Навчати молодь і дорослу молодь релігії—групове обговорення
Обговорення, частина II—президент Оукс, Чед Уебб, Адам Сміт
Президент Даллін Х. Оукс: Брате Уебб, радий бути з вами. Брате Сміт. Йдемо далі.
Брат Чед Уебб: Дякую. Ми дуже раді бути з вами сьогодні. І дякуємо вам за це чудове послання. Справді, завдяки вашому виступу у нас виникло досить багато запитань, які хотілося б обговорити. Почнемо ось з цього запитання. Ви говорили про любов до наших студентів, а любити наших студентів, зокрема, означає навчати їх євангелії і допомагати їм зрозуміти те, що буде найкориснішим для них. Як нам переконатися, що поміж усього, чого ми можемо їх навчати, пріоритетним є те, що буде найціннішим для наших студентів?
Президент Оукс: Що робить нашу Церковну систему освіти унікальною, так це наш обов’язок досліджувати Писання—прагнути знання не лише через навчання, а й через віру.
Брат Адам Сміт: Коли я думаю про те, чого ми можемо навчати наших студентів, що буде найціннішим, то керуюся вченням президента Айрінга, яким хочу поділитися. Президент Айрінг сказав: “Які з усіх істин, на яких можна зробити наголос у цьому блоці Писань, допоможуть моїм студентам наблизитися до Небесного Батька і Спасителя і приведуть до спасіння?” Потім президент Айрінг сказав: “Готуючи урок, шукайте принципи, які навертають. … Принцип, який навертає—це той принцип, який веде до послуху волі Бога”1. Ось що я взяв для себе з цього чудового вчення від президента Айрінга: те, що є найціннішим для наших студентів, особисто і глибоко поєднає їх з Небесним Батьком та Ісусом Христом. Нам потрібно навчати того, що допоможе студенту відчувати і розуміти євангельські істини, а саме ті істини, що стосуються реальності Ісуса Христа, Його Спокути і Воскресіння, і допомагати їм відчути, що Ісус Христос у буквальному розумінні має силу зцілювати, допомагати, втішати і очищати їх. Я думаю, що саме це є найважливішим, на чому ми могли б зосереджуватися.
Президент Оукс: Переконливо і правильно.
Брат Уебб: Дякую. І це настільки добре поєднується з ідеєю переконатися, що вони навчаються вірою—щоб вони діяли з вірою, а потім мали те підтвердження від Святого Духа, що те, що вони вивчають і за чим живуть, дійсно йде від нашого Небесного Батька. Тому дякую. Президенте, ви також згадали про роль Святого Духа, коли ми навчаємо. Тож я б хотів запитати вас, про які додаткові істини стосовно Святого Духа та Його впливу і ролі у наших класних кімнатах ви хочете нам розказати.
Президент Оукс: Я думаю, що ключовим для отримання уявлень про Святого Духа є прийняття причастя. Адже є обіцяння у завітах, які ми укладаємо, коли приймаємо причастя, що “Його Дух м[оже] завжди бути з н[а]ми”. Це є основним.
Брат Уебб: Знаєте, мені подобається, що ви це кажете. Це нагадує мені про час, коли я був молодим учителем і провів кілька місяців, вивчаючи принципи, якими слід керуватися, щоб запрошувати Святого Духа. І я думаю, це дуже хороша нагода для нас, щоб продовжувати цього навчатися. Але я дізнався, що найважливішим є те, що ви щойно сказали—як сказано в причасній молитві: якщо ми завжди пам’ятатимемо Його, то Його Дух завжди буде з нами. І це відбувається не лише під час причастя або у неділю, це відбувається завжди—і в наших класних кімнатах також. Якщо ми зосереджуємося на Спасителі—коли пам’ятаємо поданий Ним приклад, як нам жити за євангелією і покладатися на Його силу та Його вчення—коли ми пам’ятаємо Його, то запрошуємо Святого Духа бути з нами під час навчання. Я думаю, що основний обов’язок або роль Святого Духа—це свідчити про нашого люблячого Небесного Батька та Ісуса Христа як головну особу у плані Небесного Батька. Отже, якщо ми хочемо запрошувати Святого Духа у наші класні кімнати, то зосереджуємося на тому, про що Він свідчить. Тож мені це дуже подобається. Дякую.
