1 Царів 16–18

Пророк Ілля

Віра матері і Господні чудеса

У царстві Ізраїля не було дощу і закінчувалася вода. Цар Ахав і цариця Єзавель не любили пророків Господа. Вони навіть наказали убити деяких пророків. Цар і цариця молились ідолам про дощ. Але пророк Ілля сказав їм, що Господь роками не посилатиме дощу.

1 Царів 16:29–33; 17:1; 18:13

Цар і цариця розгнівалися на Іллю. Господь попередив Іллю, щоб той заховався, оскільки його життя було у небезпеці.

1 Царів 17:2–3

Господь привів Іллю до маленької річки і послав пташок приносити йому їжу. Але оскільки там не було дощу, річка висохла, і в Іллі не було води.

1 Царів 17:4–7

Господь привів Іллю до жінки у далекому місті. Ілля попросив її дати йому води і хліба. Але у неї вистачало їжі лише для себе та свого сина на один день.

1 Царів 17:8–12

Ілля знав, що то була її остання їжа. Він пообіцяв, що якщо вона його нагодує, Господь забезпечуватиме її сім’ю їжею до того часу, коли знову підуть дощі.

1 Царів 17:13–14

Жінка спекла для Іллі хліб. Потім її олія та борошно поповнювалися! Протягом багатьох днів їжі вистачало як для Іллі, так і для її сім’ї.

1 Царів 17:15–16

Одного дня син цієї жінки захворів і помер. Вона запитала Іллю, чому Господь дозволив, щоб з нею таке сталося.

1 Царів 17:17–20

Ілля мав священство. Він благословив її сина і попросив Господа дозволити йому ожити. Дитина знову почала дихати, і жінка переконалася, що Ілля був пророком Господа.

1 Царів 17:21–24