Pозділ 24

«Нехай сяє ваше світло»

Нехай Дух Госnодній nеребуває у ваших серцях і у ваших домах, щоб люди, nобачивши світло вашої чесності, nраведності й віри в Господа Ісуса Христа, nрославляли нашого Небесного Батька!¹

Вступ

Президент Девід О. Маккей одержав листа від Гарольда Л. Грегорі, який на початку 50-х років служив президентом Східнонімецької місії. В ньому йшлося:

«Дорогий Президенте Маккей!

Вам буде цікаво дізнатися про те, що сталося зі мною на цьому тижні. Посеред тижня до мене завітали двоє чоловіків, років по 40, бідно одягнені. Вони сказали, що втратили віру, але при цьому не могли піти до інших відомих їм сект чи релігійних організацій. Пан Браун (як звали одного з них) переконав свого друга, пана Фешера, прийти до мене й поговорити. Він сказав пану Фешеру, що знає про нашу церкву і що ми можемо їм допомогти. Фешер два дні активно опирався, але зрештою погодився.

Пан Браун почав з того, що одного дня стояв на розі вулиць і побачив натовп із сотень людей, які кудись направлялися. Він запитав одного з тих, куди він іде, і той відповів: «Побачити пророка». Пан Браун пішов услід. То було освячення дому зборів у Берлін-Шарлоттенбурзі, а тим пророком був Брат Маккей.

Він сказав (я цитую приблизно): «Я ніколи не відчував такого духу любові й доброти, як того дня серед тих людей. А тоді пророк, високий чоловік, якому за 80, з густим сивим волоссям, піднявся і звернувся до присутніх. Я ніколи не бачив, щоб у літньої людини було таке молоде обличчя. Коли він говорив, щось пронизувало мене. Потім, коли він направлявся до машини, я помітив, що він потискує руки членам Церкви, і хоч я не був одним з них, але я протиснувся і теж привітався з ним за руку. По тілу розлилося тепле й приємне почуття, і мене знову вразили його молоді, яскраві риси обличчя. Через мирські турботи й фінансові труднощі пам’ять про цю подію дещо стерлася, але я знав, що я повернуся і дізнаюся ще».

Пан Фешер сказав, що Браун тільки й міг що дивуватися й захоплюватися чоловіком, якого побачив. Ці двоє сиділи в моєму кабінеті й уважно слухали історію відновлення, хапаючи кожне слово. У них не було грошей і виглядали вони жалюгідно, але вони були смиренними, хоча й незадоволеними людськими церквами. Я дав їм Книгу Мормона, а вони пообіцяли прийти в неділю в приход. Я думаю, що ці чоловіки (обоє побували в полоні у росіян) були готові для сприйняття євангелії.

Нехай Господь благословить вас, брате Маккей! Ви і всі наші брати, що стоять на чолі Церкви, є яскравим прикладом всієї праведності й добра»².

Багато людей бачили у Девіді О. Маккеї те ж, що і ці двоє чоловіків—взірець справжнього учня Христа. Ходить історія про фотографа з редакції однієї з газет, який вперше побачив Президента Маккея.

«Була домовленість про те, щоб зробити фотографії, але штатний фотограф не міг прийти, отже, у відчаї, ЮнайтедПресс послала свого фотографа—людину, яка знімала злочинців і була призвичаєна до найгіршої роботи в штаті Нью-Йорк. Він поїхав у аеропорт, пробув там дві години, а тоді, вже пізніше, повернувся з темної кімнати з безліччю фотографій. Він мав зробити тільки дві фотографії. Начальник відразу насварив його: «Якого дідька ти гаєш час і витрачаєш папір та хімікати?»

Фотограф відповів дуже коротко, говорячи, що з радістю сплатить за матеріали, і вони можуть навіть відрахувати з його платні за додатково витрачений час… Через кілька годин віце-президент покликав його до офісу, бажаючи дізнатися, що сталося. Фотограф кримінального відділу сказав: «Коли я був маленьким, мати читала мені зі Старого завіту, і все своє життя я міркував над тим, як справді має виглядати пророк Бога. І ось сьогодні я побачив його»³.

Учення Девіда О. Маккея

Тим, що ми кажемо, що робимо і ким є, ми впливаємо на людей.