Президент Оукс: І Президент Нельсон підтвердив теперішню важливість цього ось такими словами. Він сказав: “В майбутньому буде неможливо вижити духовно без скеровуючого, спрямовуючого, втішаючого й постійного впливу Святого Духа”2.
Брат Уебб: Дякую. Я дуже вдячний за те, що вже було сказано, і у мене виникає таке запитання: Ми трохи поговорили про те, чому саме вчителі віддають пріоритет, щоб запрошувати Святого Духа. Як ми можемо допомогти нашим студентам віддати пріоритет тому, що є найважливішим у їхньому житті?
Президент Оукс: Думаючи про це у ці дні, коли мирський вплив так сильно відчувається навколо нас і наших студентів, я думаю, нам потрібно пам’ятати: те, що від світу,—те, що цінує світ, що б то не було,—має тимчасову цінність. З часом вони стануть менш важливими за принципи, необхідні, щоб дізнатися про мету цього життя і нашу долю у вічності. Що б ви додали до цього, брате Сміт?
Брат Сміт: Президенте Оукс, коли ви цього навчали, мені спав на думку один вірш з Писань—коли Спаситель перед тим, як увійти до Гефсиманії, промовив священну молитву і сказав: “Життя ж вічне—це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його”3. Я думаю, нам потрібно допомогти нашим студентам зрозуміти, що їм потрібно визначити: чи те, де вони проводять свій час, або те, на що вони звертають свою увагу, допоможе їм пізнати і полюбити Небесного Батька та Ісуса Христа? Хочу додати до цього ще одну думку—те, чого ви навчали нас недавно на генеральній конференції, президенте Оукс, а саме, поставити запитання: “До чого це приведе?” І думати про це запитання у такому контексті: “Чи це веде мене ближче до Небесного Батька та Ісуса Христа? Чи зможу я проявити свою божественну ідентичність або досягнути свою божественну мету?” І, на мою думку, це дає кожному з нас сильний фільтр. І ми також можемо допомогти нашим студентам застосовувати цей фільтр, коли вони роблять вибір, де проводити свій час і що переглядати, слухати або на що дивитися. Їм потрібно робити власний вибір. І якщо це допоможе їм ставити запитання: “До чого це приведе, і чи наблизить це мене до Небесного Батька та Ісуса Христа?”
Президент Оукс: Як же це важливо, і яким би вагомим це було, якби усі наші студенти розуміли цей принцип.
Брат Уебб: А учителі мають наголошувати на цьому і свідчити про це, щоб запросити Святого Духа підтвердити важливість цього—не лише істинність, а саме важливість цих принципів у їхньому житті. Якщо можна, я також хочу додати дещо про актуальність. Я думаю, що все, що ми можемо робити,—це спонукати студентів дізнатися про актуальність цих принципів у їхньому житті. Я думаю, що ми інколи говоримо про це так, ніби ці речі змагаються за їхній час або увагу. А інколи нам потрібно робити пріоритетним те, що є найціннішим. Але, я думаю, ми можемо допомогти їм бачити, що євангелія є частиною їхнього повсякденного життя. Ось, наприклад, коли я був студентом, то дізнався: якщо я дотримувався суботнього дня у святості і якщо вивчав Писання перед навчанням, то був кращим студентом, ніж коли намагався розділити це і казав: “Я приділю час духовному, і я приділю час мирському”. Але у кожному аспекті мого життя, коли я залучаю Небесного Батька—коли я залучаю Його Дух для допомоги—тоді навіть у тому, що нашим студентам здається більш мирським за природою, вони бачать, наскільки євангелія є актуальною у тому, чого вони намагаються досягти у житті. Замість змагання за їхній час, те і те поєднується.
Президент Оукс: І ми пригадуємо, як Господь навчав нас, що Він ніколи не давав нам мирських заповідей. Усі Його заповіді і скерування є духовними.
Брат Сміт: Ще одне спало мені на думку, коли ви говорили про це—принаймні для наших студентів семінарії—це церковна програма для дітей та молоді. Це дієвий спосіб зробити євангелію актуальною і поставити практичні цілі для застосування євангелії, щоб допомогти нам у будь-якому аспекті нашого життя намагатися ставати більше схожими на Спасителя.
Президент Оукс: Так і є. А тепер я хочу запитати у двох чоловіків, які є кваліфікованими учителями релігії: Брати, що ви і ваші колеги дізналися про навчання євангелії Ісуса Христа під час нинішньої пандемії?
