спокуту, допомогти їм укласти власні завіти з Богом і дотримуватися їх, а також зміцнити і запечатати свої сім’ї. У сьогоднішньому складному світі це нелегко. Супротивник посилює свої нападки на віру, на нас і на наші сім’ї зростаючими темпами. Для духовного виживання нам слід мати напоготові зустрічні стратегії та проактивні плани. Відповідно, ми тепер бажаємо внести організаційні зміни, які і надалі зміцнюватимуть наших членів Церкви та їхні сім’ї.

    Протягом багатьох років провідники Церкви працювали над інтегрованим планом навчання, щоб зміцнити сім’ї та окремих осіб через зосереджений на домівці і підтриманий Церквою план вивчення доктрини, зміцнення віри і заохочення до глибшого особистого поклоніння. Наші зусилля цих останніх років---дотримуватися Суботнього дня у святості, щоб зробити його приємністю та особистим підтвердженням Богу, що ми Його любимо---будуть підтримані нововведеннями, які ми зараз представимо.

    Цього ранку ми оголосимо про новий баланс і зв’язок між навчанням євангелії вдома і в Церкві. Кожен з нас відповідає за власне духовне зростання. І в Писаннях чітко сказано, що батьки несуть головну відповідальність за те, щоб навчати своїх дітей доктрині2. Це відповідальність Церкви---допомагати кожному члену Церкви досягати божественно встановленої мети---зростати в його чи її особистому знанні євангелії.

    Старійшина Квентін Л. Кук зараз пояснить ці важливі зміни. Усі члени Ради Першого Президентства і Кворуму Дванадцятьох Апостолів в єдності підтримують це послання. Ми із вдячністю засвідчуємо натхнення від Господа, яке вплинуло на розробку планів і процедур, про які повідомить старійшина Кук.

    Мої дорогі брати і сестри, я знаю, що Бог живе! Ісус є Христос! Це Його Церква, яку Він веде через пророцтво та одкровення Своїм смиренним слугам. Я свідчу про це в ім’я Ісуса Христа, амінь.