Кожна людина, що живе в цьому світі, має вплив—хороший чи поганий. Питання не тільки в тому, що вона каже або що робить. Головне—ким вона є. Кожна людина, кожна особистість випромінює те, що має в собі. Кожна особистість вбирає в себе це випромінювання. Про це знав Спаситель. Коли Він наближався до людини, то відчував, що випромінює людина—чи то була самарянка з її колишнім життям, чи жінка, яку мали каменувати, або ті, хто збиралися це робити, чи то був керівник духовенства, Никодим, або один з прокажених. Він відчував, що випромінює кожна людина. І до певної міри також і ви, і я. На людей навколо впливає те, ким ми є і що ми випромінюємо.

Наші думки повинні бути чистими. Нам не слід плекати ганебні думки або низькі бажання. Якщо ми не будемо цього робити, то випромінюватимемо їх. Якщо наші думки будуть чистими, якщо ми прийматимемо і плекатимемо гідні бажання, то люди, з якими ми зустрічаємося і, особливо, з якими спілкуємося, побачать це⁴.

Наші слова і вчинки можуть мати величезний вплив на цей світ. Кожну мить ви певною мірою змінюєте життя людей по всьому світу… Тож питання не в оточенні, не в посаді; особистість—ось що впливає на інших у цьому світі. Ким би ви не були, люди відчують і впізнають це. Ви випромінюєте те, ким ви є, ви не можете цього приховати. Ви можете прикидатися, але це не справить враження на людей⁵.

Важливо … прагнути і в житті, і через книжки товариства найкращих і найблагородніших чоловіків і жінок. [Томас] Карлайл, видатний англійський письменник, сказав: «Від спілкування з величними людьми завжди виграєш. Ми не можемо дивитися на видатну людину і, хоч якоюсь мірою, не перейняти щось від неї. Вона є живим «фонтаном світла», біля якого добре й приємно стояти».

Якщо ви будете вивчати життя цих «фонтанів світла» у нашому світі, ви дізнаєтеся щонайменше про одну причину, з якої їхні імена потрапили в історію. Вона в тому, що кожен зробив у своєму житті щось, що зробило світ кращим. Вони не витрачали весь свій час лише на задоволення і відпочинок, добре проводячи час, але знаходили радість у тому, щоб принести радість і більше затишку в життя інших. Такі хороші справи живуть вічно, хоч світ може ніколи не дізнатися про них⁶.

Кожен хороший вчинок, кожне добре слово неодмінно по-доброму впливає на всіх. Іноді це добро може здаватися малозначущим, але як камінь, кинутий в ставок, збуджує хвилі, що колом розходяться з центру і сягають кожної частинки берегу, так і ваші вчинки, часто скромні, невідомі, негаласливі, не відзначені, несуть світло і торкаються сердець багатьох⁷.

Нехай Бог благословить вас, мої дорогі співпрацівники, вас, Генеральні авторитети, президентства колів, єпископати, кожного чина й учителя по всій землі, кожного члена Церкви. Нехай Дух Господній перебуває у ваших серцях і у ваших домах, щоб люди, побачивши світло вашої чесності, праведності й віри в Господа Ісуса Христа, прославляли нашого Небесного Батька!⁸

Сім’ї святих останніх днів можуть бути прикладом гармонії і любові.

Наші домівки показують нашу сутність і проявляється це в тому, що ми говоримо і як діємо вдома… Своїм характером ви робите внесок в розбудову ідеальної домівки, контролюючи свої пристрасті, свої емоції, слідкуючи за мовою, адже все це визначатиме атмосферу у вашій сім’ї, і це бачитимуть сусіди…

Один батько приїхав у новий будинок свого сина. Син з гордістю показував йому нову спальню, нові меблі на кухні. Коли «екскурсія» по дому завершилася, батько сказав: «Так, будинок чудовий, але я не бачу в ньому ознак Бога». Син розповідав: «Я повернувся і походив по кімнатах, і тільки тоді помітив, що ніщо не натякає на присутність в домі Викупителя і Спасителя».

Я кажу, що на нас, чоловіках у священстві, жінках Церкви, лежить більша ніж будь-коли відповідальність—зробити домівки такими, щоб вони свідчили нашим сусідам про гармонію, любов, громадський обов’язок і відданість. Нехай сусіди •ачать і чують це. У домівці святого останніх днів не місце для лайки, прокльонів, вияву злості, заздрості чи ненависті. Контролюйте себе! Не кажіть цього!

Спаситель подав нам приклад—Він був завжди спокійний, завжди зважений, випромінюючи силу, яку люди, що проходили повз Нього, відчували… Нехай Бог допоможе нам проявляти силу, самоконтроль, любов, милосердя—друге ім’я любові, поміркованість, бажання всього найкращого для людей⁹.