Брат Сміт: Я б сказав, що, по-перше, ми дізналися—я б сказав, що нам нагадали і на цьому наголосили,—яких чудових учителів ми маємо, що вони дійсно люблять Бога, люблять студентів і зробили набагато більше очікуваного, за що ми їм безмежно вдячні. Я також думаю, що пандемія допомогла звернути більшу увагу на елемент служіння, властивий навчанню євангелії. Я думаю, що ми стали краще слухати студентів, визначати їхні здібності і задовольняти їхні потреби, любити їх, де б вони не були, і знаходити креативні способи, щоб допомогти їм наближатися до Небесного Батька та Ісуса Христа. Я також думаю, що під час пандемії, коли існує багато труднощів, ми бачимо, що божественна допомога надається учителю, який дійсно намагається любити Бога, любити своїх студентів і робити все якнайкраще.
Брат Уебб: Я думаю, що це дуже добре сказано. Я думаю, що просто хочу подякувати вам і додати, що ціную це. Знаєте, у нас є учителі, які намагаються навчати віч-на-віч і вчаться навчати онлайн. Вони носять маски, які інколи є незручними. Вони часто піддають себе ризику і просто роблять усе з такою великою любов’ю до своїх студентів і до Небесного Батька з такою великою відданістю. Я просто хочу подякувати вам за усі ваші жертви і докладені зусилля в дуже складні часи.
Президент Оукс: Я, від імені Першого Президентства, приєднуюся до подяки, яку ви щойно висловили. Ми любимо вас, брати і сестри, які навчають у наших семінаріях та інститутах релігії, а також релігійних викладачів в університетах і коледжі.
Брат Уебб: Дякую, це багато що значить. Я хотів би поставити вам ще одне запитання стосовно того, чого ви навчали на інших зібраннях: Чому важливо навчати принципів, а не правил?
Президент Оукс: Я радий, що ви поставили це запитання. Це одне з моїх улюблених. В одній колонці в Church News Тед Р. Каллістер, наш колишній президент Недільної школи, сказав так про це: “По-перше, правила часто поширюються на одну чи кілька конкретних ситуацій, тоді як принципи зазвичай мають значно ширше застосування. По-друге, принципи створюють атмосферу, яка максимально сприяє використанню свободи волі, тоді як правила дуже часто обмежують використання свободи волі, [а] інколи навіть диктуючи нам наш вибір”. Я б додав, що Спаситель замінив Закон Мойсея, який базувався на правилах, вищим законом Христа, який базувався на принципах. Брат Каллістер далі так розповів про цей принцип. Він сказав: “Принципи сумісні з вищим законом, а правила—з меншим. Нам постійно слід зосереджуватися на навчанні доктринальних принципів. Чому? Тому що принципи мають більшу здатність піднімати нас до целестіальних висот, і, зрештою, саме принципи, а не правила, керуватимуть у целестіальному царстві”4. Це кінець цитати.
Брат Уебб: Я також це дуже ціную. У цьому є ще одна перевага. Зовсім недавно я зустрівся з групою учителів, які розповідали мені, що в їхніх класних кімнатах, здається, стало більше—слово, яке вони використали, це “суперечки”, бо студенти ставлять більше запитань і мають різні погляди на різні речі та уявлення про них. І мені сподобалося те, чого ви щойно навчали, адже я пригадав ту розмову і це допомогло мені усвідомити, що один зі способів, як ви до цього підходите,—це не навчати про застосування, коли вони обговорюють застосування в їхніх обставинах, а навчати євангельського принципу. Повертатися до основи—навчати плану спасіння, навчати доктрини Христа, навчати принципів євангелії і давати можливість особисто застосовувати їх з допомогою Святого Духа.
Президент Оукс: Гарно сказано.
Брат Уебб: Я просто думаю, що це дійсно практично і корисно для того, що ми намагаємося робити, президенте. Дякую. Брате Сміт, додасте щось до цього?
Брат Сміт: Ну, я думаю, це схоже на те, на що ви звернули увагу, брате Уебб. Також, навчаючи принципу замість застосування, ми запрошуємо студента використовувати свободу волі у процесі навчання, у їхньому власному процесі зростання—щоб вони, прийнявши принцип, могли шукати особисте одкровення, більше його вивчати для себе і визначити якомога кращий спосіб застосування того принципу у своїх обставинах.
