Розділ 23
“Пошир місце намету свого”
“Коли і округи Сіону є символом святих місць, про які Господь сказав, що там Його святі мають збиратися разом в останні дні, бо вони є прихистком від бур”.
З життя Езри Тефта Бенсона
13 січня 1935 року члени колу Бойсі, Айдахо, підтримали 35-річного Езру Тефта Бенсона як першого радника у президентстві їхнього колу. Під керівництвом президента Скотта С. Брауна Президент Бенсон отримав багато можливостей служити, вести і навчати. Наприклад, він відіграв велику роль у поверненні носіїв Мелхиседекового священства до активності в Церкві1 і допомагав у розгортанні в колі церковної програми благополуччя2.
У 1938 році в цьому колі вже нараховувалося більше 8000 членів, тому Перше Президентство розпорядилося розділити його на три окремі коли. Президент Бенсон сказав, що він був “шокований”, коли 27 листопада 1938 року його було покликано головувати над одним з цих колів. Його дружина, Флора, сказала їхнім дітям, що отримати таке покликання було великим благословенням для їхнього батька3.
Служіння Президента Бенсона президентом колу було благословенням для всього колу. Він продовжував навчати принципам благополуччя і приділяв особливу увагу молоді. Перед початком сесії однієї з конференцій колу він помітив групу молодих чоловіків, які намагалися непомітно піти з дому зборів. “Вони почали повільно проходити через хол до чорного ходу, поглядаючи у фойє, аби переконатися, чи там не помічають, як вони виходять. [Він], тільки-но вийшовши зі свого офісу, відразу зрозумів ситуацію і простяг свої руки так, щоб ті хлопці потрапили прямо в них. “Як я радий вас бачити, хлопці,—сказав він.— Пішли на конференцію разом”. Він привів їх на перший ряд, а пізніше покликав їх принести свідчення”4.
Не пройшло й двох місяців, відколи Президент Бенсон почав служити президентом колу, як настала черга для іншої несподіванки. Йому запропонували працювати виконавчим секретарем Національної ради фермерських кооперативів, що вимагало від нього працювати у Вашингтоні, округа Колумбія. Спершу він відмовився від цієї пропозиції, але порадившись з Флорою та Першим Президентством, вирішив таки прийняти її5. Коли 26 березня 1939 року його звільнили від обов’язків президента колу, він написав: “Це був найважчий з усіх моїх днів. … Під час мого звернення [до членів колу] Господь дуже благословив мене, але мені було так важко стримувати свої почуття. У всьому світі немає кращих за них людей, [і] я люблю кожного”6.
Бенсони переїхали до Бетезди, Меріленд, що близько біля Вашингтона. Пройшло трохи більше року, і президент Раджер Клаусон, президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів, і старійшина Альберт Е. Боуен, також з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, відвідали ту місцевість, щоб організувати новий кіл. Президент Клаусон зустрівся з Езрою Тефтом Бенсоном і сказав: “Брате Бенсон, Господь хоче, щоб ви були президентом цього колу. Що ви на це скажете?” Президент Бенсон знову був здивований. Він сказав: “Я не знаю цих людей. Я ледве рік тут живу”. Однак він смиренно прийняв це покликання і головував над більш як 2000 членами Церкви в географічно великому колі. Флора так розповідала про його служіння президентом колу: “Він дуже любив це покликання. Для нього важливою була не ця посада, а радість від можливості допомогти якомога більшій кількості людей пізнати євангельську істину”8.
Пізніше, вже ставши апостолом, Президент Бенсон відвідував коли по всьому світу. Він зазначив: “Іноді після відвідування колів я казав своїй дружині, що точно не знаю, на що схожі небеса, але від них я не міг би просити нічого прекраснішого, ніж мати задоволення і радість від спілкування з такими чоловіками і жінками, яких я зустрічаю в провідництві колів і приходів Сіону і в місіях на землі. Ми справді дуже благословенні”9.
Одна з цілей колу---“об’єднати і удосконалювати членів Церкви, … шляхом впровадження для них церковних програм, обрядів та євангельського навчання”.
Учення Езри Тефта Бенсона
1
Як члени Церкви ми збираємося у колах Сіону.
Нечлени Церкви іноді запитують: “А що таке кіл?” Також запитують і члени Церкви: “У чому важливість колу? Що він означає для нас, членів Церкви?”
Для нечленів Церкви кіл можна порівняти з єпархією в інших церквах. Кіл—це географічна територія, на якій знаходиться певна кількість приходів (місцевих конгрегацій) і над якими головує президентство.