Нехай Бог благословить вас, мої колеги. Нехай благословить ваш дім. Проявляйте віру ділами у своєму домі. Чоловіки, будьте вірними своїм дружинам, не тільки на ділі, а й у думках; жінки, будьте вірними своїм чоловікам. Діти, будьте вірними своїм батькам; не думайте, що вони старомодні у своїх віруваннях і що ви знаєте більше за них. Дівчата, слухайтеся своєї матері та її повчань. Хлопчики, будьте вірними своїм батькам, які бажають вам щастя й успіху, що здобуваються тільки життям за євангельськими принципами. Сторонні люди, дивлячись на такі сім’ї, казатимуть: «Що ж, якщо все це завдяки мормонізму, тоді він несе добро». Ви можете показати своєю вірою і щоденними вчинками, ким насправді є¹⁰.

Нехай щирі шукачі істини, які більше довіряють тому, що бачать, ніж тому, що чують, дійдуть висновку, що «мормони» доводять на прикладі своїх сімей, а також відданістю і служінню Богу, що вони вірять і знають, що Бог є їхнім Батьком¹¹.

Якщо ми живемо за вірою, наш хороший приклад зміцнить Церкву і буде світлом для світу.

Нехай Бог допоможе нам просуватися вперед, … натхненими Духом Господа, щоб кожен чоловік і кожна жінка, які мають можливість працювати в Церкві, а це означає всі, були сповненими рішучості жити гідним і чистим життям, що перевищує силу світу та захоплення ним. Коротше кажучи, поводьмося чесно в очах всіх людей! Якщо буде можливо, наскільки це залежить від нас, живімо в мирі з усіма людьми, не відповідаючи злом на зло, не піддаючись злу, але відповідаючи добром на зло. Тоді Церква буде світлом для світу. Така її славетна доля¹².

Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла та прославляли Батька вашого, що на небі [див. Матвій 5:16; 3 Нефій 12:16]. Можливо, не існує впливовішого свідчення про істину, ніж те, коли кожен святий останніх днів має друзів поза Церквою, які довіряють йому—вірному члену Церкви Христа.

Але щоб досягти цього, ми повинні бути чесними в усьому. Якщо ми є підрядниками і домовляємося використати в будівництві такі-то й такі-то матеріали, то повинні використати саме ці матеріали. Якщо за угодою ми повинні прокласти в будинку 50 метрів системи опалення, то і прокладімо 50 метрів. Це дрібниці, правда? Але ці дрібниці, за якими про вас судитимуть чоловіки й жінки, з якими ви спілкуєтеся. Якщо ми веземо на ринок картоплю певного сорту і кажемо, що це такий-то сорт, знаймо, що контроль доведе, чи правду ми говоримо. Мене засмутило повідомлення одного торговця, який сказав, що відкрив мішки з овочами з ферми і знайшов там різний непотріб—каміння й грудки землі, підкинуті для збільшення ваги. Я не запитував у нього, до якої віри належать ті чоловіки, я не цікавився їхніми іменами, але це нечесно, жодний член Церкви Христа не може опуститися до такого шахрайства. Нехай ваше світло сяє людям. Цьому світу необхідний прапор—народ, що морально височив би як взірець чесності й порядності для всього світу¹³.

Якби ми тільки могли дотримуватися норм євангелії Ісуса Христа, майбутнє Церкви було б у безпеці. Справді, чоловіки й жінки побачать світло, що не приховане посудиною, але поставлене на горі, і вони потягнуться до нього, і будуть шукати істину в наших вчинках і ділах, а також в проявах нашої доброчесності й цілісності, а не в тому, що ми кажемо¹⁴.

Будьмо прикладом гармонії та миру для світу! Доводьмо, що всі ми єдині в Христі, чи живемо в Африці, Південній Америці, Новій Зеландії або Австралії. У нас на горизонті одна мета— проголосити світові, що євангелію Ісуса Христа було відновлено в повноті і що ця євангелія Ісуса Христа є єдиним планом, даним людині, за яким до міст і до народів нарешті може прийти мир¹⁵.

Нехай до серця кожного і до кожної домівки прийде істинний Дух Христа, нашого Викупителя, реальність якого і натхненний вплив якого є справжніми—я знаю це.

Євангелія—наш якір. Ми знаємо, що за цим стоїть. Якщо ми житимемо за нею, відчуватимемо її і своїм життям свідчитимемо про неї світові, то сприятимемо її поширенню і укріпленню. Добре відгукуйтеся про неї, про священство, про авторитетів; нехай наше життя світиться дотриманням норм євангелії!¹⁶