Брат Уебб: Дякую. Природно, що наступним запитанням було б таке: “Під дією усіх цих впливів—посеред усіх голосів у світі—як ми можемо допомагати нашим студентам орієнтуватися, відчуваючи так багато різних впливів у суспільстві?”
Президент Оукс: Нам потрібно розуміти, що диявол є батьком брехні—у Писаннях сказано, що він був “брехуном від початку”5. Його найрозумніший підхід до подання своєї брехні—це змішати її з істиною. І завдяки цій суміші істини і брехні приваблювати й негативно впливати на пошук добрих людей. А тому, серед найціннішого, що ми можемо намагатися навчитись у смертному житті, є вчення Святого Духа, які дозволяють нам бути пильними, щоб відчути, що є істинним, а що ні.
Брат Сміт: Подібним чином, з цієї суміші істини і брехні супротивник також видаляє істину з її вічного контексту та її місця у Божому плані. Це збільшує ймовірність того, що істину неправильно застосують або неправильно зрозуміють. Наприклад, лише кілька хвилин тому, президенте Оукс, ви гарно навчали нас про принцип любові і його місце у Божому плані—про те, як важливо любити Бога і любити наших ближніх,—що любов дійсно є мотивуючою силою, якою Небесний Батько бажає підготувати нас до вічного життя, яке, як ми знаємо, є найвеличнішим з усіх дарів Бога. А наша любов до Бога мотивує нас безкорисливо любити інших і служити їм. Але коли супротивник успішно відділяє принцип любові від контексту, то цей принцип з легкістю можна спотворити. А людина, яка неправильно розуміє любов, може залучитися до неправильної справи. Вони навіть можуть противитися Божим законам і Його пророкам, бо те відділення істини від її вічного контексту може призвести до фальшивого розуміння або розуміння, що виникає через відділення від контексту. А супротивник робить це з багатьма принципами.
Президент Оукс: В оточуючому нас світі ми бачимо багато доказів цього, чи не так? Брате Уебб, як ви, учителі найкраще вирішуєте питання, що стосуються теперішніх проблем, які турбують ваших студентів, наприклад, непрості теми з історії Церкви, питання про ЛГБТ, про те, як жити з урядовими регулюваннями у зв’язку з пандемією тощо? Перелік питань безкінечний. Як ви найкраще знаходите відповіді на ці питання у контексті наших релігійних класів?
Брат Уебб: Це дуже хороше запитання, з яким вчителям доводитися постійно стикатися. Я хочу почати з того, що мені подобається, що апостол Павло наставляв нас навчати істині або говорити про істину з любов’ю. Тож нам, звичайно ж, потрібно навчати євангелії. Нам потрібно навчати з Писань і вчень сучасних пророків. Нам потрібно навчати істині. Нікому не буде користі, якщо ми навчатимемо того, що не є істинним; це не приведе до щастя. Але є другий бік цього—я думаю, це дуже важливо: коли Він каже робити це з любов’ю, як ви вже говорили про це сьогодні увечері. Я думаю, що добре було б почати з розвитку стосунків. Було проведено багато досліджень, які чітко показують нам, що навчання студентів залежить від стосунків. Як на мене, ці стосунки починаються, коли учителі готові слухати—щоб дійсно розуміти своїх студентів та їхні обставини і мати чуйність, щоб намагатися зрозуміти їхні потреби. Я думаю, що важливо також усвідомлювати, що кожний може зробити певний внесок, що ми цінуємо те, що ми потрібні одне одному, а також досвід одне одного, щоб черпати і вчитися з нього. Стосовно цього запитання можна багато говорити, і мені подобається це запитання. Але, як на мене, потрібно говорити про істину з любов’ю, а це означає налагоджувати стосунки, які допоможуть людям довіряти, вчитися разом і запрошувати Святого Духа для цього.