Для членів Церкви слово кіл має символічне значення. Намалюйте у своїй уяві величезний намет, що утримується натягнутими шнурами, прив’язаними до багатьох колів, які міцно забиті в землю. Пророки порівнювали Сіон останніх днів з величезним наметом, напнутим над усією землею [див. Ісая 54:2; 3 Нефій 22:2]. Цей намет підтримувався шнурами, закріпленими на колах. Ті коли, звичайно ж, є організаціями, що знаходяться в географічно різних місцях по всій землі. У даний час Ізраїль збирається в різних колах Сіону10.
Кіл призначений для досягнення принаймні чотирьох цілей.
1. Кожний кіл, над яким головують три первосвященики і який підтримують дванадцять чоловіків, які складають вищу раду, стає Церквою в мініатюрі для святих на конкретній географічній території. Мета цього—об’єднати і удосконалювати членів Церкви, які живуть в межах колу шляхом впровадження для них церковних програм, обрядів та євангельського навчання.
2. Члени колів мають бути взірцем, або прикладом, праведності.
3. Коли мають бути захистом. Члени Церкви створюють такий захист, якщо об’єднуються під керівництвом своїх місцевих провідників священства і присвячують себе виконанню своїх обов’язків та дотриманню своїх завітів. Ці завіти, якщо їх дотримуватися, стають захистом від помилок, зла або лиха.
Ми будуємо храми тільки там, де у нас є коли. Благословення і обряди храму готують людину до піднесення. Звичайно ж, неможливо, щоб кожний кіл мав храм, однак тепер ми є свідками надзвичайного, так, дивовижного розгортання будівництва храмів у різних куточках світу. Така програма дозволяє членам Церкви отримати повноту благословень Господа.
4. Коли є прихистком від бур, що посилаються на землю11.
2
Коли організовуються, щоб допомогти батькам навчати євангелії своїх дітей та вести їх до обрядів спасіння.
В Ученні і Завітах ми читаємо:
“І знову, якщо батьки мають дітей у Сіоні або в будь-якому з його колів, які організовано, і не вчать їх розуміти вчення про покаяння, віру в Христа, Сина живого Бога, і хрищення й дар Святого Духа рукопокладанням у віці восьми років, гріх буде на головах батьків. Бо це буде законом для жителів Сіону або будь-якого з його колів, які організовано”. (УЗ 68:25–26; курсив додано).
Тут ви бачите одну з важливих цілей колів. Вони організовуються, щоб допомагати батькам, “які мають дітей у Сіоні”, навчати їх євангелії Ісуса Христа і виконувати обряди спасіння. Коли формуються, щоб удосконалювати святих і щоб за допомогою ефективного євангельського навчання в сім’ях розпочався розвиток12.
3
Якщо члени колу замислюються над Господньою нормою святості, тоді кіл стає чудовою емблемою для всього світу.
Господь стверджує: “Сіон має зростати в красі і святості; його границі мають бути розширені; його коли мають бути зміцнені; так, істинно Я кажу вам, Сіон має піднятися й одягтися у своє прекрасне вбрання”. (Учення і Завіти 82:14).
Цими словами Господь заявляє про ще одну важливу мету колу—стати чудовою емблемою для всього світу. Слова “одягтися у своє прекрасне вбрання” стосуються, звичайно ж, внутрішньої святості, яка має досягатися кожним членом Церкви, який називає себе святим. Сіон—це “чисті серцем”. (Учення і Завіти 97:21).
Коли Сіону зміцнюються і межі Сіону розширюються, якщо члени Церкви замислюються над нормою праведності, дотримання якої Господь очікує від Свого вибраного народу13.
4
Кожний кіл служить захистом і прихистком від ворогів—видимих і невидимих.
Є ще й інше одкровення від Господа, в якому пояснюється призначення колів: “Істинно я кажу вам усім: Устаньте і сяйте повсюди, щоб ваше світло могло бути прапором для народів; і щоб збирання разом на землі Сіону і по його колах могло бути для захисту і для притулку від бурі і від гніву, коли його буде пролито незмішаним на всю землю”. (Учення і Завіти 115:5–6).
У цьому одкровенні міститься повеління дати нашому світлу так сяяти, щоб воно стало прапором для народів. Стандарт—це еталон для вимірювання, яким визначається точність чи досконалість. Святі мають бути видимим стандартом святості для світу. Це і є краса Сіону.
Далі Господь відкриває, що коли Сіону мають бути “для притулку від бурі і від гніву, коли його буде пролито незмішаним на всю землю”. Коли слугують для святих захистом від ворогів—видимих і невидимих. Захист—це скерування, яке надається через канали священства, щоб зміцнювати свідчення і сприяти сімейній єдності та індивідуальній праведності.
