Завіти
    Footnotes

    Завіти

    Коли ми усвідомлюємо, що ми є дітьми завіту, ми знаємо, хто ми, і чого Бог від нас чекає.

    Через тиждень після недавнього доручення створити перший кіл в Москві, Росія1, я відвідав конференцію округу в Санкт-Петербурзі. Коли під час виступу я говорив про свою вдячність за перших місіонерів і місцевих провідників, які зміцнили Церкву в Росії, то згадав ім’я В’ячеслава Єфімова. Він був першим з навернених у Росії, який став президентом місії. Вони з дружиною чудово справилися з тим дорученням. Невдовзі після завершення їхньої місії, і на наш превеликий смуток, президент Єфімов раптово помер2. Йому було лише 52 роки.

    Розповідаючи про цю пару піонерів, я відчув спонукання запитати, чи була присутньою в залі сестра Єфімова. Далеко в кінці залу піднялася жінка. Я запросив її підійти до мікрофону. Так, це була сестра Галина Єфімова. Вона виступила з упевненістю і принесла могутнє свідчення про Господа, Його євангелію та Його відновлену Церкву. Вони з чоловіком були запечатані у святому храмі. Вона сказала, що вони були поєднані навіки. Вони продовжували бути місіонерськими напарниками, вона по цей бік завіси, а він по інший3. Зі сльозами радості вона подякувала Богу за священні храмові завіти. Я теж плакав, повністю усвідомлюючи, що вічна єдність, прикладом якої була ця вірна пара, була праведним наслідком укладання, дотримання і шанування священних завітів.

    Одним із найважливіших вчень істинної релігії є вчення про священний завіт. Юридичною мовою завіт, як правило, означає погодження двох або кількох сторін. Але в релігійному сенсі завіт---це щось набагато значущіше. Це священне обіцяння Богу. Він встановлює умови. Кожна людина має вибір прийняти ці умови. Якщо людина приймає умови завіту і послушна закону Бога, він або вона отримують благословення, пов’язані із цим завітом. Ми знаємо, що “коли ми отримуємо якесь благословення від Бога, то це завдяки виконанню того закону, на якому воно ґрунтується”4.

    Історично Бог завжди укладав завіти зі Своїми дітьми5. Його завіти пронизують увесь план спасіння і тому є частиною повноти Його євангелії6. Наприклад, Бог пообіцяв послати для Своїх дітей Спасителя7, взамін попросивши їх бути слухняними Його закону8.

    В Біблії ми читаємо про чоловіків і жінок Старого Світу, які називалися дітьми завіту. Якого завіту? “Заповіту, що Бог вашим батькам заповів, промовляючи до Авраама: “І в насінні твоїм усі народи землі благословенні будуть!”9

    У Книзі Мормона ми читаємо про людей Нового Світу, які також були названі дітьми завіту10. Воскреслий Господь сказав їм: “І ось, ви є діти пророків; і ви з дому Ізраїля; і ви з того завіту, який Батько склав з вашими батьками, кажучи Авраамові: І в твоєму сімені всі коліна землі будуть благословенні”11.

    Спаситель пояснив, чому це важливо, що вони є дітьми завіту. Він сказав: “Батько поставив Мене для вас спочатку, і послав Мене благословити вас, відвертаючи кожного з вас від ваших беззаконь; і це через те, що ви---діти завіту”12.

    Завіт, який Бог уклав з Авраамом13, а пізніше знову підтвердив з Ісаком14 та Яковом15, має величезну важливість. Він містить кілька обіцянь, серед яких наступні:

    • Ісус Христос народиться від нащадків Авраама.

    • Потомство Авраама буде чисельним, і матиме право на вічне зростання, а також на можливість мати священство.

    • Авраам стане батьком багатьох народів.

    • Його нащадки наслідують певні землі.

    • Усі народи землі благословляться в його потомстві16.

    • І цей завіт буде вічним---навіть “на тисячу поколінь”17.

    Деякі з цих обіцянь були виконані, інші чекають на своє виконання. Я цитую одне з ранніх пророцтв Книги Мормона: “Наш батько [Легій] говорив не тільки про наше сім’я, але також про весь дім Ізраїлевий, вказуючи на завіт, який має здійснитися в останні дні; завіт, який Господь склав з нашим батьком Авраамом”18. Чи не дивовижно це? За 600 років до народження Ісуса у Віфлеємі, пророки знали, що завіт Авраама зрештою виповниться лише в останні дні.

    Для того, щоб виконати це обіцяння, Господь явився в ці останні дні, щоб відновити завіт Авраама. Пророку Джозефу Сміту Вчитель сказав:

    “Авраам отримав обіцяння щодо свого сімені і плоду своїх стегон,---від тих стегон ти, … Мій слуга Джозеф, …

    Це обіцяння є вашим ще й тому, що ви від Авраама”19.