Президент Оукс: Те, що ви сказали про стосунки, нагадує мені про чудовий виступ, який я недавно прочитав—це виступ нашого генерального президента Товариства молодих чоловіків, Стівена Дж. Ланда, який недавно виступав на конференції для жінок в УБЯ. Він описав—що стосувалося стосунків як мотивуючого впливу, яким ми можемо бути у житті тих, хто шукає прикладів для наслідування і наставників. Він сказав, що наші дослідники з’ясували, що духовний розвиток молоді СОД здебільшого залежить від якості їхніх стосунків, зокрема з батьками, однолітками і вчителями. А ці стосунки з провідниками найкраще розвиваються у семінарії та на уроках Недільної школи і кворуму, де вони вчаться поважати і любити своїх провідників та інших святих6. Це кінець цитати. Я роблю висновок, що все це говорить про вражаючу важливість учителів, які люблять своїх студентів і працюють з ними. Довіра, яка розвивається таким чином, буде виражатися впливом наставників, який зміцнить їх і допоможе самим відповідати на непрості запитання.
Брат Уебб: Дякую. Так, я думаю, що це є головним у тому, чого ми намагаємося досягти: розвивати стосунки. А завдяки тому, що ви нам щойно розказали, ми можемо робити в семінарії те, що допоможе їм зміцнити інші стосунки. Ви згадали програму розвитку молоді. Ми можемо направляти їх до їхніх провідників молоді, до їхніх єпископів, до їхніх провідників Товариства молодих жінок. Ми можемо допомагати їм зміцнювати стосунки з батьками тим, як ми говоримо про сім’ї, і направляти їх до їхніх батьків. Я думаю, що усе це є дуже важливим—не лише розвивати наші з ними стосунки, а й зміцнювати їхні стосунки з людьми, які поведуть їх у правильному напрямку. Тож дякую вам за ці слова. А тепер, я думаю, що хотів би поговорити трохи більше про те, як навчати цих основних принципів таким чином, щоб не образити молодих людей, щоб вони не перестали цікавитися євангелією або не відійшли від неї. Насправді, я можу поділитися одним прикладом, щоб сформувати запитання, яке крутиться у мене в голові. Знову ж таки, ось минулого тижня мені подзвонив один учитель, який сказав, що один з батьків хоче забрати свою доньку з семінарії, бо учитель навчав певних принципів про сім’ю і важливість сім’ї. І ця людина образилася, бо в їхній сім’ї не такі взаємовідносини, і вона не хотіла, щоб дитину навчали про центральну роль сім’ї—навіть у контексті плану спасіння. Цей учитель дуже засмутився, бо втратив цю студентку, і запитав мене: “Як мені навчати істини? Як мені справитися з цим у світі, в якому ми не хочемо відштовхувати людей, але маємо навчати наших студентів чистої євангелії?”
Президент Оукс: Який чудовий приклад. Брате Сміт, що ви можете сказати стосовно цього прикладу?
Брат Сміт: Ну, я знову подумав—я знаю, ми щойно говорили про стосунки. Але я думаю, що студент, який довіряє учителю—і відчуває, що учитель любить його або її—відкриє своє серце. Інколи можуть зводитися захисні стіни, якщо ми навчаємо ідеалу, який не є реальністю студента. А те, що руйнує захисні стіни,—це коли студент любить своїх вчителів і довіряє їм. Отже, знову ж таки, це важливо. Я хочу наголосити на коментарі до попереднього запитання—розвивати стосунки зі студентами.
Президент Оукс: Так і є. І я думаю, що для нас дуже важливо розуміти, що ми не зобов’язані погоджуватися з усім, що викладається перед нами—студентом, батьками студента чи будь-ким у суспільстві. Ми не займаємося підтвердженням усіх вірувань на ринку ідей. Нам доручено навчати істині. Але коли ми це робимо, то маємо бути дуже обережні, щоб не відходити від свого обов’язку, даного нам Спасителем,—любити своїх ближніх. Що б ми не робили, це має бути у контексті любові, щоб ми не конфліктували з людиною, а говорили про наші учення, щоб саме учення протистояли віруванням, які є помилковими. Бригам Янг, який був досить конфронтаційною людиною, дуже добре описав відмінності, про які я недавно прочитав в ученнях, або дискурсах, Бригама Янга. В одному зі своїх виступів він сказав це—я процитую: “Ніколи мої почуття до людей—чоловіків або жінок—не залежали від того, вірять вони, як я, чи ні. Ви можете бути моїми сусідами? Я можу бути вашим; і мене не особливо хвилює, поділяєте ви мою віру чи ні”7. Це кінець цитати Бригама Янга. Я думав, що це було несподіваним джерелом такого відкритого проголошення того факту, що ми можемо з любов’ю жити з тими, хто не погоджується з нами.