У Своєму вступі до Свого одкровення в Ученні і Завітах Господь попередив: “День скоро прийде; година ще не прийшла, але зовсім поруч, коли мир буде забрано з землі, і диявол матиме владу над своїм власним володінням” [Учення і Завіти 1:35].
Сьогодні … ми бачимо здійснення цього провіщення, коли Сатана у неослабній люті виявляє свою силу над “своїм власним володінням”—землею. Ніколи ще його вплив не був таким великим, і лише ті, хто взяв собі за провідника Святого Духа—й дотримується поради від провідників священства,—будуть збережені від лиховісного впливу, яке призводить до руйнування.
Господь також стверджує у цьому вступному одкровенні, що Він матиме силу над Своїми святими і “царюватиме посеред них” [Учення і Завіти 1:36]. Він робить це, працюючи через Своїх вибраних слуг і провідників колів та приходів14.
Ми бачимо, що збирання святих у коли може здійснюватися “для захисту і для притулку від бур” (УЗ 115:6).
Коли Церква зростає, дуже важливо, щоб ми будували її згуртовано й добре і щоб наші майбутні коли мали основні необхідні для їхнього успіху складові і щоб існуючі коли невтомно працювали задля повноцінної діяльності колів у сенсі духовного досягнення. Ці коли сьогодні мають бути для Сіону місцями збирання, і їм потрібно бути духовними святилищами і бути самодостатніми у всі можливі способи15.
Коли і округи Сіону є символом святих місць, про які Господь сказав, що там Його святі мають збиратися разом в останні дні, бо вони є прихистком від бур. Ви і ваші діти збиратимуться тут, щоб поклонятися, виконувати священні обряди, спілкуватися, навчатися, виконувати музику, танцювати, ставити спектаклі, проводити спортивні змагання і взагалі розвиватися самим і допомагати в цьому одне одному. Часто вважають важливим, щоб наші каплиці мали пірамідальний дах зі шпилем, спрямованим у небо, як символ того, що наше життя завжди повинно бути спрямованим вгору—до Бога16.
Нефій, пророк з Книги Мормона, передбачив той день, коли святі будуть розсіяні по колах скрізь по світу. Він бачив час, коли Господь поширить свій захист на них, коли небезпека від нищівних бур загрожуватиме їхньому існуванню. Нефій пророкував: “І сталося, що я, Нефій, побачив, як сила Агнця Божого сходила на святих церкви Агнця, і на завітний народ Господа, який був розсіяний по всьому лицю землі; і були вони озброєні праведністю і силою Бога у великій славі”. (Книга Мормона, 1 Нефій 14:14).
Через одкровення ми знаємо, що в останні дні будуть небезпека, лихо і переслідування, але завдяки своїй праведності святі можуть бути збережені. Це обіцяння Господа в Книзі Мормона є певним: “Він збереже праведних Своєю силою”. (1 Нефій 22:17)17.
Рекомендації для вивчення і навчання
Запитання
-
Прочитавши підрозділ 1, як би ви відповіли людині, що запитує вас, чому члени Церкви організуються в коли?
-
Президент Бенсон нагадав нам, що коли допомагають батькам навчати своїх дітей євангелії і виконувати для них обряди священства (див. підрозділ 2). Як саме ваш кіл підтримує ваші зусилля вдома?
-
Ви бачили приклади того, як члени приходу збиралися разом, щоб подати приклад, “видимий всьому світу”? (Див. підрозділ 3). Яку користь ви мали від цих заходів?
-
Як саме кіл надає захист “від ворогів—видимих і невидимих”? (Див. підрозділ 4). Які у вас є можливості брати участь у заходах вашого колу? Які благословення ми можемо отримати завдяки цьому?
Відповідні уривки з Писань
Ісая 25:3–5; Матвій 5:14–16; Мороній 10:31–33; УЗ 101:17–21; 133:7–9
Допомога вчителю
“Досвідчений вчитель не думає: “Що я буду робити сьогодні у класі?”, а запитує: “Що мої студенти будуть робити сьогодні у класі?”; не “Чого саме я навчатиму сьогодні?”, а скоріше “Як мені допомогти моїм студентам зрозуміти, що їм потрібно знати?” (Virginia H. Pearce, “The Ordinary Classroom—a Powerful Place for Steady and Continued Growth”, Ensign, Nov. 1996, 12; процитовано в Teaching the Gospel: A Handbook for CES Teachers and Leaders [1994], 13).