    З цим відновленням ми отримали, так само, як і ті, хто жили в давнину, святе священство і вічну євангелію. Ми маємо право отримати повноту євангелії, насолоджуватися благословеннями священства і стати достойними найвеличнішого з благословень Бога---благословення вічного життя20.

    Дехто з нас є прямими нащадками сімені Авраама; інші приєдналися до цієї сім’ї всиновленням. Господь не дивиться на ці відмінності21. Разом ми отримуємо обіцяні благословення---якщо шукаємо Господа і виконуємо Його заповіді22. Але якщо ми цього не робимо, ми втрачаємо благословення завіту23. Щоб нам допомогти, в Його Церкві надаються патріарші благословення, які дають кожному, хто їх отримує, розуміння його або її майбутнього, а також зв’язок із минулим, навіть проголошення родоводу, який бере початок від Авраама, Ісака та Якова24.

    Брати в завіті мають право стати гідними клятви і завіту, що належать священству25. Якщо ви “вірністю отриму[єте] ці два священства, … і звелич[уєте] свої покликання, [вас] освячено Духом на оновлення [ваших] тіл”26. Але це не все. Чоловіки, які достойно отримують священство, приймають Господа Ісуса Христа, і ті, хто приймають Господа, приймають Бога Батька27. А ті, хто приймають Батька, отримують все, що Він має28. Неймовірні благословення надходять завдяки цим клятві і завіту до достойних чоловіків, жінок та дітей в усьому світі.

    На нас лежить відповідальність допомагати здійсненню завіту Авраама. Наше сім’я було висвячено наперед і підготовлено, щоб благословити усі народи світу29. Ось чому обов’язок священства включає місіонерську роботу. Після 4000 років очікування і підготовки настав день, призначений для розповсюдження євангелії усім народам землі. Це час обіцяного збирання Ізраїлю. І ми можемо брати у цьому участь! Чи не чудово це? Господь розраховує на нас і на наших синів---і Він глибоко вдячний за наших дочок, які достойно служать місіонерками у цей чудовий час збирання Ізраїлю.

    Книга Мормона є фізичною ознакою того, що Господь почав збирати Своїх дітей завітного Ізраїлю30. Ця книга, написана для наших днів, вказує, що одна з її цілей---це щоб “ви мо[гли] пізнати, що завіт, який Батько склав з дітьми Ізраїля … вже починає здійснюватися. … бо дивіться, Господь згадає Свій завіт, який Він склав з Своїм народом, який з дому Ізраїля”31.

    Дійсно, Господь не забув! Він благословив нас та людей усього світу Книгою Мормона. Одна з її цілей---це “переконати Юдея й Іновірця, що Ісус є Христос”32. Вона допомагає нам укладати завіти з Богом. Вона запрошує нас пам’ятати Його і пізнавати Його Улюбленого Сина. Це ще одне свідчення про Ісуса Христа.

    Діти завіту мають право отримати Його вчення і знати план спасіння. Вони претендують на це через укладання завітів священної важливості. Бригам Янг сказав: “Усі святі останніх днів, вступаючи в цю Церкву, вступають у новий і вічний завіт. … Вони вступають у новий і вічний завіт, присягаючи підтримувати Царство Боже”33. Вони дотримуються завіту через слухняність Його заповідям.

    Під час хрищення ми укладаємо завіт служити Господу і дотримуватися Його заповідей34. Коли ми причащаємося, ми поновлюємо той завіт і заявляємо про нашу готовність взяти на себе ім’я Ісуса Христа. Таким чином нас всиновлюють як Його синів і дочок, і ми стаємо братами і сестрами. Він є батьком нашого нового життя35. Зрештою, у святому храмі ми можемо стати співспадкоємцями благословень вічної сім’ї, як колись було обіцяно Аврааму, Ісаку, Якову та їхнім нащадкам36. Таким чином целестіальний шлюб є завітом піднесення.

    Коли ми усвідомлюємо, що ми є дітьми завіту, ми знаємо, хто ми, і чого Бог від нас чекає37. Його закон записаний у наших серцях38. Він наш Бог, а ми Його народ39. Віддані діти завіту залишаються непохитними, навіть посеред нещасть. Коли це вчення глибоко проникає у наші серця, навіть жало смерті втрачає свою гостроту і наша духовна витривалість зростає.

    Найбільший комплімент, який можна заслужити у цьому житті, це бути відомим як людина, яка дотримується завітів. Той, хто дотримується завітів, матиме нагороду і тут і в наступному світі. Писання навчають, що ви повинні “зважи[ти] на благословенний і щасливий стан тих, хто виконує заповіді Бога. Бо знайте, вони благословенні в усьому, … і якщо вони вистоять вірними до кінця, їх приймуть на небеса, щоб … жити з Богом у стані нескінченного щастя”40.