Брат Уебб: Так, це дійсно є своєчасним для наших вчителів. Я думаю, що це одна з найважливіших якостей учня Спасителя у наші дні: бути здатними не погоджуватися і продовжувати любити людей та бути щирими в стосунках з ними, незважаючи на відмінність у віруваннях.
Президент Оукс: Інша частина стосується того, що нам потрібно працювати над тим, аби наше почуття любові і прийняття—навіть поблажливе ставлення до тих, з ким ми взаємодіємо,—не сприймалося як схвалення. Це тонка грань, яку нам слід провести. А ми бачимо з різних джерел, що у світі політики і публічних комунікацій це не вдається зробити. Здається, люди часто припускають, що ми щось схвалюємо, бо з любов’ю ставимося до людей, які до цього залучені.
Брат Уебб: Все дійсно поєднано, правильно? Ми знову повертаємося до стосунків; повертаємося до слухання і чуйності. Але ми також повертаємося до навчання принципу. Ми повертаємося до основи: чому ми віримо у те, що робимо, згідно з планом спасіння і доктрини Христа, і пов’язуємо усе це разом і йдемо по тій тонкій грані, яку ви описали.
Президент Оукс: І я думаю, що це також пов’язано з першою і найбільшою заповіддю—любити Бога, а також з ученням Спасителя: “Якщо Ви Мене любите,—Мої заповіді зберігайте!”8 А тоді йде друга заповідь любити своїх ближніх. Той факт, що ми любимо своїх ближніх, не означає, що ми спершу не любимо Бога і не виконуємо Його заповіді.
Брат Уебб: Дякую.
Брат Сміт: Я уявляю собі такий сценарій: учитель говорить про істину з любов’ю і сміливо захищає доктрину Христа—але він також любить своїх студентів, хоче, щоб вони почувалися в безпеці, а студенти довіряють своєму учителю і люблять його. Тож, можливо, є студент, який не погоджується з елементом доктрини Христа—або, краще сказати, принципом євангелії,—але вони все одно приходять на урок. І вони все одно приходять на інститут або семінарію, тому що почуваються в безпеці і відчувають, що можуть розвивати віру в Ісуса Христа у такому оточенні. Тож я думаю, що нам дуже важливо дотримуватися цього балансу, про який ми говоримо: сміливо захищати істину і любити тих, хто може не погоджуватися з істиною, щоб класна кімната, семінарія або інститут могли бути безпечним місцем для студента.
Президент Оукс: І я відчуваю, що маю сказати, що ті наші слухачі, які навчають в інституті або викладають релігію в університетах і коледжі, мають більше зосереджуватися на цій темі. Більш зрілі студенти у своїх судженнях більше схильні покладатися на власну думку і бути більш конфронтаційними, ніж студенти в семінарії, наприклад. Але принципи залишаються такими ж. Застосування трохи відрізняється в залежності від оточення і зрілості людини, але принципи є тими ж, які ми обговорювали.
Брат Уебб: Дякую.
Президент Оукс: Ось запитання, яке трохи змінює тему, але воно є досить актуальним у наші дні: як ми можемо переконати наших студентів відкласти свої мобільні телефони, коли ми намагаємося їх навчати?
Брат Уебб: Це, до речі, дуже хороше запитання, яке насправді пов’язане з конфронтацією у класах або розбіжностями в класі, адже інколи виникає саме така атмосфера, чи не так? Тож—брате Сміт?
Брат Сміт: Так, я думаю, що в навчальному середовищі, звичайно ж, бувають випадки, коли студентам потрібно вимкнути і відкласти свої мобільні телефони. Я думаю, що найкраще їм допоможе в цьому захоплююче і блискуче навчання. Старійшина Баллард—тобто президент Баллард—одного разу сказав нам, щоб ми зробили все можливе, аби наше навчання було блискучим. Але я також думаю, що бувають випадки, коли ми можемо попросити учня використати свій мобільний телефон для навчального процесу. З ресурсами, доступними на сайті ChurchofJesusChrist.org і в додатку “Євангельська бібліотека”, ми дійсно інколи можемо попросити студента долучитися до навчального процесу, використовуючи в телефоні контент, що розвиває віру. І я думаю, що це може бути благословенням—мати позитивний вплив на них за межами класу—щоб вони могли почати дивитися на цей пристрій як на дещо більше, ніж пристрій для ігор або пристрій для соціальних медіа—або джерело спокуси для декого. І вони можуть дізнатися, що інколи той самий пристрій може використовуватися для того, щоб розвивати віру в Ісуса Христа. Я думаю, що для цього учителю потрібно буде натхнення—і баланс. Але я думаю, що Господь допоможе нам знайти можливості розвивати віру за допомогою цього пристрою, а потім також, звичайно ж, розуміти, у яких випадках їх треба вимкнути і відкласти.
Президент Оукс: Ваша пропозиція не ставитися негативно до мобільних телефонів нагадує мені про один давній випадок—років 10 чи 15 тому,—коли я завітав на урок Недільної школи для молодих чоловіків і жінок семінарського віку. І я прийшов туди, негативно налаштований проти мобільних телефонів. Але, глянувши на клас з приблизно дванадцяти студентів, я усвідомив, що лише один друкований примірник Писань був в усьому класі. Усі читали Писання і слідкували за уроком за допомогою своїх мобільних телефонів. Саме тоді я почав усвідомлювати, що це питання не заборони, а балансу.
Брат Уебб: Дуже гарно сказано, дякую. Отже, президенте, ми були дуже раді бути з вами, дякуємо за ваші настанови сьогодні, і ми хотіли б виділити трохи часу—брате Сміт, ви будете першим,—щоб свідчити про те, що бажаєте, а потім я це зроблю, а решту часу дістанеться вам.
Брат Сміт: Дякую. Коли я думаю про нашу священну можливість навчати молодь і дорослу молодь Церкви та в наших закладах ЦСО, я думаю про навчання нашого дорогого пророка, Президента Рассела М. Нельсона. Він сказав: “Багатьох [Божих] найблагородніших духів—мабуть, … [Його] найкращу команду … було послано на землю. … [Вони]—серед найкращих з усіх, кого Господь будь-коли посилав у цей світ”9. І я хочу поділитися своїм переконанням, що молоді люди, з якими ми маємо можливість взаємодіяти, дійсно є тими, про кого навчають нас Божі пророки. І ми маємо цей священний привілей свідчити їм про реальність Ісуса Христа, Його Спокути і Його Воскресіння. І сьогодні я свідчу про реальність Спокути і Воскресіння Ісуса Христа; що це Його Церква; що нас ведуть Його сучасні пророки, провидці і одкровителі; і що ми залучені до Його справи, коли навчаємо молодь в останні дні. Я свідчу вам в ім’я Ісуса Христа, амінь.
Брат Уебб: Амінь. Я також хочу свідчити про реальність нашого люблячого Небесного Батька і про Ісуса Христа, нашого Спасителя і Викупителя світу—що це Його Церква і царство на землі. І я вдячний, що можу кожний день свого життя свідчити про Нього і навчати інших Його євангелії. Я вдячний за тих, хто навчав мене і благословив мене своєю вірою в Спасителя і свідченням про Нього, і я вдячний за те, що можу бути залучений до цієї роботи з вами, навчаючи відновленої євангелії Ісуса Христа. Я також хочу швиденько додати, що коли я думаю про любов нашого Небесного Батька, ми часто говоримо про те, як сильно Небесний Батько любить наших студентів. Але я просто хочу додати, що я знаю, що наш Небесний Батько любить вас, що Він вдячний за те, що ви хочете провести своє життя, навчаючи Його дітей, і що Він любить ваші сім’ї, і що якщо ви будете продовжувати вірно служити, навчаючи Його дітей, Він благословить вас і вашу сім’ю, коли ви благословляєте Його дітей через ваше навчання, свідчення і приклад. Тож дякую вам за те, ким ви є і що ви робите, в ім’я Ісуса Христа, амінь.
Президент Оукс: Амінь. Я також хочу свідчити, як і ці два чудові слуги Господа. Я свідчу про Батька і Сина силою Святого Духа, що це Його робота, і що ви—Його слуги, колеги-вчителі євангелії Ісуса Христа. І я прикликаю благословення на вас, коли ви служите Господу і коли йдете вперед з вашими сім’ями до долі, яку Бог призначив для Своїх гідних дітей: вічного життя. І я роблю це в ім’я Ісуса Христа, амінь.
Усі: Амінь.