    Бог живе. Ісус є Христос. Його Церква була відновлена, щоб благословити усіх людей. Президент Томас С. Монсон є Його пророком сьогодні. І ми, як вірні діти завіту, будемо благословенні зараз і у вічності. Я свідчу про це в ім’я Ісуса Христа, амінь.

    1. Московський Російський кіл було створено в неділю, 5 червня 2011 р.

    2. В’ячеслав Єфімов був президентом Російської Єкатеринбурзької місії з 1995 до 1998 рр. Він помер 25 лютого 2000 р.

    3. Див. Учення і Завіти 138:57.

    4. Учення і Завіти 130:21.

    5. Наприклад, після великого потопу, Він сказав, що “буде виднітися в хмарі веселка. І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами … І більше не буде вода для потопу, щоб вигубляти кожне тіло” (Genesis 9:14–15, виноска 15b; з Joseph Smith Translation, Genesis 9:20).

    6. Див. Учення і Завіти 66:2; 133:57.

    7. Див. Іван 3:16.

    8. Див. Авраам 3:25.

    9. Дії 3:25.

    10. Див. 3 Нефій 20:26.

    11. 3 Нефій 20:25.

    12. 3 Нефій 20:26.

    13. Див. Буття 17:1–10, 19; Левит 26:42; Дії 3:25; Bible Dictionary, “Abraham, Covenant of.”

    14. Див. Буття 26:1–5, 24.

    15. Див. Буття 28:1–4, 10–14; 35:9–13; 48:3–4.

    16. Див. попередні посилання за номерами 13–15.

    17. Второзаконня 7:9; 1 Хронік 16:15; Псалми 105:8.

    18. 1 Нефій 15:18; курсив додано.

    19. Учення і Завіти 132:30–31. Господь також сказав пророку Джозефу Сміту: “І як Я сказав Аврааму стосовно колін землі, так само Я кажу Моєму слузі Джозефу: У тобі і в сімені твоєму усі коліна землі благословенні будуть” (Учення і Завіти 124:58).

    20. Див. Учення і Завіти 14:7.

    21. Див. Дії 10:34–35.

    22. Див. Вихід 19:5.

    23. У Писаннях сказано: “Я, Господь, зв’язаний Своїм обіцянням, коли ви робите те, що Я кажу; але коли ви не робите того, що Я кажу, ви не маєте обіцяння” (Учення і Завіти 82:10).

    24. 21 вересня 1823 року пророку Джозефу Сміту було вперше відкрито вчення про завіти. Потім ангел Мороній проголосив, що пророк Ілля прийде як посланець з небес, щоб посадити у серця дітей знання про обіцяння, які колись давалися батькам дому Ізраїлевого (див. Учення і Завіти 2:1–3).

    25. Див. Учення і Завіти 84:33–34, 39–40.

    26. Учення і Завіти 84:33.

    27. Див. Учення і Завіти 84:35, 37.

    28. Див. Учення і Завіти 84:38.

    29. Див. Алма 13:1–9.

    30. Див. 3 Нефій 29.

    31. 3 Нефій 29:1, 3.

    32. Титульна сторінка Книги Мормона: Ще одне свідчення про Ісуса Христа.

    33. Teachings of Presidents of the Church: Brigham Young (1997), с. 62.

    34. Див. Учення і Завіти 20:37.

    35. “І ми говоримо про Христа, ми втішаємося у Христі, ми проповідуємо Христа, … щоб наші діти могли знати, до якого джерела їм звертатися за прощенням їхніх гріхів” (2 Нефій 25:26).

    36. Див. Галатам 3:29; Учення і Завіти 86:8–11.

    37. Це пророцтво стосується нас: “протягом багатьох років і багатьох поколінь, після [того як] Месія явиться у плоті дітям людським, тоді повнота євангелії Месії прийде до Іновірців, а від Іновірців---до залишку нашого сімені. І того дня залишок нашого сімені дізнається, що він від дому Ізраїля, і що він завітний народ Господа; а потім вони дізнаються і прийдуть до пізнання своїх предків, а також до пізнання євангелії нашого Викупителя, що й проповідував Він їхнім батькам; отже, вони прийдуть до пізнання свого Викупителя і найточніших подробиць Його вчення, щоб вони могли знати, як прийти до Нього і бути спасенними” (1 Нефій 15:13–14).

    38. Див. Ісая 55:3; Єремія 31:33; Римлянам 2:15; 2 Коринтянам 3:2–3; Євреям 10:16.

    39. Див. Псалми 95:7; 100:3; Єремія 24:7; 31:33; 32:38; Єзекіїль 11:20; 37:23, 27; Захарія 8:8; 2 Коринтянам 6:16; Євреям 8:10.

    40. Мосія 2:41.